ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
16 серпня 2013 року 12:05 № 826/9427/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шулежка В.П.,
при секретарі Пасічнюк С.В.,
за участю сторін:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Конакова В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом звернувся ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3.) до Генеральної прокуратури України (далі - відповідач) про визнання протиправними дій Генеральної прокуратури України щодо неналежного розгляду звернень ОСОБА_3 № 42 від 26.11.2012 року, № 5 від 09.01.2013 року, № 21 від 11.03.2013 року, № 10 від 07.05.2013 року, визнання протиправними дій Генеральної прокуратури України щодо порушення тридцятиденного строку надання письмової відповіді на звернення ОСОБА_3 № 5 від 09.01.2013 року, визнання протиправним рішення Генеральної прокуратури України про направлення на розгляд звернення ОСОБА_3 № 10 від 07.05.2013 року до прокуратури міста Києва, зобов'язання Генеральної прокуратури України вчинити дії щодо належного розгляду та вирішення звернень ОСОБА_3 №42 від 26.11.2012 року, №5 від 09.01.2013 року, №21 від 11.03.2013 року, №10 від 07.05.2013 року та за результатами надати мотивовану, обґрунтовану відповідь щодо поставлених у зверненнях питань та вчинити дії щодо витребування звернення ОСОБА_3 № 10 від 07.05.2013 року з прокуратури міста Києва.
В обґрунтування позовних вимог позивач вважає протиправними дії відповідача щодо неналежного розгляду його звернень відповідно до вимог законодавства, а також, на думку позивача, відповідачем протиправно направлено звернення позивача до прокуратури міста Києва.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях.
В обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що Генеральною прокуратурою України при розгляді звернень ОСОБА_3 не допущено порушень чинного законодавства та прав заявника, а розглянуто в межах компетенції та правомірно направлено звернення від 07.05.2013 року за належністю до прокуратури міста Києва для розгляду.
Окрім того, представник відповідача зазначив, що порушення строку розгляду звернення від 09.01.2013 року на 1 день не тягне будь-яких правових наслідків для ОСОБА_3, а тому вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив відмовити в їх задоволенні повністю.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач 26.11.2012 року звернувся із пропозицією до заступника Генерального прокурора України державного радника юстиції 2 класу ОСОБА_4 з приводу незаконних дій з боку ОСОБА_5, яка безпідставно заволоділа квартирою батька ОСОБА_6 після його смерті та документами на майно, чим позбавила позивача та його брата можливості вжити заходів щодо охорони спадкового майна.
Відповідач, розглянувши пропозицію позивача щодо незаконних дій ОСОБА_5, листом від 27.12.2012 року № 04/2/4-28868-12 повідомив, що Оболонським РУ ГУ МВС України в м. Києві за заявою позивача про приховування ОСОБА_5 документів на власність, яка належала його батьку та замах на заволодіння грошовими коштами порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 357, ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України. У зв'язку із скасуванням прокуратурою Оболонського району м. Києві постанови про пред'явлення обвинувачення ОСОБА_5, розслідування даної справи доручено Подільському РУ ГУ МВС України у м. Києві.
Позивач у листі, адресованому заступнику Генерального прокурора України державному раднику юстиції 2 класу ОСОБА_4, від 09.01.2013 року № 5 зазначив, що його пропозиція від 26.11.2012 року розглянута відповідачем не належним чином, не зазначено номер кримінального провадження, не внесено справу до Єдиного реєстру досудових розслідувань та просив розглянути пропозицію від 26.11.2012 року з дотриманням усіх вимог законодавства.
У відповідь на дане звернення позивача від 09.01.2013 року № 5 відповідач повідомив листом від 12.02.2013 року № 04/2/3-28868-12, що на даний час кримінальна справа, порушена відносно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 357, ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, не поверталась до СВ Подільського РУ ГУ МВС України у м. Києві, у зв'язку з чим відомості про вказане кримінальне провадження не вносились до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Також, позивач звертався до відповідача зі зверненням від 11.03.2013 року № 21 з аналогічними зауваженнями щодо неналежного розгляду відповідачем попередніх його звернень та внесення до відповідей недостовірних відомостей, на яку відповідачем надано відповідь листом від 11.04.2013 року № 04/2/3-28868-12.
Звернення позивача від 07.05.2013 року №10 листом від 16.05.2013 року № 04/2/3-р-13 відповідач направив за належністю до прокуратури міста Києва, про що в копії даного листа повідомив позивача.
Не погоджуючись з наданими Генеральною прокуратурою України відповідями, позивач звернувся до суду з заявленими позовними вимогами.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд не погоджується з твердженнями позивача щодо наявності підстав для визнання протиправними рішення, дій відповідача, а також зобов'язання його вчинити певні дії, виходячи з наступного.
Порядок та строки розгляду звернень громадян, питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів визначені Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 р. № 393/96-ВР.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства (ст. 3 Закону України «Про звернення громадян»).
До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Частиною 1 статті 15 Закону України «Про звернення громадян» встановлено обов'язок органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, керівників та посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідно до частини 3 статті 15 Закону України «Про звернення громадян» відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян» Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Також, статтею 12 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду, здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства щодо порядку розгляду скарг всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, проводить особистий прийом громадян.
Відповідно до підпункту 1.2 п. 1, підпункту 1.4 п. 1, підпункту 4.14 п. 14, підпунктів 6.1, 6.5 п. 6 Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 21.06.2011 року № 9гн, цією Інструкцією встановлюється порядок розгляду і вирішення звернень громадян, службових та інших осіб, запитів і звернень народних депутатів України, депутатів місцевих рад, а також прийому громадян, службових та інших осіб у Генеральній прокуратурі України, прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратурах (на правах обласних), міських, районних, міжрайонних і прирівняних до них прокуратурах.
За підсумками вирішення звернень може бути прийнято одне з таких рішень:
задоволено - вжито заходів до повного або часткового поновлення прав і законних інтересів заявника. Не може вважатися задоволеним звернення, рішення по якому прийнято не за вимогами громадянина, а за результатами виявлених недоліків або порушень закону. Частково задоволене звернення - звернення, у якому міститься дві чи більше вимог і за результатами перевірки якого не всі з них визнані обґрунтованими;
повторно задоволено - звернення щодо оскарження відповіді певної прокуратури, за яким приймалося рішення про відмову в задоволенні раніше поданого звернення. При цьому первинне рішення скасовується;
відхилено - вимоги заявника, викладені у зверненні, визнані необґрунтованими;
роз'яснено - за зверненням, у якому не містилося прохань про задоволення будь-яких вимог або клопотань, надано роз'яснення з питань правового характеру.
Проаналізувавши викладені положення та встановлені обставини справи, суд прийшов до висновку, що заяви відповідачем розглянуто у порядку, встановленому, зокрема, Законом України «Про звернення громадян» та в межах наданих повноважень.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, Генеральною прокуратурою України пропозицію позивача від 26.11.2012 року розглянуто і надано відповідь щодо викладених у ній висловлювань про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5 та повідомлено на якій стадії знаходиться розслідування справи.
Також, як уже встановлено судом позивач неодноразово звертався до відповідача із зверненнями з приводу одних і тих самих питань та відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства розглянуто дані звернення позивача та надано обґрунтовані відповіді в межах своєї компетенції з приводу тих же обставин, що викладені у зверненнях.
Щодо порушення відповідачем тридцятиденного строку надання письмової відповіді на звернення позивача від 09.01.2013 року № 5, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Пунктом 5.1. Інструкції від 21.06.2011 року № 9гн визначено, що звернення громадян, службових та інших осіб вирішуються протягом 30 днів від дня надходження в прокуратуру, а ті, що не потребують додаткового вивчення і перевірки, - не пізніше 15 днів, якщо інший строк не встановлено законодавством.
Пунктом 5.7. Інструкції зазначено, що строк розгляду та вирішення звернення обчислюється з дня, наступного за днем його реєстрації звернення в прокуратурі.
Матеріалами справи підтверджується й не заперечується відповідачем та обставина, що звернення позивача від 09.01.2013 року № 5 розглянуто відповідачем з порушенням строків розгляду звернень, а саме відповідачем надана відповідь на звернення позивача від 09.01.2013 року лише 12.02.2013 року, а також термін, необхідний для продовження розгляду даного звернення, як зазначив представник відповідача не продовжувався.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо порушення тридцятиденного строку надання письмової відповіді на звернення позивача від 09.01.2013 року № 5 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо надання відповіді відповідачем на звернення позивача від 07.05.2013 року № 10, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 7 Закону України «Про звернення громадян» якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Відповідно до пункту 3.2 вказаної Інструкції за кожним зверненням в прокуратурах усіх рівнів може бути виконана одна з таких дій: прийнято до розгляду; передано на вирішення до підпорядкованої прокуратури; направлено до іншого відомства; приєднано до скарги, що раніше надійшла або до матеріалів кримінальної справи.
Так, позивач у зверненні від 07.05.2013 року посилається на неналежний розгляд його звернень щодо кримінального провадження відносно ОСОБА_5
В даному випадку, суд погоджується з твердженням відповідача, що оскільки досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється СВ Подільського РУ ГУ МВС України у м. Києві, вказане звернення підлягає розгляду прокуратурою міста Києва, яка здійснює нагляд за провадженням досудового розслідування, зокрема, за відповідним органом досудового розслідування.
Відтак, Генеральна прокуратура України правомірно та обґрунтовано передала вказану заяву на вирішення до підпорядкованої прокуратури - прокуратури міста Києва для розгляду по суті.
Таким чином, вимога про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо витребування звернення ОСОБА_3 №10 від 07.05.2013 року задоволенню також не підлягає.
Окрім того, твердження позивача про протиправність дій Генеральної прокуратури України щодо нерозгляду по суті викладених питань у зверненнях не береться судом до уваги, оскільки у поданій пропозиції не зазначено будь-яких конкретних прохань, вимог, рекомендацій, які повинна містити пропозиція у відповідності до ст. 3 Закону України «Про звернення громадян», а лише про незаконність заволодіння майном ОСОБА_5 та порушення нею прав та інтересів позивача.
А тому, відповідач в межах компетенції розглянув дану пропозицію та повідомив про стан досудового розслідування у кримінальній справі відносно ОСОБА_5
В подальшому на чергові звернення позивача, в яких він вказував на порушення, допущені, на його думку, при розгляді пропозиції, відповідач надавав відповіді за підписом уповноваженої особи.
Отже, з досліджених матеріалів справи не вбачається наявності протиправних дій відповідача щодо розгляду та реагування на звернення позивача й порушення норм чинного законодавства. Відповідач діяв на підставі положень Закону України «Про звернення громадян», в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Згідно з частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши те, що відповідачем розглянуто звернення від 09.01.2013 року з порушення строків, передбачених нормами законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Генеральної прокуратури України щодо порушення тридцятиденного строку надання письмової відповіді на звернення ОСОБА_3 № 5 від 09.01.2013 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складений та підписаний 21.08.2013 року.
Суддя В.П. Шулежко