дата документа 11.09.2013
Справа № 320/8096/13-к
Провадження №1кп/320/424/13
11 вересня 2013 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді: Максимчук З.М.,
за участю прокурора: Гринько М.С.,
потерпілого: ОСОБА_1,
обвинуваченого: ОСОБА_2,
секретаря судового засідання: Кривоножко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі Запорізької області кримінальне провадження № 12013080140000436 відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Костянтинівка, Мелітопольського району, Запорізької області, громадянина України, із неповною середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, суд
01.01.2013 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин, знаходячись в будинку АДРЕСА_3, в стані алкогольного сп'яніння та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_2, шляхом вільного доступу, в зальній кімнаті приміщення вищевказаного домоволодіння, з комоду для одягу, таємно викрав мобільний телефон моделі «Samsung» GT-E 1182, в корпусі сірого та чорного кольорів, ІМЕІ № 1: НОМЕР_3, ІМЕІ № 2 : НОМЕР_4, вартістю 350 гривень, який належав ОСОБА_1, завдавши йому майнову шкоду на вищевказану суму.
Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_2, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 185 КК України визнав повністю, щиросердно розкаявся в скоєному і пояснив суду, що дійсно 01.01.2013 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин, знаходячись в будинку АДРЕСА_3, в стані алкогольного сп'яніння він таємно викрав мобільний телефон моделі «Samsung», який знаходився в комоді для одягу в зальній кімнаті приміщення вищевказаного домоволодіння, що належав ОСОБА_1
Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органами досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, його вина повністю підтверджується зібраними під час судового слідства доказами, що узгоджуються між собою, а саме:
поясненнями потерпілого ОСОБА_1, який суду пояснив, що ОСОБА_2 є його родичем. В ніч з 31.12.2012 року на 01.01.2013 року, він разом з ОСОБА_2 святкував Новий рік. Проснувшись ранком 01.01.2013 року вони випили пиво, після чого він ліг відпочити, проснувшись не зміг знайти свій мобільний телефон, спробував на нього зателефонувати, але той виявися відключеним. Він звернувся до своєї співмешканки ОСОБА_3, але вона також не змогла надати відповіді про місцезнаходження телефону і він зрозумів, що телефон викрав ОСОБА_2
Та іншими матеріалами кримінального провадження.
Аналізуючи зібрані докази в ході слухання кримінального провадження, в їх сукупності, суд рахує, що вина обвинуваченого знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
У суду немає підстав сумніватися у поясненнях потерпілого ОСОБА_1, так як вважає їх правдивими, постійними і послідовними під час судового слідства, і такими, що відповідають матеріалам кримінального провадження.
Матеріали кримінального провадження суд визнає належними, допустимими, та достовірними, а в їх сукупності - достатніми та взаємозв'язаними, та такими, що повністю доводять вину обвинуваченого.
Разом з тим, суд прийшов до переконання, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна /крадіжка/.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, обставини які пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка здійснила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Як особа, обвинувачений ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується задовільно. Раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, повністю визнав свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, щиро розкаявся у вчиненому, своїми правдивими показаннями сприяв швидкому розкриттю злочину.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає повне визнання вини обвинуваченим, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства, призначивши покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковане його діяння та звільнення від відбування цього покарання з випробуванням та покладенням обов'язків.
В ході досудового розслідування потерпілим ОСОБА_1 був заявлений цивільний позов про стягнення на його користь з ОСОБА_2 суму завданої йому вищевказаним злочином майнової шкоди у розмірі 350 гривен., який необхідно розглянути разом з кримінальним провадженням.
Вивчивши матеріали кримінального провадження суд рахує, що цивільний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, так як відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а також частиною 2 ст. 127 КПК України, передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
В судовому засіданні встановлено, що саме неправомірними діями ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 була завдана майнова шкода.
Речових доказів немає.
Керуючись ст.ст. 371, 373-374 КПК України , суд
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 /одного/ року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 /один/ рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України, впродовж іспитового строку на ОСОБА_2 покласти обов'язки:
не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.
Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю .
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с. Костянтинівка, Мелітопольського району Запорізької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3 майнову шкоду в розмірі 350 /триста п'ятдесят/ гривень 00 копійок.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом Апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.