11 вересня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Кафідової О.В., Коротуна В.М., Попович О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом недієздатної ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи: Ірпінська держнотконтора, виконком Бучанської міської ради про визнання недійсним договору довічного утримання, за касаційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення апеляційного суду Київської області від 18 червня 2013 року,-
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 30 листопада 2011 року позовну заяву задоволено.
Визнано недійсним договір довічного утримання (догляду), укладений 15 вересня 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, посвідчений державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори Бова Т.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1-2108.
Зобов»язано ОСОБА_6 повернути ОСОБА_4 майно, набуте у власність за договором довічного утримання (догляду), укладеним 15 вересня 2008 року, а саме Ѕ частину житлового будинку із відповідною частиною надвірних споруд за адресою АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину житлового будинку із відповідною частиною надвірних споруд за адресою АДРЕСА_1.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 18 червня 2013 року рішення Ірпінського міського суду Київської області від 30 листопада 2011 року скасовано та постановлено нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
У касаційній скарзі заявники просять скасувати рішення апеляційного суду Київської області від 18 червня 2013 року, рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильність застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення апеляційного суду Київської області від 18 червня 2013 року, оскільки судове рішення законне та обґрунтоване.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 відхилити.
Рішення апеляційного суду Київської області від 18 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.В. Кафідова
В.М. Коротун
О.В. Попович