"04" вересня 2013 р. м. Київ К/800/39737/13
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів Пасічник С.С., Штульмана І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: УДАІ УМВС України у Житомирській області про скасування постанови, -
У березні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження серії ВП №36250717 від 25 січня 2013 року.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 березня 2013 року позов задоволено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 березня 2013 року в даній справі - скасовано. Ухвалено нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення, як таке, що винесене із порушенням норм матеріального та процесуального права, залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 22 грудня 2012 року інспектором ДПС Богунського ВДАІ м. Житомир старшим сержантом міліції Квятковським Дмитром Олександровичем винесена постанова серії АН1 № 218525 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього штрафу в сумі 255 грн., за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. У постанові зазначено, що вона набирає законної сили з 01.01.2013 року.
Позивач, не погоджуючись із винесеним рішенням, відповідно до ст. 288 КУпАП подав скаргу у формі заяви до вищестоящого органу на постанову від 22 грудня 2012 року, зі змісту якої вбачалось, що ним ставилось питання про скасування такої.
З матеріалів вбачається що скарга начальнику управління ДАІ УМВС України в Житомирській області Кравченко О. М. від 29 грудня 2012 року на постанову серії АН1 №218525 від 22 грудня 2012 року була подана до управління ДАІ УМВС України в Житомирській області 02 січня 2013 року (а.с. 4).
25 січня 2013 року старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції Мазуром В. І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП №36250717 від 25 січня 2013 року (а.с.6), на підставі постанови в справі про адміністративне правопорушення АН1 № 218525 від 22 грудня 2012 року винесеної ВДАІ м. Житомирі (а.с. 5).
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що винесення постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 36250717 від 25 січня 2013 року, на підставі постанови в справі про адміністративне правопорушення АН1 №218525 від 22 грудня 2012 року винесеної ВДАІ м. Житомирі, яка не набрала законної сили у зв'язку із оскарженням у встановленому законом порядку, суттєво порушує встановлені Конституцією України та законами України права та інтереси позивача, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, мотивував своє рішення тим, що листом Управління Державної автомобільної інспекції України в Житомирській області від 10 січня 2013 року позивача, повідомлено, що адміністративний протокол у його відношенні співробітниками ВДАІ Богунського РВ України в Житомирській області було складено без порушення діючого законодавства, а відтак підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження згідно зі ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» у старшого державного виконавця не було, а тому суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку щодо наявності підстав для визнання постанови про відкриття виконавчого провадження від 25 січня 2013 року протиправною, а відтак помилково її скасував.
ОСОБА_2 у своїй скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки доводам позивача, та не навів мотивів, згідно яких не застосовано п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Колегія суддів вважає доводи касаційної скарги та висновки суду першої інстанції обґрунтованими та не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Статтею 73 Кодексу законів про працю України встановлено, що 1 січня - це святковий день.
Відповідно до ст. 103 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або події, яка неминуче має настати. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства України, та наявні матеріали справи суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що у постанові серії АН1 №218525 ВДАІ м. Житомира допущено помилку, а саме невірно обраховано дату набрання чинності зазначеною постановою, оскільки останній день оскарження постанови припадає на 01 січня 2013 року - святковий день, то він переноситься на наступний за ним робочий день - 02 січня 2013 року, тому датою набрання чинності постанови від 22 грудня 2012 року серії АН1 № 218525 винесеною ВДАІ м. Житомира було б - 03 січня 2013 року.
Як зазначалось вище позивачем 02 січня 2013 року подано скаргу на постанову від 22 грудня 2012 року до УДАІ УМВС у Житомирській області у відповідності до ст. 288 КУпАП (а.с. 4), тобто зазначена постанова не набула чинності у зв'язку із оскарженням у встановленому законом порядку.
Згідно ст. 291 КУпАП, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження (опротестування) цієї постанови.
Відповідно до ст. 299 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. При оскарженні або опротестуванні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 307 цього Кодексу, а саме - штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
Згідно ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Мазуром В. І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП №36250717 від 25 січня 2013 року на підставі постанови в справі про адміністративне правопорушення АН1 №218525 від 22 грудня 2012 року винесеної ВДАІ м. Житомирі, яка оскаржується позивачем до УДАІ УМВС України в Житомирській області у встановленому законом порядку.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову органу (посадової особи) в справі про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
З матеріалів справи не вбачається, що скарга позивача на постанову в справі про адміністративне правопорушення була належним чином розглянута органом чи посадовою особою яким така адресована та рішення про залишення скарги без задоволення в матеріалах справи відсутнє.
Крім того, як вбачається із листа УДАІ МВС України УМВС України в Житомирській області від 23 травня 2013 року № 6/1681 (а.с. 70) відповідачу направлена копія відповіді за результатами розгляду Богунським РВ УМВС України в Житомирській області заяви позивача після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП №36250717 від 25 січня 2013 року, а тому постанова серії АН1 № 218525 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього штрафу в сумі 255 грн. у справі про адміністративне правопорушення (станом на час відкриття виконавчого провадження) була такою, що не набрала законної сили і не могла бути звернута до примусового виконання.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Таким чином з огляду на вимоги ч. 1 ст. 6, п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець міг та повинен був вжити всіх необхідних заходів, щодо недопущення порушення прав позивача, та з'ясувати питання набрання законної сили постановою АН1 № 218525.
Згідно п.3 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили.
Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду першої інстанції.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що з рішення суду першої інстанції вбачається, що при його ухвалені, суд не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення, та воно ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.
Керуючись ст.ст. 214-1, 215, 220, 222, 223, 230, 231 КАС України, суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року в справі № 802/894/13-а - скасувати, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 березня 2013 року в даній справі - залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий І.Я. Олендер
Судді С.С. Пасічник
І.В. Штульман