ун. № 759/7608/13-ц
пр. № 2/759/3912/13
(заочне)
28 серпня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Коваль О.А.
при секретарі Лазаренко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 164 536 грн. 80 коп., обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 12.03.2008 року з відповідачем було укладено кредитний договір № 2203542081, згідно якого банк надав відповідачу кредит на загальну суму 43 081,00 дол. США із процентною ставкою за користування кредитними коштами 12,95% річних, терміном на 72 місяця, строком по 12.03.2014 року.
Відповідач скористався кредитними ресурсами, але свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на 20.04.2012 року утворився борг на суму 20 603, 93 дол. США, що становить в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на день розрахунку 164 536, 80 грн., який складається з: 12 442, 31доларів США -заборгованість за кредитом, що за курсом НБУ на 20.04.2012 року складає 99 360, 55 грн.; 792,48 доларів США -заборгованість по сплаті відсотків, що за курсом НБУ на 20.04.2012 року складає 6 328, 51 грн.; 6 040, 52 доларів США -пеня за прострочення сплати кредиту, що за курсом НБУ на 20.04.2012 року складає 48 237, 78 грн.; 1 328, 62 доларів США - пеня за прострочення погашення відсотків, що за курсом НБУ на 20.04.2012 року складає 10 609, 96 грн., який і просять сягнути з відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, було подано заяву про розгляд справи за його відсутністю, в якій позов підтримує у повному обсязі, проти постановлення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, а тому суд вважає за можливе слухати справу у його відсутність за наявними у справі доказами, ухваливши по справі за згодою представника позивача, відповідно до ст.ст. 224-226 ЦПК України, заочне рішення.
Дослідивши докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
12.03.2008 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", назву якого в подальшому змінено на ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 2203542081, згідно якого банк надав відповідачу кредит на загальну суму 43 081,00 дол. США із процентною ставкою за користування кредитними коштами 12,95% річних, терміном на 72 місяця, строком по 12.03.2014 року.
Згідно п. 1.1 вказаного Кредитного договору Кредитор зобов»язується надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов»язується отримати кредит, використати його за ціловим призначенням, повернути Кредитору основну суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов»язки, визначені цим Договором. Кредит надається Позичальнику за програмою кредитування «Споживчий кредит на придбання автомобіля без власносного внеску».
Відповідно до п.5.1. вказаного Кредитного договору позичальник здійснює погашення кредиту та процентів рівними щомісячними платежами у розмірі згідно графіка погашення кредиту та інших платежів (Додаток 1 до договору), починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту.
24.11.2009 року з метою зменшення фінансового навантаження на Позичальника в умовах кризових явищ в економіці України сторони досягли згоди про зміну умов погашення (реструктуризацію) кредиту, що підтверджується Додатковою угодою № 1 від 24.11.2009 року, в якій визначено, що з 24 листопада 2009 року процентна ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 1,00 % (один) річних.
Судом встановлено, що відповідач 12.03.2008 року отримав кредит, що підтверджується меморіальним валютним ордером № OSX117813 від 12.03.2008 року, який містяться у матеріалах справи, проте свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 20.04.2012 року утворився борг на суму 20 603, 93 дол. США, що за курсом НБУ на день винесення рішення складає 164 625(сто шістдесят чотири тисячі шістсот двадцять п'ять) грн. 40 коп. та який складається з: 12 442, 31доларів США -заборгованість за кредитом; 792,48 доларів США -заборгованість по сплаті відсотків; 6 040, 52 доларів США -пеня за прострочення сплати кредиту (в межах позовних строків давності); 1 328, 62 доларів США (в межах позовних строків давності)- пеня за прострочення погашення відсотків.
15.08.2012 року позивачем було надіслано вимогу № 011-114-1-3/395 до ОСОБА_2 про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором№ 2203542081, що підтверджується, наявною у матеріалах справи, вказаною вимогою, яка так і залишилась поза увагою.
Відповідно до п. 7.3 Кредитного договору позичальник зобов'язаний виконати вимогу кредиторапро дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором протягом не більш ніж 30 календарних днів з моменту її пред'явлення. У разі невиконання позичальником цієї вимоги кредитор має право за власним вибором звернути стягнення на майно позичальника, або звернутися до майнових поручителів, відповідно до вимог чинного законодавства або вжити інші заходи для стягнення заборгованості позичальника за цим договором, які не суперечать чинному законодавству України.
Згідно п.14.3. Кредитного договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Стаття 1049 ЦК України зобов'язує позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені законом.
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ч. 2 вказаної статті, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу щодо позики.
Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» суд має право ухваляти рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті. Разом з тим, у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.
Так, 28.08.2013 року НБУ встановив офіційний курс на долар США - 7,99 грн.
Оскільки, позивач в розрахунках заборгованості зазначає курс долара США станом на 20.04.2012 рік, тоді як він має визначатись на день винесення рішення, тому заборгованість, яка підлягає стягненню складає 20 603, 93 дол. США, що за відповідним курсом НБУ складає 164 625(сто шістдесят чотири тисячі шістсот двадцять п'ять) грн. 40 коп
Отже, з огляду на вище встановлені обставини, вимоги позивача є обґрунтованими, оскільки підтверджуються зібраними по справі доказами, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесені наступні судові витрати по даній справі - судовий збір в розмірі 1 645грн. 37 коп. Зазначені витрати також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 509, 525, 527, 526, 610, 611, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.10, 11, 59, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором № 2203542081 від 12.03.2008 року у розмірі 164 625(сто шістдесят чотири тисячі шістсот двадцять п'ять) грн. 40 коп., а також судові витрати по справі - судовий збір в розмірі 1 645 грн. 37 коп., всього підлягає стягненню: 166 270 (сто шістдесят шість тисяч двісті сімдесят) грн. 77 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
Суддя