Ухвала від 04.09.2013 по справі 2а-4367/12/2170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2013 р. м. Київ К/800/40718/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого: судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Пасічник С.С., Штульмана І.В.

за участю секретаря Опанасюк О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2013 року та постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Районна постійна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, про визнання незаконними дій та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулось до суду першої інстанції з позовом в якому просило:

- визнати протиправними рішення суб'єкта владних повноважень щодо віднесення до складу споруд цивільної оборони приміщення, що належить позивачу та знаходиться за адресою вул. Радянська, 2-А, смт. Чаплинка;

- скасувати Протокол № 3 засідання районної постійної комісії з питань техногенно-еклогогічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 24.04.2008 року Чаплинської районної державної адміністрації;

- скасувати Протокол № 4 засідання районної постійної комісії з питань техногенно-еклогогічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 15 липня 2011 року Чаплинської районної державної адміністрації;

- скасувати акт обстеження захисної споруди цивільної оборони (цивільного захисту) від 17 березня 2011 року проведеного комісією створеною 09 листопада 2009 року №403 розпорядженням голови Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області (надалі - Чаплинська РДА) ;

- скасувати акт комплексної перевірки (спеціального огляду) захисної споруди цивільної оборони (сховище, протирадіаційне укриття) №83615 від 13 липня 2012 року;

- зобов'язати Чаплинську РДА виключити з обліку об'єктів цивільного захисту протирадіаційне укриття № 83615 розташоване за адресою вул. Радянська, 2-А, смт. Чаплинка.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2013 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задоволено частково, а саме :

- постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року скасовано;

- позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень щодо віднесення до складу споруд цивільної оборони приміщення, що належить позивачу та знаходиться за адресою вул. Радянська, 2-А, смт. Чаплинка; скасування п.2, п.5 рішення Протоколу № 3 засідання Комісії від 24 квітня 2008 року та зобов'язання Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області виключити з обліку об'єктів цивільного захисту протирадіаційне укриття № 83615 розташованого за адресою вул. Радянська, 2-А, смт. Чаплинка - залишено без розгляду;

- провадження в частині позовних вимог про скасування акта обстеження захисної споруди цивільної оборони (цивільного захисту) від 17 березня 2011 року проведеного комісією, створеною 09 листопада 2009 року № 403 розпорядженням голови Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області та про скасування акту комплексної перевірки (спеціального огляду) захисної споруди цивільної оборони (сховище, протирадіаційне укриття) № 83615 від 13 липня 2012 року - закрито.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані судові рішення з мотивів порушення названими судами норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення у справі про задоволення позовних вимог.

Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні, відповідно до частини першої статті 221 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивач є власником об'єкта нерухомості, комплексу за адресою Херсонська область, Чаплинський район, смт. Чаплинка, вул. Радянська, буд. 2 «а», площа якого складає 565,1 кв.м. та яке складається з адмінбудівлі та інших споруд, зокрема до складу адмінбудівлі включено приміщення підвалу.

Позивачу видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22.12.2006 року серії ЯЯЯ № 461612.

З матеріалів справи вбачається, що на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи судами попередніх інстанцій підвальне приміщення за вказаною вище адресою віднесено до захисних споруд цивільної оборони (цивільного захисту), яка перебуває на державному обліку за № 83615.

Спір виник між сторонами з приводу віднесення вказаного приміщення до споруд цивільного захисту, його обліку та обов'язку позивача виконати розпорядження КМ України від 26.11.2008 №1473-р «Про підготовку та проведення у 2009 - 2014 роках технічної інвентаризації захисних споруд цивільної оборони (цивільного захисту)» (далі-розпорядження КМУ №1473-р).

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суду першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України та, що дії відповідача та 3-ї особи були правомірними і не виходили за межі наданої законом компетенції.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем пропущено без поважних причин строк звернення до адміністративного суду, передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України і підстави для його поновлення відсутні, а тому частину позовних необхідно залишити без розгляду та, що вимоги позивача про скасування акту обстеження сховища або протирадіаційного укриття і скасування акту його спеціального огляду не можуть бути оскаржені в будь якому судочинстві, тому що не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для позивача, тому в цій частині позовних вимог провадження в справі підлягає закриттю.

Суд касаційної інстанції вважає, що при розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій не дотримано вимог процесуального права від яких прямо залежало правильне по суті вирішення справи.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що в приміщенні Чаплинського відділення банку відсутні захисні споруди, а тому рішення відповідача про віднесення до складу захисних споруд підвального приміщення даного об'єкту є протиправним та підлягає скасуванню. При цьому скаржник покликався, що відповідачем оскаржуваного ним рішення надано не було. З огляду на це є протиправним та підлягають скасуванню рішення Чаплинської районної державної адміністрації, що оформлені Протоколом № 3 засідання районної постійної комісії з питань техногенно-еклогогічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 24.04.2008 року та Протоколом № 4 засідання районної постійної комісії з питань техногенно-еклогогічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 15 липня 2011 року, якими розглянуто питання «Про стан захисних споруд та хід проведення їх технічної інвентаризації». З цих же підстав підлягають скасуванню Акт обстеження захисної споруди цивільної оборони (цивільного захисту) від 17 березня 2011 року та Акт комплексної перевірки (спеціального огляду) захисної споруди цивільної оборони (сховище, протирадіаційне укриття) №83615 від 13 липня 2012 року, а Чаплинську РДА слід зобов'язати виключити з обліку об'єктів цивільного захисту протирадіаційне укриття № 83615 розташоване за адресою вул. Радянська, 2-А, смт. Чаплинка.

З огляду на матеріали справи і позовні вимоги, вбачається, що судами попередніх інстанцій не було досліджено та не надано оцінки рішенню, яке оскаржувалось позивачем щодо віднесення до складу споруд цивільної оборони приміщення, що належить позивачу та знаходиться за адресою вул. Радянська, 2-А, смт. Чаплинка, більш того дане рішення відсутнє в матеріалах справи.

Судами не встановлено, що це за рішення, коли таке було прийняте і ким. Також не досліджено дату виникнення спірних правовідносин, зокрема коли про таке рішення стало чи могло стати відомо позивачу.

При цьому вбачається, що позовні вимоги про скасування рішень оформлених Протоколом № 3 засідання районної постійної комісії з питань техногенно-еклогогічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 24.04.2008 року та Протоколом № 4 засідання районної постійної комісії з питань техногенно-еклогогічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 15 липня 2011 року, а так само про зобов'язання Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області виключити з обліку об'єктів цивільного захисту протирадіаційне укриття № 83615 розташованого за адресою вул. Радянська, 2-А, смт. Чаплинка є похідними від позовної вимоги про визнання протиправним рішення щодо віднесення такого до складу споруд цивільної оборони (цивільного захисту).

Крім того, як слідує з мотивувальних частин рішень судів попередніх інстанцій, суд першої інстанції розглянув, а суд апеляційної інстанції переглянув рішення суду першої інстанції лише в частині позовних вимог, а тому суди не розглянули і не надали оцінки вимозі позивача про скасування Протоколу № 4 засідання районної постійної комісії з питань техногенно-еклогогічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 15 липня 2011 року Чаплинської районної державної адміністрації.

Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (надалі - «ЄСПЛ»).

Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, згідно висновку, викладеному у пункті 25 Рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України», суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен з специфічних, доречних та важливих доводів заявника. В той же час, пунктом 23 Рішення визначено, що суд зобов'язаний давати обґрунтування своїх рішень.

За таких обставин, з огляду на те, що суди попередніх інстанцій не дослідили та не надали оцінки рішенню, яке оскаржувалось щодо віднесення до складу споруд цивільної оборони приміщення, що належить позивачу та знаходиться за адресою вул. Радянська, 2-А, смт. Чаплинка; суд першої інстанції не вирішив позовних вимог, а суд апеляційної інстанції не перевірив законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про скасування Протоколу № 4 засідання районної постійної комісії з питань техногенно-еклогогічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 15 липня 2011 року Чаплинської районної державної адміністрації, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що рішення судів ухваленні з порушенням положень статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 223 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати все вище викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2013 року та постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий І.Я. Олендер

Судді С.С. Пасічник

І.В. Штульман

Попередній документ
33432536
Наступний документ
33432539
Інформація про рішення:
№ рішення: 33432538
№ справи: 2а-4367/12/2170
Дата рішення: 04.09.2013
Дата публікації: 13.09.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо: