13.09.2013
Справа № 434/3300/13-ц
Провадження № 2/434/2472/13
іменем України
11 вересня 2013 року Артемівський районний суд міста Луганська в складі: головуючого - судді Река А.С., при секретарі - Малько А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по платі за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання, -
У квітні 2013 року Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго», від імені якого діє представник за довіреністю, пред'явило дійсний позов, який було уточнено. Просило стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, заборгованість за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання, що утворилась за період з 01.01.2012 року по 01.08.2012 року в сумі 750,75 гривень основного боргу; 302,00 гривень - витрати від інфляційних процесів; 106,73 гривень - 3% річних, а всього стягнути - 1159,48 гривень, і судові витрати мотивуючи тим, що відповідачі належним чином не виконують зобов'язання щодо оплати отриманих послуг.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву в якій просив суд розглядати справу без участі представника позивача.
Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надали до суду заяву в якій визнали в повному обсязі уточнені позовні вимоги у сумі 750,75 гривень. Просили суд розглядати справу без їх участі.
У відповідності із ч.1 ст.224 ЦПК України, судом ухвалено розгляд справи в заочному порядку.
Суд дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 розташована у багатоповерховому будинку та забезпечується централізованим опаленням і гарячим водопостачанням, послуги з якого надаються ЛМКП «Теплокомуненерго».
З даних довідки за формою № 3, виданої МКП «Жилсервіс» ДУ №2 від 06.06.2012 року вбачається, що вищезазначена квартира не є приватизованою і за вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_2.
Таким чином, між сторонами виникли правовідносини в сфері комунальних послуг, в яких ЛМКП «Теплокомуненерго» є виробником послуг з централізованого опалення, що надаються до будинку, де розташована вищезазначена квартира, а споживачем - власник або мешканець квартири. Дійсні правовідносини регулюються нормами Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплозабезпечення», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 р. N 630, нормами ЦК України.
Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 162 ЖК України регламентує, що власник квартири зобов'язаний вносити плату за комунальні послуги згідно затверджених в установленому порядку тарифами.
Згідно ст.1 Закону України «Про теплопостачання» споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Поняття «споживач» також надано у ч.1 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 р. N 630, згідно якої це особа, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Обов'язковість укладання договору виробника послуг і споживача вищезазначеними нормативними актами не передбачена.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачі періодично здійснювали оплату за спожиті послуги теплопостачання та гарячого водопостачання, що підтверджується витягом з особового рахунку НОМЕР_1 та свідчить про наявність між сторонами фактичних договірних правовідносин.
Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідачі свої зобов'язання не виконали, чим порушили майнові права позивача.
Стосовно позовних вимог про стягнення інфляційних нарахувань і 3% річних суд виходить з наступного:
Закон не передбачає такого поняття, як «інфляційні нарахування»; позивач посилається на ст. 625 ЦК України, в якій таке поняття відсутнє. Позивачем не вірно витлумачені норми і поняття даної статті закону. Крім того, дана норма закону розповсюджується на випадки наявності грошових зобов'язань, зокрема з послуг фінансового характеру, або які виникли з інших законних підстав. В даному випадку йдеться мова про поточну оплату комунальних послуг, які не є послугами фінансового характеру. Тому відсутні підстави для застосування даної норми закону до цих правовідносин.
Згідно Постанови КМУ, що регулює питання нарахування плати за комунальні послуги, за несвоєчасну сплату комунальних послуг передбачено нарахування пені; інші нарахування за комунальні послуги не передбачені.
Договору між сторонами, якими б було передбачено такі наслідки, також не укладалось.
Крім того, суд враховує, що позивач не довів правильності поданих ним розрахунків і не зміг їх обґрунтувати.
Таким чином суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» за період з 01.01.2012 року по 01.08.2012 року в сумі 750 гривень 75 копійок основного боргу.
Враховуючи те, що у зв'язку із звернення з позовом до суду позивач по справі поніс судові витрати, відповідачі добровільно сплатили суму заборгованості у квітні 2013 року, тобто під час судового розгляду справи, з відповідачів підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору на користь позивача.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню на користь позивача судові витрати.
Керуючись ст.ст. 217, 360, 526 ЦК України, ст. 162 ЖК України, ст.ст. 19, 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.8 Правил надання послуг з централізованого опалення, холодному та гарячому водопостачанню та водовідведенню, ст.ст.10,11,60, 88, 212-215, 217 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» (91055, м. Луганськ, вул. Куракіна, 23А, ОКПО 24047779, р/р 2600337912501 відділення № 1 ПАТ «Енергобанк» в м. Луганську, МФО 300272) заборгованість по платі за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання за період з 01.01.2012 року по 01.08.2012 року в сумі 750 (сімсот п'ятдесят) гривень 75 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 в рівних частках на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» (м. Луганськ, вул. Куракіна, 23А, ОКПО 24047779, р/р 2600337912501 відділення № 1 ПАТ «Енергобанк» в м. Луганську, МФО 300272) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 229 (двісті двадцять) гривень 40 копійок.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області шляхом подання через Артемівський районний суду м. Луганська у десятиденний строк з дня ухвалення рішення апеляційної скарги.
Повний текст було виготовлено 12.09.2013 року.
Суддя А.С. Река