ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/13094/13 06.09.13
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Соммельє», м. Київ
до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель», м. Київ
про розірвання договору, зобов'язання вчинити дії та стягнення 81316,89 грн.
Суддя Шкурдова Л.М.
при секретарі судового засідання Білецькій О.В.
представники:
від позивача - Рєпін А.П. (дов. № 31/12 від 05.09.2012 р.),
від відповідача - не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Соммельє» (далі-Позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» (далі-Відповідач) про розірвання Договору банківського рахунку № РКО-31805Т від 28.10.2008 року, зобов'язання закрити банківський рахунок, стягнення 56721,53 грн. боргу та 15000,00 грн. моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що не виконання відповідачем розпорядження позивача та не перерахування грошових коштів в розмірі 56721,53 грн. є істотним порушенням умов Договору банківського рахунку № РКО-31805Т від 28.10.2008 року, в зв'язку з чим позивач просить розірвати Договір № РКО-31805Т від 28.10.2008 року, зобов'язати відповідача закрити банківський рахунок позивача та стягнути залишок належних позивачеві грошових коштів в розмірі 56721,53 грн., наявних на ньому. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 15000,00 грн. моральної шкоди, оскільки внаслідок не виконання відповідачем розпорядження та не перерахування грошових коштів за платіжним дорученням, що потягло порушення позивачем зобов"язання перед його контрагентами та зіпсувало ділову репутацю.
Позивачем подано до суду заяву в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача належні йому грошові кошти в розмірі 66634,89 грн., які наявні на відкритому у відповідача рахунку позивача, в іншій частині вимоги залишено позивачем без змін.
Представник позивача в судових засіданнях підтримав позов.
Представник відповідача в судові засідання не з'явився, відповідач відзив на позов до суду не направив. Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання його представника з огляду на необхідність присутності в судовому засіданні в Печерському районному суді м. Києва. Подане клопотання задоволенню не підлягає враховуючи, що ст. 69 Господарського процесуального кодексу України суд обмежений строками розгляду справи, розгляд справи судом відкладався зважаючи на неявку в судове засідання 13.08.2013 року представника відповідача, наявних в матеріалах справи документів достатньо для прийняття рішення по суті. Крім того, згідно зі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Отже, право на представництво юридичної особи пов'язане не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичною особи, котрим ця юридична особа наділяє конкретну посадову особу повноваженням вчиняти певні юридичні дії. Таким чином, у разі відсутності керівних органів та юрисконсульта відповідача-юридичної особи, юридична особа не позбавлена права призначити будь-якого іншого представника через надання йому довіреності.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд,-
28.10.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір банківського рахунку № РКО-31805Т, за умовами якого відповідач відкриває позивачу поточний рахунок для зберігання та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та законодавства України, та зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження позивача про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені чинним законодавством.
Частиною 1 статті 1066 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до п.п.. 3.1.2., 3.1.3 Договору відповідач зобов'язаний здійснювати розрахунково-касове обслуговування позивача в операційний час та післяопераційний час за умови справи комісійної винагороди відповідно до тарифів відповідача. Розрахункові операції за дорученням позивача проводити у відповідності до діючих правил здійснення безготівкових розрахунків. Проводити списання коштів з рахунку позивача за його дорученням.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 3 статті 1068 Цивільного кодексу України встановлено, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Як підтверджується матеріалами справи, в порушення норм чинного законодавства та умов укладеного сторонами договору відповідачем, за наявності грошових коштів на рахунку позивача в розмірі 66424,15 грн., що підтверджується випискою з рахунку, не виконано розпорядження позивача про перерахування грошових коштів в розмірі 56721,53 грн. за реквізитами, вказаними в платіжному дорученні № 1956 від 26.06.2013 р.
Доказів на підтвердження виконання відповідачем станом на час прийняття рішення розпорядження позивача про перерахування грошових коштів в розмірі 56721,53 грн. за платіжним дорученням матеріали справи не містять.
Згідно з ч. 1 ст. 1075 Цивільного кодексу України договір банківського рахунку розривається з заявою клієнта у будь-який час.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Таким чином, надаючи 26.06.2013 року платіжне доручення про перерахування грошових коштів в розмірі 56721,53 грн. банку на виконання позивач розраховував, що відповідно до умов Договору банківського рахунку № РКО-31805Т та згідно з нормами ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України його розпорядження про перерахування грошових коштів буде виконане в день надходження розрахункового документа, проте станом на час прийняття рішення вказане розпорядження позивача відповідачем не виконано, що є істотним порушенням умов Договору банківського рахунку № РКО-31805Т, отже вимога позивача про розірвання Договору банківського рахунку № РКО-31805Т визнається судом правомірною та такою що підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Статтею 1075 Цивільного кодексу України передбачено, що залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.
Пунктом 20.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління НБУ № 492 від 12 листопада 2003 року, встановлено, що поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, на підставі заяви клієнта.
Зважаючи на невиконання відповідачем розпорядження про перерахування грошових коштів в розмірі 56721,53 грн. позивачем направлено відповідачу заяви № 450 від 31.05.2013 року та від 19.06.2013 року з вимогою про перерахування залишку грошових коштів, що знаходяться на рахунках позивача, на вказаний у заявах рахунок в іншому банку, та закриття рахунку позивача у відповідача.
В порушення приписів ст. 1075 Цивільного кодексу та пункту 20.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління НБУ № 492 від 12 листопада 2003 року, відповідачем не перераховано на вказаний позивачем рахунок грошові кошти та не закрито рахунок позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Зважаючи на наведене вище, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується наявність на рахунку позивача грошових коштів достатніх для виконання розпорядження про списання станом на момент його подання та відсутність обставин, що унеможливлюють виконання відповідачем належним чином умов Договору банківського рахунку № РКО-31805Т щодо виконання розпорядження позивача, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині зобов"язання відповідача закрити рахунок та стягнення з відповідача 66424,15 грн. боргу, оскільки саме вказана сума залишилась на рахунку позивача, що підтверджується випискою з рахунку.
Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 15000,00 грн. моральної шкоди.
Згідно з положеннями статті 23 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Позивач зазначає, що внаслідок неправомірних дій відповідача, які полягають у не виконанні розпорядження позивача про перерахування грошових коштів, позивач протягом тривалого часу не мав можливості розпоряджатися грошовими коштами, які знаходились на його рахунку внаслідок чого була підірвана економічна стабільність на підприємстві, був викликаний підрив довіри до діяльності позивача з боку контрагентів, позивач не мав змоги вчасно розрахувались з контрагентами; через нездійснені платежі з податків позивач зазнав тиску з боку податкових органів, нараховувались фінансові санкції, чим була зіпсована його ділова репутація.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. (ч.1 ст. 32 ГПК України).
Частинами 1, 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами тих обставин, на які він посилається як на підставу звернення до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, а саме погіршення його ділової репутації, економічної стабільності та відносин з контрагентами, зважаючи на що в частині стягнення 15000,00 грн. моральної шкоди задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 23, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд,-
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
Розірвати Договір банківського рахунку № РКО-31805Т від 28.10.2008 року, укладений між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 3 А, код. 26475516) та товариством з обмеженою відповідальністю «Соммельє» (04071, м. Київ, пров. Електриків, буд. 15, код 35877773).
Зобов'язати публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Даніель» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 3 А, код. 26475516) закрити належний товариству з обмеженою відповідальністю «Соммельє» (04071, м. Київ, пров. Електриків, буд. 15, код 35877773) рахунок № 260063180501/980.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 3 А, код. 26475516) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Соммельє» (04071, м. Київ, пров. Електриків, буд. 15, код 35877773) 66424,15 грн. (шістдесят шість тисяч чотириста двадцять чотири грн. 89 коп.) боргу, 2552,30 грн. (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дві грн. 30 коп.) витрат по сплаті судового збору.
2. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 11.09.2013 р.
Суддя Л.М. Шкурдова