Справа № 758/8868/13-ц
Категорія 26
(ЗАОЧНЕ)
04 вересня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді -Шаховніної М. О. ,
при секретарі - Довгалюк Д. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У квітні 2013 року ПАТ «Перший український міжнародний банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги мотивує тим, що 20 травня 2008 року між ЗАТ «Перший український міжнародний банк», правонаступником якого є ПАТ «Перший український міжнародний банк» та відповідачем був укладений Кредитний договір № 6348534 з додатковою угодою № 7814322 від 10.07.2009 року.
Відповідно до умов Кредитного договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 50 тис. доларів США, а відповідач зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути банку кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені кредитним договором.
У якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між банком ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки №6348620 від 20.05.2008 року з додатковим договором № 1 від 10.07.2009 року.
Посилаючись на те, що позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, а відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, ПАТ «Перший український міжнародний банк» просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору в сумі 792 608 грн. 14 коп., а саме:
- 261 559 грн. 84 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом ;
- 387 389 грн. 58 коп. - заборгованість за основною сумою кредиту;
- 84 234 грн. 82 коп. - пеня;
- 3 873 грн. 90 коп. - штраф за порушення пп. 4.3.2 - 4.3.6 Кредитного договору;
- 55 550 грн. - штраф за порушення пп. 4.3.1 Кредитного договору.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та з тих же підстав просив його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини поважності неявки в судове засідання суду не повідомив. В своїй заяві про перегляд заочного рішення зазначає, що суму основного боргу він визнає, а розмір пені, штрафу та процентів вважає завищеними та відповідно до ст. 551 ЦК України просив зменшити розмір неустойки.
Відповідно до ч. 4 ст. 169 та ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Заочний розгляд справи відбувається за відсутності відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, на підставі ухвали про заочний розгляд справи.
Суд, вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ПАТ «Перший український міжнародний банк» є повним правонаступником ЗАТ «Перший український міжнародний банк».
Як вбачається з матеріалів справи, 20 травня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений Кредитний договір № 6348534 (а. с. 15-21) та 10 липня 2009 року укладено додаткову угоду № 7814322 до кредитного договору (а.с. 25-26).
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у розмірі 50 тис. доларів США на умовах цього договору, а позичальник зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути банку кредит частинами в розмірах, в порядку та у строки, обумовлені цим договором.
Згідно п. 1.3, 1.4 даного договору процентна ставка за користування кредитом становить 13, 99% річних, з строком до 20.05.2018 року.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що у разі порушення позичальником строків виконання зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Позичальник зобов'язаний сплатити на вимогу Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у відповідний період, від суми прострочених виконанням зобов'язань за кожен день прострочення.
У забезпечення зобов'язань відповідача за Кредитним договором 20 травня 2008 року між позивачем, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки № 6348620 (а.с. 43-52) та додатковий договір №1 до договору іпотеки № 6348620 від 10.07.2009 року (а.с. 60-64).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору було надано відповідачеві кредитні ресурси в повному обсязі (а.с. 9-10), однак, на відміну від позивача, що виконав взяті на себе зобов'язання належним чином, останній, отримавши та використавши кредитні ресурси, свої зобов'язання щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитом сплати відсотків не виконав. У зв'язку з чим станом на 20.02.2013 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 792 608 грн. 14 коп.
Матеріали справи свідчать, що 17 вересня 2009 року позивачем на ім'я відповідача була направлена вимога про дострокове повернення всієї суми кредиту та процентів за користування кредитом (а.с. 30-31).
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або фінансова установ (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, одним з яких є сплата неустойки.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушено умови кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту, не проводились платежі по кредитному договору в частині погашення основної суми кредиту, тому суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлені вимоги про стягнення з відповідача основної суми кредиту, заборгованості по відсоткам, пені та штрафу.
У заяві про скасування заочного рішення відповідач відповідно до ст. 551 ЦК України просив зменшити розмір неустойки, посилаючись на матеріальні та сімейні обставини.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.
Згідно роз'яснень п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що положення ч. 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.
Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).
Однак, ОСОБА_1 не скористався своїм правом надати заперечення проти заявлених позовних вимог ПАТ «Перший український міжнародний банк», не надав доказів, які б могли свідчити про істотне погіршення його матеріального чи сімейного стану та які б спростовували розрахунки банку щодо нарахування пені. Суд також враховує, що розмір нарахованої пені не перевищує розмір отриманого кредиту та неустойка, яка нараховується як пеня, є засобом цивільно - правової відповідальності.
Крім того, у судове засідання для надання пояснень та доказів повторно не з'явився.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а з відповідача на підставі ст. ст. 526, 611 ЦК України слід стягнути на користь позивача 792 608 грн. 14 коп., а саме:
- 261 559 грн. 84 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом ;
- 387 389 грн. 58 коп. - заборгованість за основною сумою кредиту;
- 84 234 грн. 82 коп. - пеня;
- 3 873 грн. 90 коп. - штраф за порушення пп. 4.3.2 - 4.3.6 Кредитного договору;
- 55 550 грн. - штраф за порушення пп. 4.3.1 Кредитного договору.
Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» підлягають витрати по оплаті судового збору в розмірі 3 441 грн. 00 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 610-612, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 15, 57, 58, 59, 60, 88, 209, 212-215, 224, 228, 233 ЦПК України, суд
Позов Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829) 792 608 грн. 14 коп. (сімсот дев'яносто дві тисячі шістсот вісім гривень чотирнадцять копійок) заборгованість та 3 441 грн. 00 коп. (три тисячі чотириста сорок одна гривня) судового збору.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Повторне заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання через Подільський районний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М. О. Шаховніна