Справа № 352/1690/13-ц
Провадження № 2/352/792/13
03 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Струтинського Р.Р.,
секретаря Бардюк-Кавецької Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тисменицького районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новокривотульскої сільської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійним рішення виконкому Новокривотульської сільської ради від 26.09.2000 року, свідоцтва про право власності та визнання права власності на майно,-
Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідачів про визнання недійним рішення виконкому Новокривотульської сільської ради від 26.09.2000 року, свідоцтва про право власності та визнання права власності на майно. Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що будинковолодіння АДРЕСА_1 у якому проживала позивачка та її мати, ОСОБА_6 належало до колгоспного двору на час вступу в дію Закон України „Про власність". ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Під час оформлення документів на спадкове майно, яке належало покійній, позивачці стало відомо про те, що 26.04.2001 року виконавчим комітетом Новокривотульської сільської ради на підставі рішення №83 виконкому Новокривотульської сільської ради від 26.09.2000 року померлій видано свідоцтво про право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1, яке зареєстроване Івано-Франківським ОБТІ за ОСОБА_6 Проте, вважає, що зазначені вище рішення виконавчого комітету Новокривотульської сільської ради, свідоцтво про право власності видане виконавчим комітетом Новокривотульської сільської ради ОСОБА_6 із порушенням чинного законодавства, чим порушують її майнові права, оскільки Новокривотульською сільською радою при визнанні за ОСОБА_6 права власності в цілому на спірне будинковолодіння, і при видачі відповідно останній свідоцтва про право власності на майно від 26.04.2001 року не враховано, що будинок належить колгоспному двору і всі його члени мають частку у майні двору, тому позивачка має право на ? частину будинковолодіння АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності, як члену колишнього колгоспного двору. Крім цього, після смерті матері відкрилася спадщина на ? частину АДРЕСА_1, у зв'язку із тим, що покійна за життя не склала заповіт, тому позивачка та відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, є спадкоємцями за законом першої черги. Відповідачі в шестимісячний термін не заявили про свої права на спадщину, а позивачка прийняла спадщину, так як проживала із нею на час смерті.
Позивачка в судове засідання не з'явилася. Від неї надійшла заява, в якій вона просила справу розглядати без її участі, позов підтримує та просить його задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте від нього надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності представника Новокривотульської сільської ради.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися. Від них надійшли заяви, в якій вони просили справу розглядати без їх участі, позов визнають, проти його задоволення не заперечують.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що станом на 15 квітня 1991 року господарство № 8, яке на даний час знаходиться за адресою АДРЕСА_1 відносилося до колгоспного двору, у котрому проживала позивачка та її мати, ОСОБА_6, що стверджується із довідки № 812 від 11.12.2012 року, виданої виконавчим комітетом Новокривотульської сільської ради (а.с.20) та довідки №812 від 11.12.2012 року, виданої виконавчим комітетом Новокривотульської сільської ради (а.с.19).
15 квітня 1991 року був введений в дію ЗУ „Про власність", згідно котрого право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи із рівності часток усіх його членів включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" роз'яснено, що положення статей 17, 18 Закону України "Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).
Таким чином, позивачка та її мати, ОСОБА_6, були співвласниками будинковолодіння в рівних долях, тобто їм належало по ? частині будинковолодіння, як членам колишнього колгоспного двору.
Однак, в порушення вищевказаних норм закону, рішенням виконавчого комітету Новокривотульської сільської ради Тисменицького районного суду №83 від 26.09.2000 року визнано право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 тільки за ОСОБА_6, чим порушено право позивачки на належну їй частину будинковолодіння.
26.04.2001 року на підставі вказаного рішення виконавчим комітетом Новокривотульської сільської ради видано ОСОБА_6 свідоцтво про право власності на житловий будинок, яке зареєстроване в ОКП «Івано-Франківське ОБТІ». Вказані обставини підтверджуються: копією свідоцтва про право власності на житловий будинок (а.с.17), копією рішення № 833 від 26.09.200 року (а.с.18), довідкою № 228 від 24.05.2013 року, виданої виконавчим комітетом Вільшанецької сільської ради (а.с.36); довідкою №5249/01-18 від 23.11.2012 року, виданою ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» (а.с.16); копією техпаспорту на будинковолодіння (а.с.10-15).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6, що стверджується із наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 10.03.2010 року (а.с.6).
Після її смерті відкрилася спадщина на ? частину будинковолодіння АДРЕСА_1.
Спадкоємцями за законом першої черги після померлої ОСОБА_6 є позивачка, а також відповідачі по справі, однак останні не заявили про свої права на спадкове майно в шестимісячний термін після відкриття спадщини, а також не претендують на нього згідно поданих ними заяв про визнання позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно довідки №812 від 11.12.2012 року, виданої виконавчим комітетом Новокривотульської сільської ради вбачається, що позивачка прийняла спадщину після матері шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення.
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 386, 392, 1217, 1222, 1223, 1261, 1268 ч.1 ЦК України та керуючись ст. 213- 215 ЦПК Укаїни, суд,-
Позов задоволити.
Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Новокривотулівської сільської ради від 26 вересня 2000 року № 83 про визнання за ОСОБА_6 права власності на будинковолодіння АДРЕСА_1
Визнати недійсним свідоцтво про право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1, що видане 26 квітня 2001 року, головою виконавчого комітету Новокривотулької сільської ради, ОСОБА_6, на підставі рішення виконавчого комітету Новокривотульської сільської ради від 26 вересня 2000 року № 83.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 з підстав належності ? частини будинковолодіння на праві спільної сумісної власності, як члену колишнього колгоспного двору та ? частини будинковолодіння в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_6, смерть якого настала ІНФОРМАЦІЯ_1 року
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий: Струтинський Р.Р.