"11" вересня 2013 р. м. Київ К/800/36137/13
Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Кошіля В.В., Моторного О.А.,
за участю секретаря Стоцького О.І.,
представників відповідача-1 Чернової О.А., Чирикіної Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.05.2013 року
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013 року
у справі № 805/6022/13-а
за позовом публічного акціонерного товариства «Авдіївський завод металевих конструкцій» (далі - позивач, ПАТ «АЗМК»)
до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (далі - відповідач-1, Ясинуватська ОДПІ),
до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (далі - відповідач-2, ГУДКС України у Донецькій області),
та Управління Державної казначейської служби України у м. Авдіївці Донецької області (далі - відповідач-3, УДКС України у м. Авдіївці Донецької області)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання відшкодувати податком на додану вартість, -
ПАТ «АЗМК» звернулось у квітні 2013 до суду з адміністративним позовом до відповідачів, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.04.2013 року № 0000051501 та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за липень 2012 року в загальному розмірі 2 406 322,00 грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.05.2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 19.04.2013 року № 0000051501, відповідно до якого ПАТ «АЗМК» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 406 322,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові санкції) в розмірі 1 203 161,00 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «АЗМК» 2 406 322,00 гривні бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПАТ «АЗМК»; стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «АЗМК» 2294,00 гривні судових витрат.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач-1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач-3 подав до суду заяву про приєднання до касаційної скарги відповідача-1, в якій просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Відповідач-2 заяву про приєднання до касаційної скарги відповідача-1 або заперечень на касаційну скаргу до суду не надав.
З наданих відповідачем-1 документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання відповідача-1 про заміну його правонаступником Ясинуватською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справ, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ «АЗМК» зареєстровано виконавчим комітетом Авдіївської міської ради Донецької області в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 00130636, місцезнаходження: 86060, Донецька область, м. Авдіївка, вул. Маяковського, буд. 94), про що видане відповідне свідоцтво серія А01 № 293425. Згідно свідоцтва № 100338177 позивача зареєстровано в якості платника податку на додану вартість від 21.07.1997 року.
Позивачем подана податкова декларація з податку на додану вартість від 19.07.2012 року за червень 2012 року із відповідними додатками, у якій у рядку 12.1 «обсяг придбання, податок на додану вартість сплачений митним органам» обсяг придбання (без податку на додану вартість) зазначена сума 2 421 932,00 грн., податковий кредит - 484 386,00 грн., у рядку 19 «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду» - 2 701 725,00 грн.; у рядку 20.2 «зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту» - 2 701 725,00 грн. До вказаної податкової декларації також наданий реєстр виданих та отриманих податкових накладних за звітний (податковий) період червень 2012 року.
17.08.2012 року позивачем надана податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2012 року із відповідними додатками, у якій у рядку 21 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» зазначена сума - 2 701 725,00 грн.; у рядку 22 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду» - 2 701 725,00 грн.; у рядку 23 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» - 2 406 322,00 грн. та у рядку 23.1 «на рахунок платника у банку» - 2 406 322,00 грн.
Згідно додатку 2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)» до вказаної податкової декларації у графі 4 зазначена сума 2 406 322,00 грн. Згідно додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)» визначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 2 406 322,00 грн. У додатку 4 «Заява про повернення бюджетного відшкодування (Д4)» визначена сум 2 406 322,00 грн. До вказаної податкової декларації також наданий реєстр виданих та отриманих податкових накладних за звітний (податковий) період липень 2012 року.
Відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ПАТ «АЗМК» бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленої на рахунок платника у банку за липень 2012 року, по закінченню якої складено відповідний акт перевірки від 10.10.2012 року № 716/15-211-1/00130636.
Згідно висновків вказаного акту перевіркою встановлено, що в порушення абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), пп. 4.6.5, пп. 4.6.6 п. 4.6 розділу V Порядку заповнення декларації, встановленого Наказом Міністерства Фінансів України, ПАТ «АЗМК» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2012 року на 2 406 322,00 грн. та занижено від'ємне значення у сумі 2 406 322,00 грн.
Позивач надав до Ясинуватської ОДПІ: уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 25.10.2012 року (звітний період за який виявлено помилку липень 2012 року), відповідно до якого сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 2 406 322,00 грн.; довідку про залишок суми від'ємного значення попередніх періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду від 25.10.2012 року; розрахунок суми бюджетного відшкодування від 25.10.2012 року; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 31.08.2012 року (звітний період за який виявлено помилку липень 2012 року), відповідно до якого сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 2 406 322,00 грн.; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 11.03.2013 року (звітний період за який виявлено помилку липень 2012 року), відповідно до якого сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 2 406 322,00 грн.; довідку про залишок суми від'ємного значення попередніх періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду від 11.03.2013 року; розрахунок суми бюджетного відшкодування від 11.03.2013 року; заяву про повернення суми бюджетного відшкодування від 11.03.2013 року.
За таких обставин, позивачем до бюджетного відшкодування заявлено суму ПДВ по декларації за липень 2012 року в розмірі 2 406 322,00 грн.
Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що Ясинуватською ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ПАТ «АЗМК» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявленого на рахунок платника у банку по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2012 року, по закінченню якої було складено відповідний акт перевірки від 12.04.2013 року № 179/15-211-1/00130636.
Згідно висновків вказаного акту на порушення: абз.3 п. 198.3 ст. 198 та абз.«а» п. 200.4 ст. 200 ПК України позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за липень 2012 року на 2 406 322,00 грн.; пп. 4.6.5, пп. 4.6.6 п. 4.6 Порядку заповнення декларації, встановленого Наказом Міністерства Фінансів України, позивачем занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - рядок 24 за липень 2012 року на 5 408 483,00 грн.
За наслідками адміністративного оскарження акту перевірки, акт перевірки від 12.04.2013 року залишено без змін.
На підставі акту перевірки від 12.04.2013 року винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 19.04.2013 року № 0000051501, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 406 322,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові санкції) в розмірі 1 203 161,00 грн.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що з акту перевірки вбачається наступне.
Фактичний вид діяльності позивача - виробництво металевої продукції. Позивач забезпечений власними виробничими потужностями, а саме: цех по виготовленню нестандартного обладнання, цех по виготовленню металоконструкцій та цех по виготовленню металевих опор. Має офісні та складські приміщення, трудові ресурси. Причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у червні 2012 року з сумою 2 406 322,00 грн. є: здійснення експортних операцій за червень 2012 року на суму 2 108 084,00 грн. - вивезення металевих конструкцій за межі митної території України, які оподатковуються за ставкою «0»%; імпортні операції - поставка обладнання, сума ПДВ сплачена митним органам у червні 2012 року склала 484 386,00 грн.
Станом на 01.04.2013 року за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, не встановлено включення позивачем до складу податкового кредиту за червень-липень 2012 року податкових накладних не зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних. Перевіркою не виявлена наявність правових відносин позивача із платниками, установчі документи, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними, серед постачальників суб'єктів господарювання, які надали податковий кредит і не задекларували податкові зобов'язання, здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами. Станом на 12.04.2013 року серед постачальників не виявлено платників, якими надано ризиковий кредит.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем укладено контракт від 25.03.2011 року № 1103UA з нерезидентом Bisol S.p.A. (Італія) на поставку обладнання (агрегат для гарячого цинкування, що складається з окремих елементів) із додатками, загальна сума контракту - 4 380 000,00 євро, умови постачання FCA м. Пьеве-ди-Солиго, Італія. На виконання контракту у червні 2012 року позивачем отримано 3 комплекти ванни травлення на загальну суму 2 263 488,13 грн., ПДВ 484 386,46 грн. відповідно до ВМД від 13.06.2012 року № 700140000/2012/011648, № 700140000/2012/011651, № 700140000/2012/011652 кожна на суму 754 852,71 грн., у т.ч. ПДВ 161 538,48 грн.
Як зазначив відповідач, на порушення абз.3 п. 198.3 ст. 198 ПК України ПАТ «АЗМК» до перевірки не надано підтверджуючих первинних документів щодо використання в господарській діяльності обладнання, отриманого ПАТ «АЗМК» по контракту від 25.03.2011 року за № 1103 UA з нерезидентом Bisol S.P.A.(Італія) на поставку обладнання (мовою оригіналу) - агрегат для горячого цинкования, состоящий из: многопламенной печи цинкования, подъемно-транспортного оборудования, вспомагательного оборудования, станции мощности, установки горячего цинкования, сушилки; проектная и техническая документация. Загальна сума контракту 4 380 000,00 євро. Умови постачання: FCA м. Пьеве-ди-Солиго, Італія. Обладнання поставляється автомобільним транспортом, місто перетину Ягодинська митниця. На виконання контракту у червні 2012 року отримано ємкості з чорних металів для рідини облицюванням (складові частини лінії; устаткування гарячого цинкування; секції хімічної обробки; 3 комплекти ванни травлення) на загальну суму 2 263 488,13 грн. (ПДВ 484 386,46 грн.), відповідно до наступних ВМД: від 13.06.2012 року № 700140000/2012/011648, № 700140000/2012/011651, № 700140000/2012/011652, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 484 386,00 грн.; на порушення абз. «а» п. 200.4 ст. 200 ПК України ПАТ «АЗМК» по рядку 23.1 уточнюючого розрахунку суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених посилок (вх. № 9011897620 від 11.03.2013 року) за липень 2012 року по рядку 23.1 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 2 406 322,00 грн., в тому числі як сума ПДВ, що фактично не підтверджена підприємством первинними банківськими документами в оплату отриманих та сплачених товарів (робіт, послуг) за червень 2012 року у розмірі 1 921 936,00 грн. та сума ПДВ сплачена митним органом при ввезені імпортного обладнання у червні 2012 року, використання у господарський діяльності якого не підтверджено підприємством в ході проведення перевірки у розмірі 484 386,00 грн.
Фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ із даними первинних документів по рахункам 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», не підтверджено факт оплати ПАТ «АЗМК» за поставлені у червні 2012 року товари (роботи, послуги), а підтверджують тільки факт сплати кредиторської заборгованості станом на 01.06.2012 року.
Платником, що перевірявся не надано для перевірки первинних документів бухгалтерського обліку, які підтверджують факт оплати отриманих у червні 2012 року платником товарів (робіт, послуг) та сплачених у червні 2012 року на суму ПДВ 1 921 936 грн. та сплачену митним органам у червні 2012 року за поставлене обладнання на суму ПДВ 484 386,00 грн., використання якого у господарській діяльності фактично підприємством не підтверджено. Загальна сума ПДВ, яка зазначена в гр..4 додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за липень 2012 року становить 0 грн.
Перевіркою встановлено, що на порушення вимог абз. «а» п. 200.4 ст. 200 ПК України ПАТ «АЗМК» завищено суму фактично сплачену постачальникам товарів (робіт, послуг) у червні 2012 року на 1 921 936,00 грн. та в порушення вимог абз.3 п. 198.3 ст. 198 ПК України ПАТ «АЗМК» завищено суму податкового кредиту з ПДВ за червень 2012 року, сплачену митним органам на суму 484 386,00 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у липні 2012 року на 2 406 322,00 грн.
Крім того, перевіркою встановлено порушення пп. 4.6.6 п. 4.6 розділу V Порядку заповнення декларації, встановленого Наказам Міністерства Фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, а саме заниження на суму 5 408 483,00 грн. (з урахуванням актів перевірок за травень 2012 року № 22/15-211-1/00130636 від 21.01.2013 року та за червень 2012 року № 109/15-211-1/0013636 від 14.03.2013 року).
Фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2012 року, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг загальна сума ПДВ складає 0 грн.
Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступного.
Відповідно до вимог ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.
Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку,зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6. ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Аналізуючи наведені норми, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями (дата подання митної декларації для митного оформлення). Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за відповідною ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними, митними деклараціями чи іншими документами. Платник податку може включити суму ПДВ у відповідному звітному періоді до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за зазначений період суми податкових кредитів декларації сформовані за рахунок наступних контрагентів позивача, а саме: Публічне акціонерне товариство «Авдіївський завод Буддеталь», Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «АЛВІ», Приватне підприємство «Алекс-Дон», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікант», Товариство з обмеженою відповідальністю «Гідрошланг Сервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Грант», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дівізін», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дізайн та Обладнання», Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас Оіл», Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбасавтолюкс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Карголіфт», Товариство з обмеженою відповідальністю «КІЙ-В», Товариство з обмеженою відповідальністю «Продтехснаб», Товариство з обмеженою відповідальністю «Такт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Утек-3000», Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський ЕКЗПТМ», Приватне акціонерне товариство «Донецький завод високовольтних опор», Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В. Бабушкіна», Товариство з обмеженою відповідальністю «ДіПі Ейр Газ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькій завод підіймально-транспортного устаткування», Донецька Торгово-промислова палата, Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго», Мале підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідне виробництво», Приватне підприємство «Соя-Віта», Товариство з обмеженою відповідальністю «Контакт СВ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега Дизайн», Товариство з обмеженою відповідальністю «Метизтрейд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Паралель-М ЛТД», Приватне підприємство «Промекс-7», Товариство з обмеженою відповідальністю «Профстрой», Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Рома, ЛТД», Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Світ зварювання»,S.p.A., Товариство з обмеженою відповідальністю «Хозхімсервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Комплектації «Солід».
Фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується дослідженими судами попередніх інстанцій належним чином оформленими договорами та складеними на їх виконання первинними документами.
Щодо доводів відповідача про порушення з боку судів попередніх інстанцій вимог 14.1.36 ст. 14, абз.4 п. 198.3 ст. 198 ПК України та про відсутність права позивача на включення коштів до податкового кредиту за придбаним за імпортною операцією обладнання, яке ще не прийняте в експлуатацію, не використовується в господарській діяльності позивача, то колегія суддів касаційної інстанції вважає їх безпідставними.
Абзацем 4 п. 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Як зазначалось вище, відповідач-1 дійшов висновку щодо завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за імпортними операціями із придбання у Bisol S.p.A. обладнання - у зв'язку із невикористанням придбаного обладнання у межах господарської діяльності за звітний (податковий) період та на момент проведення перевірки.
Крім того, судами попередніх інстанцій досліджені договори, згідно вимог яких позивач повинен постачати власну оцинковану продукцію та встановлено, що на теперішній час він не має можливості власними силами здійснювати оцинкування продукції та вимушений укладати договори із суб'єктами господарювання щодо оцинкування своєї продукції, зокрема з Приватним акціонерним товариством «Донецький завод високовольтних опор» та ТОВ «Мега-Дизайн». Позивачем було прийняте рішення щодо будування власного цеху гарячого цинкування та закупівлі необхідного обладнання, тобто обладнання від Bisol S.p.A. Введення в експлуатацію придбаного у Bisol S.p.A. обладнання дозволить позивачеві самостійно здійснювати вказані роботи щодо оцинкування.
Судами попередніх інстанцій були досліджені надані позивачем документи: дозвіл на виконання будівельних робіт № ДЦ 11512157232 від 05.09.2012 року, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, технічні характеристики обладнання від 22.09.2011 року, план-схема розміщення обладнання та встановлено, що отримане від Bisol S.p.A. обладнання придбано позивачем з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
Щодо твердження відповідача, що ПАТ «АЗМК» завищено суму бюджетного відшкодування у розмірі 2 406 322 грн. 00 коп., в т.ч. як сума ПДВ, що фактично не підтверджена первинними банківськими документами в оплату отриманих та сплачених товарів (робіт, послуг) за червень 2012 року у розмірі 1 921 936 грн. 00 коп., та сума ПДВ сплачена митним органам при ввезенні імпортного обладнання у червні 2012 році, використання у господарській діяльності якого не підтверджено підприємством в ході проведення перевірки у розмірі 484 386 грн., то колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судами попередніх інстанцій, які виходили з наступного.
Відповідно до вимог п. 206.1 ст. 206 ПК України під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.
Судами досліджено надане позивачем платіжне доручення № 4579 від 13.06.2012 року, отримувач - Східна митниця, на суму 650 00,00 грн., призначення платежу: «Попередня оплата за митне оформлення ВМД, згідно наказу ДМСУ від 20.07.2007 року № 615 без ПДВ», та встановлено, що ПДВ сплачений позивачем належним чином.
Відповідно до п.п. 14.1.18 п. 14.1. ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Таким чином, судами вірно зазначено, що податковий кредит за червень 2012 року був позивачем зарахований до складу податкового кредиту за липень 2012 року.
Бюджетному відшкодуванню підлягає частина податкового кредиту, за якою суми ПДВ були фактично сплачені отримувачем постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України у попередніх та звітному податкових періодах.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судами попередніх інстанцій, які правомірно не прийняли до уваги посилання відповідача-1 на те, що надані позивачем до перевірки первині банківські документи лише підтверджують сплату ним кредиторської заборгованості станом на 01.06.2012 року, оскільки аналіз наданих позивачем платіжних доручень доводить, що позивачем кошти були перераховані у якості передплати, здійснювалась оплата за надані послуги, роботи та за отриманий товар і лише частково була сплачена кредиторська заборгованість.
Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пунктом 200.8. ст. 200 ПК України передбачено, що до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.
Відповідно до п. 200.11 ст. 200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
У відповідності до п. 200.12 ст. 200 ПК України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Пунктом 200.13 ст. 200 ПК України встановлено, що на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Згідно пп. «б» п. 200.14 ст. 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.
З огляду на зазначене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судами попередніх інстанцій, що позивач правомірно сформував податковий кредит за вказаними господарськими операціями у червні 2012 року, у т. ч. частини податкового кредиту, що заявлена позивачем до бюджетного відшкодування, що також не спростовувалось відповідачем-1, сума бюджетного відшкодування визначена у відповідності до вказаних норм, відповідно висновки податкового органу не відповідають фактичним обставинам справи.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про необхідність скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 19.04.2013 року № 0000051501 та стягнення з Державного бюджету на користь ПАТ «АЗМК» судових витрати у сумі 2294,00 гривні, було порушено норми матеріального та процесуального права.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 19.04.2013 року № 0000051501 та стягнення з Державного бюджету на користь ПАТ «АЗМК» судових витрати у сумі 2294,00 гривні.
Щодо вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 2 406 322,00 гривні, то колегія суддів зазначає наступне.
Позивачем до закінчення касаційного розгляду до Вищого адміністративного суду України подана заява про відмову від адміністративного позову в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «АЗМК» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальному розмірі 2 406 322,00 гривні шляхом перерахування на рахунок ПАТ «АЗМК».
Відповідно до ст. 219 Кодексу адміністративного судончиства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення касаційного розгляду. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд касаційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статтей 112 і 113 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом, провадження у справі підлягає закриттю.
Згідно з ч. 1 ст. 228 цього Кодексу суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Судова колегія Вищого адміністративного суду України розглянувши заяву позивача про часткову відмову від адміністративного позову, керуючись приписами ст. 157 та ст. 228 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне задовольнити зазначену заяву та прийняти відмову від позову.
У зв'язку з чим, відповідно до вимог зазначених процесуальних норм, суд касаційної інстанції дійшов висновків про наявність підстав для скасування постанови Донецького окружного адміністративного суду від 22.05.2013 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013 року у справі № 805/6022/13-а в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «АЗМК» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальному розмірі 2 406 322,00 гривні шляхом перерахування на рахунок ПАТ «АЗМК» та закриття провадження у справі в цій частині.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 55, 157, 160, 167, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -
Замінити Ясинуватську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області Державної податкової служби її правонаступником Ясинуватською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області.
Касаційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області - залишити без задоволення.
Заяву публічного акціонерного товариства «Авдіївський завод металевих конструкцій» про часткову відмову від адміністративного позову у справі № 805/6022/13-а - задовольнити.
Прийняти часткову відмову від адміністративного позову у справі № 805/6022/13-а публічного акціонерного товариства «Авдіївський завод металевих конструкцій».
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.05.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013 року у справі № 805/6022/13-а скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «АЗМК» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальному розмірі 2 406 322,00 гривні шляхом перерахування на рахунок ПАТ «АЗМК» та провадження у справі в цій частині закрити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.05.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013 року у справі № 805/6022/13-а в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 19.04.2013 року № 0000051501 та стягнення з Державного бюджету на користь ПАТ «АЗМК» судових витрати у сумі 2294,00 гривні - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова
Судді: В.В. Кошіль
О.А. Моторний