ун. № 759/12715/13-ц
пр. № 2/759/5313/13
06 вересня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Коваль О.А.
при секретарі Лазаренко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що спільне життя з відповідачем не склалося у зв'язку з їх різними поглядами на життя та ведення спільного господарства, несумісність характерів, що призвело до фактичного та остаточного розладу сім'ї. Вважає подальше спільне життя в шлюбі неможливе через втрату почуття любові, поваги, взаєморозуміння та довіри один до одного.
Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, вказала на те, що з квітня 2013 року вони з відповідачем спільно господарства не ведуть, шлюбні відносини фактично припинено, примирення між ними не можливе.
Відповідач у судовому засіданні проти розірвання шлюбу не заперечував, проте зазначив, що не ведуть вони з позивачкою спільно господарства з кінця 2009 року - початок 2010 року.
Заслухавши пояснення позивачки, відповідача, дослідивши докази та матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
09 лютого 2000 року сторони зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Липовецького районного управління юстиції у Вінницькій області, про що було зроблено відповідний актовий запис № 3.
Від вказаного шлюбу мають дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, про що свідчать відповідні свідоцтва про народження, наявні в матеріалах справи.
Причиною розпаду сім'ї сторін стали різні погляди на життя та їх небажання зберігати сім'ю.
Подружжя не знаходить взаємопорозуміння в сімейних відносинах, шлюбно-сімейні стосунки між ними припинені, спільне господарство не ведеться. Сім'я існує лише формально. Спорів матеріального характеру сторони не заявляли.
За таких обставин, суд вважає, що сім'я розпалася остаточно, а тому шлюб підлягає розірванню.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка після розірвання шлюбу бажає змінити своє шлюбне прізвище «ОСОБА_1» на дошлюбне прізвище "ОСОБА_1".
Керуючись ст.ст. 110, 112, 113 СК України; ст.ст. 10, 59, 60, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 09 лютого 2000 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Липовецького районного управління юстиції у Вінницькій області, за актовим записом № 3, розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 її дошлюбне прізвище "ОСОБА_1".
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його проголошення через Святошинський районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя