ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/13377/13 09.09.13
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»
до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія
«Оранта»
про відшкодування шкоди в порядку регресу
суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Клочкова Н.Ф. (довіреність № ГО-12/272 від 19.12.2012р.);
від відповідача: не з'явились;
В судовому засіданні 09.09.2013р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (надалі ПАТ «Страхова група «ТАС», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (надалі ВАТ НАСК «Оранта», відповідач) 17430, 66 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «СГ «ТАС» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту КП/21 від 27.10.2011р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Volvo S60, державний номер АА 5644 ВО, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля ГАЗ 330202, державний номер АА 8223 АІ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ВАТ НАСК «Оранта» позивачем було направлено останньому заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 17430, 66 грн. в судовому порядку.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу товариства.
Ухвалу суду про порушення провадження відповідачем отримано 22.07.2013р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.
Провадження у справі порушено ухвалою від 18.07.2013р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -
За договором добровільного страхування наземного транспорту КП/21 від 27.10.2011р. у ПАТ «Страхова група «ТАС» застраховано автомобіль Volvo S60, державний номер АА 5644 ВО, страхувальником по договору є Шлапак Катерина Олександрівна.
Довідкою № 9036637 (засвідчена ВДАІ Шевченківського РУГУ МВС України) підтверджено настання ДТП 12.07.2012р. - зіткнення за участю автомобіля ГАЗ 330202, державний номер АА 8223 АІ, яким керував Мацарський Віктор Миколайович з автомобілем Volvo S60, державний номер АА 5644 ВО, під керуванням Шлапак Катерини Олександрівни.
ДТП сталася в результаті порушення водієм Мацарським В.М. Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 03.08.2012р., справа № 2610/17865/2012.
Загальний розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу Volvo S60, державний номер АА 5644 ВО в результаті його пошкодження при ДТП (вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових), відповідно до звіту № 533/12 про оцінку автомобіля, що складений суб'єктом оціночної діяльності - оцінювачем ТОВ Український експертний центр ДП «Експерт Сервіс Авто» в м. Львові Войтиком Я.М. складає 17940, 66 грн..
За страховим випадком - ДТП що сталась 12.07.2012р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 22054Р/17/2012 від 15.08.2012р. по договору страхування КП/21 від 27.10.2011р. визначено суму страхового відшкодування в загальному розмірі 17940, 66 грн., виплата якого за договором страхування в сумі 11577, 87 грн., при зарахуванні 6362, 79 грн. в рахунок несплачених страхових платежів (довідка про надходження страхових платежів залучена до справи), підтверджується платіжним дорученням № 49408 від 17.08.2012р..
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина водія який керував автомобілем ГАЗ 330202, державний номер АА 8223 АІ підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 03.08.2012р..
Представленим до матеріалів справи витягом з централізованої бази даних Моторного транспортного страхового бюро України підтверджено, що транспортний засіб - автомобіль ГАЗ 330202, державний номер АА 8223 АІ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Volvo S60, державний номер АА 5644 ВО, взято на страхування ВАТ НАСК «Оранта» про що укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/7550312.
Пунктом 36.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Виходячи з наведених положень закону, відповідач, як страховик винної особи, має право здійснювати виплату страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу на користь особи, яка сплатила страхове відшкодування за договором майнового страхування (тобто за договором добровільного страхування), а позивач вправі вимагати здійснення такої виплати на свою користь, оскільки сплатив страхове відшкодування потерпілому на умовах укладеного договору добровільного страхування.
Відповідачем на вимоги суду (ухвала від 18.07.2013р.) не представлено договору (полісу АВ/7550312) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів що укладений з власником автомобіля ГАЗ 330202, державний номер АА 8223 АІ за участю якого сталась ДТП 12.07.2012р., а факт укладення зазначеного договору підтверджено матеріалами справи (витягом з централізованої бази МТСБУ, довідкою № 9036637 про дорожньо-транспортну пригоду ВДАІ Шевченківського РУГУ МВС України).
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Volvo S60, державний номер АА 5644 ВО відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АВ/7550312), а до ПАТ «СГ «ТАС» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування КП/21 від 27.10.2011р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ВАТ НАСК «Оранта» як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.
В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Volvo S60, державний номер АА 5644 ВО.
Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Тобто, в розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.
Сума заявлена до стягнення з відповідача (17940, 66 грн.) є сумою страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.
Положення закону (ст. 993 ЦК України, 27 Закону України «Про страхування») передбачають обмеження по розміру збитків, право на вимогу яких переходить до страховика і такий розмір обмежується фактичними витратами страхової компанії, тобто саме розмір збитку обмежується фактичними витратами страхової компанії, а не визначається такий розмір сумою виплаченого страхового відшкодування.
Витрати страхової компанії по виплаті страхового відшкодування підтверджені по розміру збитків, завданих транспортному засобу - автомобілю Volvo S60, державний номер АА 5644 ВО у ДТП 12.07.2012р., що визначений звітом суб'єкта оціночної діяльності № 533/12 про оцінку автомобіля.
Згідно даним бази МТСБУ за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АВ/7550312) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000 грн., франшиза - 510 грн..
Враховуючи викладене, за встановлених обставин, на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу сума 17430, 66 грн. (17940, 66 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу підтверджена висновком спеціаліста в межах фактичних виплат страховика) - 510 грн. розмір франшизи за полісом АВ/7550312).
Випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.
Згідно порядку виплати страхового відшкодування відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції чинній з 19.09.2011р. та застосовується до спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 12.10.2012р., відповідно до ст. 35 (п. 35.1) закону, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
У відповідності до вимог ст. 36 (п. 36.2) закону: страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом зазначених строків від дня отримання страховою компанією регресної вимоги, неприйняття рішення про здійснення страхового відшкодування чи про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.
Заява про страхове відшкодування за вих. ГО502/3391 від 25.09.2012р. міститься в матеріалах справи, а її отримання відповідачем 27.09.2012р. підтверджено поштовим повідомленням про вручення (в копії залучене до справи).
Враховуючи відсутність здійснення виплати на користь позивача згідно вказаної вимоги, заявлений позов підлягає задоволенню.
Судові витрати позивача про сплату судового збору в розмірі 1720, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська 7Д, ідент. код 00034186)) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м. Київ, пр-т. Перемоги 65, ідент. код 30115243) 17430, 66 грн. (сімнадцять тисяч чотириста тридцять гривень 66 копійок) страхової виплати в порядку регресу, 1720, 50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 копійок) судових витрат.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
дата підписання рішення 13.09.2013
Суддя Р.І. Самсін