ун. № 759/2687/13-к пр. № 1-кп/759/90/13
12 вересня 2013 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі колегії суддів:
головуючого судді: Дячука С.І.,
суддів: Ясельського А.М., Журибеди О.М.
при секретарі: Ткаченко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Конотоп Сумської області, громадянина України, українця, освіта вища, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні малолітню дитину-інваліда, працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (п/б), проживає за адресою: АДРЕСА_2, не судимий, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
за участю сторін кримінального провадження: прокурори Свінтановський С.О., Швець Т.О., ОСОБА_17., Ладний І.О., обвинувачений ОСОБА_1, його захисник - ОСОБА_2, потерпіла ОСОБА_3, її представник - ОСОБА_4, потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, -
Наприкінці 2010 року ОСОБА_1, будучи поінформованим про особливості підключення до електромережі малих архітектурних форм, які не мали договору з ПАТ «Київенерго» на постачання електроенергії, вирішив шляхом обману заволодіти грошовими коштами громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність за вказаних умов на об'єктах, розташованих на території Святошинського району міста Києва.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману та обернення його на свою користь, тобто діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_1 у грудні 2010 року звернувся до ОСОБА_3, яка як фізична особа - підприємець (далі - ФОП) здійснювала підприємницьку діяльність, будучи власником бездоговірно підключеного до електромережі ПАТ «Київенерго» магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_3, а у грудні 2011 року - до ОСОБА_12, яка як ФОП здійснювала свою підприємницьку діяльність, орендуючи бездоговірно підключений до електромережі ПАТ «Київенерго» магазин за адресою: м. Київ, АДРЕСА_4, котрим запропонував допомогу в наданні послуг з електропостачання, яка полягала нібито в організації оплати електроенергії опосередковано через нього.
Для створення у ОСОБА_3 та ОСОБА_12 неправдивого уявлення про обсяг своїх можливостей у сфері надання послуг з електропостачання ОСОБА_1 запевнив їх у тому, що буде вирішувати питання, пов'язані із перебоями (відключенням) електропостачання, а ОСОБА_3 допоможе оформити договір з ПАТ «Київенерго» на постачання електроенергії. У такій спосіб ОСОБА_1 викликав у потерпілих почуття впевненості вигоди передачі йому коштів за спожиту ними як ФОП енергію.
Будучи введеними в оману щодо вказаних можливостей ОСОБА_1 в сфері електропостачання та його дійсних намірів, ОСОБА_3 та ОСОБА_12 передали йому кошти за спожиту ними як ФОП електроенергію під час здійснення відповідно за вказаними вище адресами підприємницької діяльності, а саме:
- ОСОБА_3 за період часу з грудня 2010 року по липень 2012 року декількома платежами: 20 січня 2011 року - на суму 10 459 грн, 19 квітня 2011 року - 8 518,35 грн та 12 липня 2012 року - 12 000 грн, а всього на загальну суму 30 977,35 грн;
- ОСОБА_12 у період часу з січня по серпень 2012 року періодичними платежами: 24 січня - 1 511 грн, 15 лютого - 1 967,5 грн; 19 березня - 2 032,5 грн; 23 квітня - 2 080 грн; 20 травня - 2 064 грн; 20 червня - 3 980 грн; 20 липня - 4 387,5 грн; 20 серпня - 4 525 грн, а всього на загальну суму 22 547,25 грн.
Всього у такій спосіб, ОСОБА_1, діючи з названими єдиною метою та мотивом заволодів шляхом обману чужим майном на загальну суму 53 524,6 грн, використавши ці кошти на власний розсуд, тим самим завдавши потерпілим ОСОБА_12 та ОСОБА_3 майнової шкоди, відповідно на суму 22 547,25 грн та 30 977,35 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні злочину за наведених вище обставин не визнав і наполягав на тому, що потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_12 оговорюють його. Він знайомий з обома потерпілими, проте належних їм коштів не привласнював і такого наміру не мав. Навпаки, був співвласником магазину, який орендувала ОСОБА_12, а ОСОБА_3 безкоштовно одного разу допомагав розвести електропроводку в магазині по вул. Бударіна, коштів від якої взагалі не отримував.
Разом з тим, як визнав ОСОБА_1, він дійсно неодноразово займався у Святошинському районі міста Києва організацією оплати спожитої електроенергії підприємцями, які не мали договору на споживання електроенергії і були підключені «під облік» до інших споживачів, котрі отримували таку енергію на підставі належно оформленого договору з постачальником. Він також представляв інтереси підприємців перед представниками ПАТ «Київенерго» та на засіданнях її комісії. Також обвинувачений визнав, що ОСОБА_12 декілька разів передавала йому кошти, але виключно на оплату накладених штрафів за самовільне підключення до електромережі.
Не дивлячись на невизнання обвинуваченим своєї вини в шахрайстві за наведених вище і встановлених судом обставин, його винуватість у вчиненні даного злочину підтверджується усією сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності.
По епізоду з потерпілою ОСОБА_3
Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 в контексті наведених вище і встановлених судом фактичних обставин справи показала, що вона є власником декількох магазинів у Святошинському районі міста Києва, зокрема і магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_3 У грудні 2010 року до вказаного магазину, який мав бездоговірне підключення до електромережі ПАТ «Київенерго», прийшов ОСОБА_1, про якого було відомо, що він допомагає підприємцям району в електропостачанні, і запропонував проводити через нього оплату за використану електроенергію, а також обіцяв допомогти укласти договір на споживання електроенергії і підготовити для цього технічні умови. До магазину з перевіркою приходили представники ПАТ «Київенерго», з якими ОСОБА_1 вирішував питання електропостачання, тому в неї, потерпілої, не було сумнівів у можливостях обвинуваченого, хоча це і були її власні переконання. ОСОБА_1 організував проведення електропроводки в магазині і надалі безкоштовно вирішував проблеми відключення світла, жодної перевірки її магазинів після цього не було, що лише у цілому придавало їй, потерпілій, впевненості у тому, що передані ОСОБА_1 кошти за спожиту електроенергію надходять за належністю, хоча вона цього не перевіряла. ОСОБА_1 за вказаним та іншими магазинами у період з грудня 2010 року по вересень 2012 року брав кошти за електроенергію помісячно на підставі показників лічильників, всього йому було передано приблизно 240 000 грн. 07 вересня 2012 року представники ПАТ «Київенерго» відключили електроживлення, склавши відповідні акти. ОСОБА_1 обіцяв все владнати, але не зміг, а тому їй довелося сплатити штрафи.
Разом з тим, як визнала потерпіла, жодних документів із ОСОБА_1 про співробітництво не укладалося, облік переданих йому коштів не вівся, всі робочі записи втрачені, лише декілька разів передача коштів за магазином по вул. Бударіна документувалася її працівниками складанням видаткового касового ордеру, а саме 20 січня 2011 року на суму 10 459 грн, 19 квітня 2011 року - 8 518,35 грн та 12 липня 2012 року - 12 000 грн., які надані до суду. Документально підтвердити загальну суму переданих ОСОБА_1 коштів, їх щомісячну відповідність спожитій електроенергії, конкретний розмір та дату їх передачі потерпіла не змогла.
Показання потерпілої ОСОБА_3 щодо її статусу як ФОП та належність їй на праві власності магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого за адресою: АДРЕСА_3, підтверджується даними, які містять досліджені в судовому засіданні копія паспорту на ОСОБА_3, свідоцтво про її державну реєстрацію як ФОП № 100704 від 30 листопада 2010 року, Довідка про її взяття на облік як платника податків від 02 жовтня 2010 року, Свідоцтво платника єдиного податку № 477759 від 11 травня 2012 року за місцем провадження нею господарської діяльності за адресою АДРЕСА_3, Довідка про функціональне призначення тимчасової споруди типу павільйон за вказаною адресою, видане на ФОП ОСОБА_3 (т. 1 матеріалів досудового розслідування а.с. 108-114).
Наведені дані щодо статусу ОСОБА_3 як ФОП та належність їй на праві власності магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого за адресою: АДРЕСА_3, сторони кримінального провадження не оспорювали.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 - старший касир магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» (АДРЕСА_3) показала, що у січні 2011 року ОСОБА_3 представила їй ОСОБА_1 (як вона пізніше дізналася ОСОБА_1) як представника ПАТ «Київенерго», який буде забирати гроші за отриману електроенергію. Коли той приходив до магазину її викликала ОСОБА_3 і повідомляла суму коштів, яку слід передати ОСОБА_1, сам той називався прізвищем ОСОБА_1 і під ним, отримуючи кошти, заповнював документи. Вона, свідок, довіряла ОСОБА_3, облік переданих ОСОБА_1 коштів, розмір яких був різним, був внутрішнім і ці документи втрачені, крім трьох видаткових касових ордерів, а саме від 20 січня, 19 квітня 2011 року та 12 липня 2012 року.
Покази свідка ОСОБА_14 повністю підтвердили допитані свідки ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 - відповідно адміністратор, менеджер та касир вказаного вище магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», уточнивши: ОСОБА_31 - що він бачив, як ОСОБА_1 з відома ОСОБА_3 керував роботами в магазині з підключення світла, він, свідок, не одноразово відкривав щитову для допуску ОСОБА_1 до лічильників; ОСОБА_5 - що декілька разів протягом 2011-2012 років бачила ОСОБА_1 в магазині, зі слів ОСОБА_14, він приїжджав за грошима за електроенергію; ОСОБА_17 - що декілька разів бачила ОСОБА_1 в магазині, зі слів ОСОБА_14 вона зрозуміла, що це представник ПАТ «Київенерго», особисто гроші йому не передавала.
Проте жоден з цих свідків не зміг назвати суму переданих ОСОБА_1 коштів.
Згідно з дослідженими під час судового розгляду видатковими касовими ордерами ФОП ОСОБА_3 від 20 січня 2011 року на суму 10 459 грн, 19 квітня 2011 року - 8 518,35 грн та 12 липня 2012 року - 12 000 грн, ОСОБА_3 як ФОП здійснювала платіж особі на прізвище ОСОБА_1 за використану електроенергію на вказані вище суми відповідно (т. 1 матеріалів досудового розслідування а.с. 98-100).
Під час дослідження вказаних видаткових ордерів свідок ОСОБА_14 повідомила, що ці документи складалися нею особисто і наведена в них інформація засвідчена її підписом та відповідає дійсності, вказані в них кошти особисто отримував ОСОБА_1, який називався «ОСОБА_1», документи на його особу вона не перевіряла.
Факт відсутності у ФОП ОСОБА_3 за магазином «ІНФОРМАЦІЯ_2» в АДРЕСА_3 договору з ПАТ «Київенерго» на постачання електроенергії підтверджується дослідженими судом безспірними даними, які містять: - акт порушення ФОП ОСОБА_3 правил користування електричною електроенергію № 12375 від 07 вересня 2012 року, за яким встановлено самовільне без договору підключення електроустановок магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» (АДРЕСА_3) до мережі ПАТ «Київенерго» (т. 1 а.с. 109; - протоколи № 400 від 04 жовтня 2012 року та № 412 від 11 жовтня 2012 року засідання комісії з розгляду акту порушення № 12375 від 07 вересня 2012 року, за результатами яких ФОП ОСОБА_3 виставлено рахунок-фактуру № 97012375 за спожиту електроенергію на суму 170 321,36 грн (т. 1 а.с. 92-96; т. 1 матеріалів досудового розслідування а.с. 120-122); - квитанція про сплату ФОП ОСОБА_3 штрафу в сумі 170 321,36 грн (т. 1 а.с. 96).
Факт «співпраці» ОСОБА_3 з ОСОБА_1 в галузі електропостачання знайшов своє непряме підтвердження і під час дослідження судом акту порушення ФОП ОСОБА_3 правил користування електричною електроенергію № 14332 від 21 вересня 2012 року, за яким встановлено самовільне без договору підключення електроустановок магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» за іншою адресою (м. Київ, пр. Лесі Курбаса, 7/1) до мережі ПАТ «Київенерго» і згідно з яким інтереси споживачів представляв ОСОБА_1 (т. 2 матеріалів досудового розслідування а.с. 182, 184).
Згідно з висновком експерта від 4 лютого 2013 року підпис і рукописний текст в акті № 14332 від 21 вересня 2012 року в графі «З актом про порушення ознайомлені свідки» виконав ОСОБА_1 (т. 2 матеріалів досудового розслідування а.с. 146-об.).
Допитаний судом свідок ОСОБА_18 - інженер РЕ «Південий» ПАТ «Київенерго» підтвердив те, що особисто складав вказаний акт порушення з боку ФОП ОСОБА_3 № 14332 від 21 вересня 2012 року за присутності представника споживача ОСОБА_1, який поставив свій підпис.
Показання свідка ОСОБА_18 підтвердив в судовому засіданні і свідок ОСОБА_19 - інженер РЕ «Південий» ПАТ «Київенерго», який разом з ОСОБА_18 оформляв акт № 14332 від 21 вересня 2012 року.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 - заступник начальника РЕ «Південий» ПАТ «Київенерго» пояснила, що ОСОБА_1 часто представляв у конфліктних ситуаціях нелегальних споживачів. У вересні 2012 року служба безпеки їй повідомила, що на Бударіна, 3-а виявлений підключений без договору магазин, власником якого була ОСОБА_3 і який у подальшому інспектори від'єднали від мережі. ОСОБА_3 сплатила штраф і скаржилася, що тривалий час ОСОБА_1, натякаючи на свої зв'язки у ПАТ «Київенерго», збирав кошти за використану електроенергію.
Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_21 - електрик і знайомий ОСОБА_1, показав, що він знає ОСОБА_3 як директора магазина «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_3 в місті Києві, в якому він на прохання ОСОБА_1 робив розводку електропроводки.
По епізоду з потерпілою ОСОБА_12
Допитана судом потерпіла ОСОБА_12 показала, що приблизно у грудні 2011 року в приміщенні без договору підключеного до електромережі ПАТ «Київенерго» магазину (м. Київ, АДРЕСА_4), орендарем якого вона була, орендодавець познайомив її із ОСОБА_1, вказавши, що останній вирішує всі питання з електропостачання і буде збирати кошти за спожиту електроенергію. Після цього ОСОБА_1 після 16 числа кожного місяця знімав показники лічильника, проводив розрахунок і вона у період часу з січня по серпень 2012 року періодичними платежами сплачувала йому готівкою за спожиту електроенергію, інколи округлюючи розмір платежу, а саме: 24 січня 2012 року - 1 511, 15 лютого 2012 року - 1 967,5; 19 березня 2012 року - 2 032,5; 23 квітня 2012 року - 2 080; 20 травня 2012 року - 2 064; 20 червня 2012 року - 3 980; 20 липня 2012 року - 4 387,5; 20 серпня 2012 року - 4 525, а всього передала йому 22 547,50 грн. Ці платежі фіксувала, на підтвердження чого надала суду відповідні розрахунки.
Як далі показала потерпіла, за часів її «співпраці» із ОСОБА_1 в неї з електрикою проблем не було, але у листопаді 2012 року, коли за результатами перевірки її відключили від електропостачання і ОСОБА_1 проблему не вирішив, вона зрозуміла, що передані йому кошти на оплату електроенергії не надходили до постачальника.
Показання потерпілої ОСОБА_12 щодо її статусу як ФОП та використання нею на праві оренди магазину в м. Київ по АДРЕСА_4, підтверджується даними, які містять досліджені в судовому засіданні копія паспорту на ОСОБА_12, свідоцтво про її державну реєстрацію як ФОП № НОМЕР_1 від 01 квітня 2002 року, пролонгований Договір оренди торгового павільйону від 30 березня 2012 року за вказаною адресою (т. 3 матеріалів досудового розслідування а.с. 128-129).
Наведені дані щодо статусу ОСОБА_12 як ФОП та належність їй на праві оренди вказаного магазину сторони кримінального провадження не оспорювали.
Факт відсутності у ФОП ОСОБА_12 за вказаним магазином договору з ПАТ «Київенерго» на постачання електроенергії підтверджується дослідженими судом безспірними даними, які містять: - лист ПАТ «Київенерго» від 05 грудня 2012 року, акт порушення ФОП ОСОБА_12 правил користування електричною електроенергію № 13441 від 22 листопада 2012 року, за яким встановлено самовільне без договору підключення електроустановок магазину «Продукти» (м. Київ, АДРЕСА_4, орендар ФОП ОСОБА_12) до мережі ПАТ «Київенерго»; - протокол № 88 від 14 грудня 2012 року засідання комісії з розгляду акту порушення № 13441 від 22 листопада 2012 року, за результатами яких ФОП ОСОБА_12 виставлено рахунок-фактуру № 97013441/12/1 за спожиту електроенергію на суму 13 280,21 грн; - довідка ПАТ «Київенерго» № 048/31/1/426 від 22 листопада 2012 року, якою підтверджено факти складання аналогічних актів про самовільне без договору підключення вказаного магазину по АДРЕСА_4 від 17 квітня та 11 червня 2012 року відповідно № 13188 на 5 284,90 грн та № 13201 на 4 404,08 грн, які були повністю сплачені (т. 2; т. 3 матеріалів досудового розслідування а.с. 151).
Факт «співпраці» ФОП ОСОБА_12 з ОСОБА_1 у сфері електропостачання не заперечував і обвинувачений, повідомивши про те, що штрафи на суму 5 284,90 та 4 404,08 грн, які підтверджені вказаною вище довідкою ПАТ «Київенерго» № 048/31/1/426 від 22 листопада 2012 року, він особисто сплатив як співвласник орендованого ФОП ОСОБА_12 магазину. Ці показання обвинуваченого підтвердила і ОСОБА_12
Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні розрахунку платежів за електроенергію, які зі слів потерпілої ОСОБА_12 отримував особисто ОСОБА_1, у результаті споживання конкретно визначеного обсягу електроенергії було сплачено потерпілою 24 січня 2012 року - 1 511 грн, 15 лютого 2012 року - 1 967,5 грн; 19 березня 2012 року - 2 032,5 грн; 23 квітня 2012 року - 2080 грн; 20 травня 2012 року - 2 063, 75 грн; 20 червня 2012 року - 3 980 грн; 20 липня 2012 року - 4 387,5 грн; 20 серпня 2012 року - 4 525 грн, а всього вона передала ОСОБА_1 22 547,5 грн (т. 2).
Вказані розрахунки ґрунтуються на даних про фактичний обсяг спожитої ФОП ОСОБА_12 електроенергії та про тариф, який зі слів потерпілої визначав ОСОБА_1.
Допитаний судом свідок ОСОБА_22 - колишній інженер РЕ «Південий» ПАТ «Київенерго» підтвердив те, що із ОСОБА_1 перебував у дружніх стосунках (куми), і повідомив, що епізодично консультував його щодо підключення ларьків до електроенергії. Обвинувачений ніяких стосунків з ПАТ «Київенерго» не мав, був звичайним споживачем у Святошинському районі міста Києва. Свідок уточнив, що він особисто двічі у квітні та червні 2012 року виявляв незаконне підключення до мережі магазину на Чорнобильській, 4. ОСОБА_1 надав документи як співвласник цього магазину, складався кожного разу акт, наслідком якого було відключення і штрафні санкції, які оплатив ОСОБА_1.
Оцінюючі різні версії подій, які повідомили потерпілі та обвинувачений на предмет їх достовірності, суд визнає достовірними версії потерпілих, покази яких відповідають наведеним вище і встановленим судом фактичним обставинам вчинення ОСОБА_1 злочину, при цьому суд виходить з такого.
Показання потерпілої ОСОБА_3 в наведеній частині знайшли своє підтвердження під час допиту свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_20, показання яких узгоджуються в деталях як між собою, так і з іншими наведеними вище доказами, в тому числі даними, які містять видаткові касові ордери ФОП ОСОБА_3 від 20 січня, 19 квітня 2011 року та 12 липня 2012 року.
Суд критично оцінює заяву обвинуваченого про зацікавленість названих свідків у результатах розгляду справи, оскільки ці його припущення свого підтвердження не знайшли, самі свідки не перебували в будь-яких стосунках з ОСОБА_1, відтак і не мали підстав його оговорювати, до того ж вони щиро давали показання і на користь захисту, визнавши відсутність документального підтвердження привласнення ОСОБА_1 коштів на більшу суму, ніж це підтверджено касовими ордерами.
Показання потерпілої ОСОБА_12 в наведеній частині знайшли своє підтвердження під час допиту свідка ОСОБА_22, показання якого узгоджуються в деталях з іншими наведеними вище доказами - документами, в тому числі даними, які містить вказана вище довідка ПАТ «Київенерго» № 048/31/1/426 від 22 листопада 2012 року про складання актів на магазин, орендований ФОП ОСОБА_12, від 17 квітня та 11 червня 2012 року відповідно № 13188 на 5 284,90 грн та № 13201 на 4 404,08 грн.
Обвинувачений в судовому засіданні намагався переконати суд, що кошти, які він отримав від ОСОБА_12 витратив на штрафи сумою 5 284,90 та 4 404,08 грн, а тому висновок про наявність в його діях корисливого мотиву є, на думку захисту, помилковим.
Разом з тим, за змістом закону про кримінальну відповідальність остання настає за вчинення шахрайства не залежно від того, у якій саме спосіб в подальшому були використані кошти, якими протиправно заволоділи. Шахрайство вважається закінченим з моменту фактичного одержання винним майна чи права на нього, розпоряджатися яким він має можливість відразу, бо його передача здійснюється добровільно. Встановлено, що ОСОБА_1, отримавши обманним шляхом кошти за спожиту електроенергію від ОСОБА_12, права на отримання яких не мав, фактично розпорядився їх частиною на власний розсуд, спрямувавши у подальшому в інтересах власної справи - оплата штрафів за виявлені правопорушення. Оскільки ОСОБА_1 отримував кошти від потерпілої і раніше за часом і на суму, яка значно перевищує сплачені ним штрафи, це вказує на те, що він їх отримував з інших мотивів, а не у зв'язку з виставленими ПАТ «Київенерго» претензіями.
До того ж і визначені ОСОБА_1 тарифи для ФОП ОСОБА_12 були завищені і не відповідали роздрібним тарифам на електроенергію, які були нормативно встановлені у період з січня по серпень 2012 року постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), від 23 грудня 2011 року № 80, від 23 січня 2012 року № 32, від 24 лютого 2012 року № 187, від 25 травня 2012 року № 671, від 25 червня 2012 року № 812 та від 26 липня 2012 року № 946, адже розрахунки за еле ктроенергію, спожиту на потреби діяльності приватних підприємців відповідно згідно п. 19 Постанови КМУ від 26 липня 1999 року № 1357 «Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення» здійснюються за роздрібним тарифом (лист НКРЕ від 20 липня 2004 року № 03-34-09/3376 - джерело http://dtkt.com.ua/show/2cid0794.html), що лише додатково підтверджує корисливий характер дій обвинуваченого.
На щирість показань ОСОБА_12 та ОСОБА_3 вказує і те, що вони добровільно викрили порушення з власного боку у сфері електропостачання, адже згідно з вимогами п. п. 5.1 та 6.1 названих Правил користування електричною енергією споживання останньої без договору про її постачання не допускається і розрахунки за її використання здійснюються тільки відповідно до умов договору.
Вказані обставини вказують на очевидно надуманий характер припущення обвинуваченого про те, що потерпілі зорганізувалися з метою оговорити його, адже останні тривалий час «співпрацювали» із ОСОБА_1, як вони вважали, на взаємовигідних умовах і жодних конфліктів між ними не було.
Численні факти представництва ОСОБА_1 підприємців Святошинського району міста Києва у стосунках з ПАТ «Київенерго» протягом 2010-2012 років, що створювало для останнього відповідну репутацію особи, яка здатна вирішувати спірні та проблемні питання у сфері енергопостачання, знайшли своє підтвердження під час допиту інших потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_13, показання яких наведені нижче, а також під час дослідження даних, які містять; - акти порушення ДП ТОВ «АСТА» правил користування електричною електроенергію № 14267 від 27 липня 2012 року та № 14313 від 05 вересня 2012 року, за якими встановлено самовільне без договору підключення електроустановок торгового павільйону (м. Київ, вул. Гнати Юри, 6-г) до мережі ПАТ «Київенерго», акт відключення цього споживача від енергопостачання від 28 листопада 2011 року (т. 2 матеріалів досудового розслідування а.с. 191-194, 186-187); - довідка ДП ТОВ «АСТА» (т. 3 матеріалів досудового розслідування а.с. 109); - заява від імені ОСОБА_11 від 13 серпня 2012 року про погашення боргу за електроенергію та висновком щодо неї експерта почеркознавця від 04 лютого 2013 року (т. 2 матеріалів досудового розслідування а.с. 171-об., 183), - зокрема про те, що ОСОБА_1, не будучи працівником відповідних споживачів, представляв останніх у стосунках з ПАТ «Київенерго», складав від їх імені офіційні документи.
Вказані обставини ОСОБА_1 не оспорював і підтвердив показання свідка ОСОБА_23 щодо отримання від нього консультацій спеціального характеру для підключення магазинів до електропостачання.
Наведені фактичні дані у своїй сукупності підтверджують те, що обвинувачений мав необхідний досвід і обізнаність, потрібні для обманного заволодіння грошовими коштами громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність за вказаних вище умов, що також повністю узгоджується з показаннями потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_12 про те, що репутація ОСОБА_1 також викликала у них довіру до нього.
За довідкою ПАТ «Київенерго» № 048/13/12797 від 16 жовтня 2012 року ОСОБА_1 в цій установі не працював (т. 3 матеріалів досудового розслідування а.с. 111).
За таких обставин колегія суддів вважає доведеним, що ОСОБА_1 у період часу з грудня 2010 року по серпень 2012 року, діючи з єдиною метою та корисливим мотивом, заволодів шляхом обману чужим майном на загальну суму 53 524,6 грн, завдавши потерпілим ОСОБА_12 та ОСОБА_3 майнової шкоди, відповідно на суму 22 547,50 грн та 30 977,35 грн.
У судовому засіданні прокурор підтримав обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 190 КК України в повному обсязі і вважав доведеним, що той в період часу з березня 2010 року по жовтень 2012 року, діючи за попередньою змовою групою осіб з єдиною метою та корисливих мотивів, пропонуючи потерпілим допомогу в підключенні до електромережі торгових точок та подальшого надання послуг з електропостачання, заволодів шляхом обману чужим майном на загальну суму 520 297 грн, тобто в особливо великому розмірі, тим самим завдав матеріальної шкоди потерпілим ОСОБА_5 на суму 40 000 грн, ОСОБА_6 - 17 000 грн, ОСОБА_8 - 8 197 грн, ОСОБА_7 - 13 000 грн, ОСОБА_9 - 45 000 грн, ОСОБА_13 - 96 000 грн, ОСОБА_12 - 24 000 грн, ОСОБА_10 - 20 000 грн, ОСОБА_11 - 17 100 грн та ОСОБА_3 - 240 000 грн, яка здійснювала свою підприємницьку діяльність в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованому в АДРЕСА_3.
Разом з тим, звинувачення ОСОБА_1 у спільному вчиненні шахрайства з іншою невстановленою особою за попередньою змовою, крім того, що є неконкретним з огляду на зміст обвинувального акту (взагалі відсутнє посилання на будь-які фактичні обставини, які вказували б на конкретні дії обвинуваченого, вчинені ним спільно з будь-якою іншою особою, не розкритий і зміст злочинного зговору з такою особою, нібито якого за версію обвинувачення досяг ОСОБА_1), також і не знайшло свого будь-якого підтвердження і в судовому засіданні в частині обвинувачення, яке визнав суд доведеним.
Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_12, а також свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 послідовно стверджували, що ОСОБА_1 отримував гроші за спожиту електроенергію самостійно.
За таких обставин суд виключає з обвинувачення ОСОБА_1 посилання на таку кваліфікуючу його дії ознаку як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, оскільки обвинувачення в цій частині не доведене, а всі сумніви з цього приводу суд тлумачить на користь обвинуваченого згідно з правилами ст. 62 Конституції України.
Суд виключає з обвинувачення ОСОБА_1 і посилання на заволодіння ним шляхом обману в потерпілої ОСОБА_12 додатково 1 452,50 грн, оскільки обвинувачення в цій частині ґрунтувалося на припущеннях потерпілої, які остання спростувала, надавши точний розрахунок переданих обвинуваченому коштів на суму 22 547,50 грн, жодних інших доказів обвинувачення в цій частині сторонами провадження не надано.
Крім того, суд, тлумачачи всі сумніви на користь обвинуваченого, виключає з його обвинувачення посилання і на заволодіння ним шляхом обману в потерпілої ОСОБА_3 додатково 209 022,65 грн, при цьому колегія суддів виходить з такого.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 показала, що сума коштів, яку вона передавала ОСОБА_1 за спожиту електроенергію, становила лише приблизно 240 000 грн і складається з оплати за спожиту нею як ФОП електроенергією не тільки за магазином «ІНФОРМАЦІЯ_2», який розташований в АДРЕСА_3 і згадується в обвинувальному акті, а й за іншими магазинами, які знаходяться в м. Києві за адресами: вул. АДРЕСА_8; бульв. АДРЕСА_9; АДРЕСА_10, і які як в обвинувальному акті, так і в оголошеній ОСОБА_1 підозрі, не згадуються.
Вказані обставини знайшли своє документальне підтвердження під час дослідження протоколів №№ 414, 415, 416 засідання комісії з розгляду актів порушення ФОП ОСОБА_3 правил користування електричною енергію (т. 1 а.с. 97-108).
За відсутності відповідного обліку витрат потерпіла ОСОБА_3 не змогла довести, яку конкретно частину коштів з вказаної неї загальної суми вона передала ОСОБА_1 за спожиту електроенергію конкретно за магазином «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_3. Обвинувачення в цій частині ґрунтується за певним винятком на припущеннях потерпілої, які не знайшли свого безспірного підтвердження, а тому суд їх оцінює критично і відхиляє.
Покази свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 в цій частині також є неконкретними.
Враховуючи в порядку ч. 2 ст. 370 КПК України вимоги ст. ст. 26 та 27 ЗУ «Про електроенергетику», п. 3.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31 липня 1996 року № 28, п. 4 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою КМУ від 8 лютого 2006 року № 122, п. 1.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженого постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562, самочинне використання ОСОБА_3 лічильника електроенергії з порушенням порядку введення його в експлуатацію унеможливлює визначення дійсного обсягу спожитої нею електроенергії за минулі періоди.
Відсутність можливості визначити дійсний обсяг спожитої ОСОБА_3 електроенергії за минулі періоди у зв'язку із використанням потерпілою лічильників, які не були введені в експлуатацію, підтвердили допитані судом свідки ОСОБА_22 та ОСОБА_24 - фахівці ПАТ «Київенерго».
Вказані обставини унеможливлюють визначення фактичного обсягу та вартості спожитої ФОП ОСОБА_3 електроенергії за магазином «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_3 в м. Києві, а відтак і повної суми переданих нею коштів обвинуваченому у зв'язку із споживанням такої енергії саме за вказаною торговою точкою.
З огляду на вимоги ч. 1 ст. 337 КПК України колегія суддів не знаходить правових підстав для прийняття рішення по суті претензій ОСОБА_3, які виходять за межі висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, зокрема з приводу дій ОСОБА_1 по «обслуговуванню» ним інших належних потерпілій магазинів (адреси в місті Києві: вул. Курбаса, 7-а/1, бул. АДРЕСА_9, АДРЕСА_10).
Не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні звинувачення ОСОБА_1 і у тому, що він пропонував потерпілим ОСОБА_12 та ОСОБА_3 допомогу в підключенні торгових точок по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 до електромережі, оскільки, як безспірно встановлено, ОСОБА_1 розпочав збір плати за електроенергію вже у фактично підключених до електромережі вказаних торгових точках.
Крім того, ОСОБА_12 та ОСОБА_3 стверджували, кожна окремо, що вказані торгові точки були підключені до електромережі ще до їх співпраці із ОСОБА_1, проте договір на споживання електроенергії з відповідними технічними умовами підключення, акти про прийняття постачальною організацією в експлуатацію вузлів обліку дійсно не укладалися. ОСОБА_1 отримував від них кошти виключно для сплати і в межах спожитої ними електроенергії, для інших цілей кошти йому не передавалися.
Таким чином, суд виключає з обвинувачення ОСОБА_1 посилання на заволодіння ним в потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_3 коштів шляхом обману щодо можливості підключення їх торгових точок в м. Києві за адресою, відповідно, по АДРЕСА_4 та по АДРЕСА_3 до електромережі ПАТ «Київенерго».
Крім того, органи досудового розслідування обвинувачували ОСОБА_1 і в тому, що він у період 2010-2012рр діючи в аналогічний як і щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_12 спосіб заволодів шляхом обману чужим майном (грошовими коштами на різні суми), яке належить потерпілим ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_13 та ОСОБА_10
Разом з тим, ОСОБА_1 в цій частині обвинувачення показав, що дійсно причетний до збору коштів з вказаних підприємців як плату за використану ними електроенергію, але ці кошти передавав СП «Партнер», до якого під «облік» були підключені орендовані вказаними потерпілими, крім ОСОБА_5, торгові точки за адресою: АДРЕСА_3 Зібрані кошти з ОСОБА_5, який орендував магазин за адресою: АДРЕСА_5 передавав СПД ОСОБА_25. СП «Партнер» та СПД ОСОБА_25 були споживачами ПАТ «Київенерго» на підставі укладених договорів і сплачували останньому кошти за електроенергію, яку споживали як самі, так і підключені до них під «облік» торгові точки за цими адресами.
Ці показання обвинуваченого під час судового розгляду не спростовані та знайшли своє повне підтвердження, а тому суд визнає їх щирими і кладе в основу свого рішення.
Так, допитані під час судового розгляду потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_13, підтверджуючи, кожний окремо, факти передачі ними як ФОП коштів ОСОБА_1 у різні періоди часу за спожиту орендованими ними кіосками електроенергію, визнали, що облік цих витрат не вели і документально їх підтвердити не можуть. Зробивши лише припущення про загальний розмір коштів, переданих ОСОБА_1, всі вказані потерпілі вказали, що кожного разу передавали їх тільки в межах спожитої електроенергії на підстави показників лічильників, з приводу електропостачання, повноти розрахунків жодних претензій до нього вони, кожний окремо, не мають, збитків у зв'язку з електропостачанням у вказаний період не зазнали, штрафних санкцій їм ПАТ «Київенерго» не виставляло, перерахунку не робило.
Вказані потерпілі також показали, кожний окремо, що за часів їх співпраці із ОСОБА_1, останній ніякого відношення до підключення їх торгових точок до енергопостачання не мав, кіоски (магазини) були вже підключені до мережі. Про необхідність співпраці з ним з питань оплати електроенергії їх також ніхто не переконував, таке рішення вони, кожний окремо, прийняли самостійно, з огляду на практику, що склалася серед торговців, а також зручність вирішення проблеми, в яку не вникали. ОСОБА_1 не представлявся представником енергопостачальної організації, лише позиціонував себе як особу, відповідальну за збір плати за електроенергію.
Крім того, вказані потерпілі уточнили: ОСОБА_5, - що співпрацював із ОСОБА_1 у період часу з серпня 2010 року по червень 2012 року, орендоване ним, потерпілим, торгове приміщення знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 в питання його підключення до електромережі взагалі не вникав; ОСОБА_32, ОСОБА_7, ОСОБА_33, ОСОБА_34 та ОСОБА_13, кожний окремо, - що співпрацювали із ОСОБА_1 у різні періоди протягом 2010 - 2012 років, орендовані ними торгові приміщення знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_1 неодноразово вирішував проблеми відключення світла, при цьому коштів за це не брав, починаючи з кінця 2012 року вони, потерпілі, отримують електроенергію шляхом підключення до іншого споживача електроенергії (ТОВ «ГРОТТО»), який її отримує на підставі договору з ПАТ «Київенерго», через кого раніше вони отримували електроенергію їм не відомо і цим питанням не цікавилися.
Допитаний в суді за клопотанням захисту свідок ОСОБА_26 - колишній генеральний директор СП «Партнер» показав, що він отримував електроенергію на підставі укладеного з ПАТ «Київенерго» договору, до його підприємства в межах ліміту були підключені багато малих архітектурних форм, які розташовувалися за адресою: АДРЕСА_3 а ОСОБА_1 займався збором з таких підприємців коштів за використану ними в межах показників лічильників електроенергію. Передані ОСОБА_1 кошти СП «Партнер» перераховувало на рахунки ПАТ «Київенерго» за спожиту електроенергію. Будь-яких претензій до вказаних потерпілих чи до ОСОБА_1 з приводу повноти чи своєчасності розрахунку за спожиту електроенергію він не мав. Наприкінці 2012 року вказані кіоски були перепідключені під облік до ТОВ «ГРОТТО».
Наведені покази свідка ОСОБА_26 знайшли своє підтвердження під час дослідження судом договору про співробітництво між очолюваним ним підприємством і ОСОБА_1 від 07 квітня 2008 року з приводу підключення до СП «Партнер» під облік для здійснення підприємницької діяльності (т. 2).
Свідок ОСОБА_21 показав, що він особисто декілька років тому виконував роботи по підключенню під облік більше двадцяти кіосків на Уборевича, 3 до СП «Партнер», який мав обліковану точку споживання електроенергії, а у подальшому в разі виникнення проблем він на прохання ОСОБА_1 обслуговував ці кіоски.
Згідно з довідками ПАТ «Київенерго» від 16 листопада 2012 року № 81/1-46 та від 19 листопада 2012 року № 81/1-475, СП «Партнер» заборгованості перед ПАТ «Київенерго» не має, у період 2010-2012 років акти про порушення правил користування електроенергією стосовно даного підприємства, а також щодо ФОП ОСОБА_5, ОСОБА_32, ОСОБА_33 ОСОБА_33, ОСОБА_9 та ОСОБА_13 не складалися (т. 3 матеріалів досудового розслідування а.с. 135, 147).
Допитаний в суді свідок ОСОБА_24 - провідний інженер відділу технічного обслуговування ПАТ «Київенерго» показав, що на підключені під облік до ТОВ «ГРОТТО» кіоски по АДРЕСА_11 акти не складалися, оскільки ТОВ «ГРОТТО», який за договором з ПАТ «Київенерго» отримує електроенергію, організовує і відповідає за повноту проведених розрахунків.
Допитаний в суді за клопотанням захисту свідок ОСОБА_25 - власник магазину СПД ОСОБА_25 показав, що він отримував електроенергію на підставі укладеного договору, до його магазину в межах ліміту був підключений орендований ОСОБА_5 кіоск за адресою АДРЕСА_5. ОСОБА_5 передавав, свідок не пам'ятає через кого, кошти за використану ним в межах показників лічильників електроенергію, які він, свідок, спрямовував на рахунки ПАТ «Київенерго» за спожиту електроенергію. Будь-яких претензій до ОСОБА_5 чи до ОСОБА_1 з приводу повноти чи своєчасності розрахунку за спожиту електроенергію він, свідок, не має.
Свідок ОСОБА_21 уточнив, що він також виконував роботи по підключенню кіоску на АДРЕСА_5, який у подальшому орендував ОСОБА_5, під облік до СПД ОСОБА_25, який отримував електроенергію за договором.
Згідно з довідкою ПАТ «Київенерго» від 23 листопада 2012 року № 030/31/1/440, кіоск за адресою: м. Київ, вул. АДРЕСА_5 заборгованості перед ПАТ «Київенерго» не має, акти про порушення правил користування електроенергією стосовно даного кіоску не складалися (т. 3 матеріалів досудового розслідування а.с. 153).
Згідно з п.п. 8 та 14 п. 10.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31 липня 1996 року № 28, споживачі електричної енергії мають право на приєднання до власних мереж субспоживачів у межах величини потужності, дозволеної до використання відповідно до договору з постачальником електричної енергії.
Факти проведеної через ОСОБА_1 оплати спожитої електроенергії з боку ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_33 додатково підтверджують дані, які містять досліджені в судовому засіданні надані вказаними потерпілими залишки записів із проведеними розрахунками, у яких, як пояснили вказані особи, видно розрахунок коштів виходячи з показань лічильників (т. 1 матеріалів досудового розслідування а.с. 166, 184 та 202).
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 показала, що не є ані власником, ані орендарем, ані управляючим торгових приміщень за адресою: АДРЕСА_3 лише свого часу приймала пайову участь у будівництві торгового об'єкта за вказаною адресою (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3»), проте документального підтвердження такої участі немає, як і будь-якого документального підтвердження заподіяння їй шкоди діями ОСОБА_1, особисто його послугами в сфері енергопостачання не користувалася.
Згідно з довідками ПАТ «Київенерго» від 16 листопада 2012 року № 81/1-46 та від 19 листопада 2012 року № 81/1-475, у період 2010-2012 років акти про порушення правил користування електроенергією щодо магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3» по АДРЕСА_11 не складалися (т. 3 матеріалів досудового розслідування а.с. 135).
Таким чином, оскільки під час судового засідання здобуті безспірні дані про те, що ОСОБА_1, отримуючи кошті від ОСОБА_5, ОСОБА_32, ОСОБА_33 ОСОБА_33, ОСОБА_9, ОСОБА_13, а також представників торгової точки, до якої неофіційно причетна гр-ка ОСОБА_10, корисливого мотиву, тобто наміру їх привласнити чи в іншій спосіб протиправно обернути на свою користь чи на користь третіх осіб, не мав, а передав ці кошти як оплату за фактично використану вказаними підприємцями електроенергію її постачальнику, який у свою чергу отримував її на підставі належного договору, тому ці дії ОСОБА_1, пов'язані із збором коштів та їх наступною передачею СПД ОСОБА_25 та ТОВ СП «Партнер», не містять складу злочину (шахрайство).
Враховуючи викладене, суд повністю виключає з обвинувачення ОСОБА_1 всі наведені в обвинувальному акті епізоди отримання ним коштів від потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_13 та ОСОБА_10, як такі, що спростовані стороною захисту в судовому засіданні в контексті висунутого звинувачення.
Крім того, органи досудового слідства обвинувачували ОСОБА_1 і в тому, що діючи в аналогічний як і щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_12 спосіб він заволодів шляхом обману належними потерпілій ОСОБА_11 грошовими коштами на суму 17 100 грн.
ОСОБА_1 з цього приводу показав, що дійсно отримав від ОСОБА_35 кошти в сумі приблизно 10 000 грн виключно необхідних для сплати від її імені і на її прохання штрафу, накладеного на неї у березні 2012 року інспекторами ПАТ «Київенерго». Цей штраф ОСОБА_35 не могла сплатити, проживаючи в іншій місцевості. У подальшому також на прохання ОСОБА_35 він надавав їй допомогу у відстроченні сплати накладеного штрафу, звертаючись від її імені до керівництва ПАТ «Київенерго» з відповідною заявою. Як при цьому наполягав обвинувачений, ОСОБА_35 інших коштів йому не передавала.
Вказані показання обвинуваченого під час судового розгляду не спростовані, а тому суд, керуючись правилами ст. 62 Конституції України щодо неприпустимості покладення в основу обвинувачення припущень, визнає їх щирими і кладе в основу свого рішення.
Так, як видно з довідки ПАТ «Київенерго» від 22 листопада 2012 року № 048/31/1/426 (т. 3 матеріалів досудового розслідування а.с. 151), 02 березня 2012 року було складено Акт про порушення правил користування електричною енергією № 12685 на ФОП ОСОБА_35, яка здійснювала підприємницьку діяльність в АДРЕСА_6 в павільйонах «Житомирські ковбаси», «Жіночий одяг», «Посуд» та «Родинна ковбаска», загальна сума нарахувань складає 10 142,04 грн, які сплачені у повному обсязі, а 04 липня 2012 року знову було складено аналогічний Акт № 14253 на ФОП ОСОБА_35 за вказаною адресою, загальна сума нарахувань складає 22 199,51 грн, які сплачені станом на 22 листопада 2012 року частково, лише на суму 4 199,51 грн.
Згідно з наданими обвинуваченим і дослідженими в судовому засіданні оригіналами квитанції від 25 квітня 2012 року, запису банківських реквізитів ФОП ОСОБА_35, від імені останньої було сплачено 10 142,04 грн штрафу за Актом від 02 березня 2012 року № 12685 (копії див. в т. 2).
Наявність в розпорядженні обвинуваченого оригіналу квитанції від 25 квітня 2012 року підтверджує версію останнього про те, що саме він від імені ФОП ОСОБА_35 провів оплату вказаного штрафу.
Не спростовує, а навпаки підтверджує вказаний висновок суду і досліджений в судовому засіданні долучений під час досудового розслідування аркуш паперу від 25 квітня 2012 року, якій містить записи про необхідність ОСОБА_35 передати кошти для особи на ім'я «ОСОБА_1» для сплати штрафу за спожиту електроенергію (т. 2 матеріалів досудового розслідування а.с. 58-а).
На відсутність корисливого мотиву в діях ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_35 вказує і те, що оплата ним штрафу проведена в день отримання від неї коштів.
На особливі довірливі ділові стосунки між ОСОБА_1 та ОСОБА_35 вказують дані, одержані судом під час дослідження заяви від імені останньої від 13 серпня 2012 року про відстрочення сплати штрафу (т. 2 матеріалів досудового розслідування а.с. 183), яку, як сам визнав обвинувачений, він і складав, і подавав до ПАТ «Київенерго» особисто на прохання і в інтересах ОСОБА_35.
Згідно з висновком експертизи від 04 лютого 2013 року (т. 2 матеріалів досудового розслідування а.с. 171-об) заяву від 13 серпня 2012 року від імені ОСОБА_35 склав ОСОБА_1.
Вказані обставини ОСОБА_1 не оспорював, вони підтверджені показаннями свідків ОСОБА_20, ОСОБА_18 та ОСОБА_27 про те, що обвинувачений представляв інтереси ОСОБА_11 при вирішенні питання про її відповідальність як ФОП за бездоговірне використання електроенергії.
Оцінюючи в цій частині захисну версію обвинуваченого, суд на вимогу п. 4 ст. 95 КПК України залишає поза увагою показання потерпілої ОСОБА_11, які вона давала слідчому (прокурору). Надати безпосередньо показання в судовому засіданні ця потерпіла, будучи поінформованою про свої процесуальні права і обов'язки, відмовилася, подавши з цього приводу відповідні заяви (т. 1 а.с. 62, 176).
Враховуючи викладене, суд повністю виключає з обвинувачення ОСОБА_1 всі наведені в обвинувальному акті епізоди отримання ним коштів від потерпілої ОСОБА_11, як такі, що не містять складу злочину (шахрайство) і спростовані стороною захисту в судовому засіданні в контексті висунутого звинувачення.
За таких обставин колегія суддів дії ОСОБА_1, який у період часу з грудня 2010 року по серпень 2012 року, діючи з єдиною метою та корисливим мотивом, заволодів шляхом обману чужим майном на загальну суму 53 524,6 грн, завдавши потерпілим ОСОБА_12 та ОСОБА_3 майнової шкоди, відповідно на суму 22 547,50 грн та 30 977,35 грн, зважаючи на обсяг доведеного під час судового розгляду обвинувачення, в порядку ч. 3 ст. 337 КПК України перекваліфіковує з ч. 4 ст. 190 на ч. 1 ст. 190 КК України і кваліфікує як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Вирішення цивільних позовів.
У межах даного кримінального провадження до ОСОБА_1 заявлені позови про відшкодування шкоди, завданої злочином, потерпілими: ОСОБА_3 з урахуванням змін на загальну суму 680 505,35 грн (т. 1 а.с. 185-186); ОСОБА_12 з урахуванням змін - 44 135,67 грн (т. 2); ОСОБА_13 - 96 000 грн; ОСОБА_5 - 40 000 грн; ОСОБА_6 - 17 000 грн; ОСОБА_7 - 13 000 грн; ОСОБА_10 - 20 000 грн; ОСОБА_9 - 45 000 грн; ОСОБА_11 - 17 100 грн (т. 1).
У судовому засіданні потерпілі ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_34 хоча і просили суд задовольнити їх позови в повному обсязі, проте визнали, що будь-якої прямої шкоди від дій ОСОБА_1 вони не зазнали.
Потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_3, яку підтримав її представник, наполягали на задоволенні своїх позовів з урахуванням внесених до них змін у повному обсязі.
Потерпіла ОСОБА_10 на задоволенні свого позову не наполягала, а потерпіла ОСОБА_35 просила справу розглянути у її відсутність за наявними матеріалами.
Прокурор підтримав заявлені позови потерпілих.
Разом з тим, у зв'язку із відсутністю в діях обвинуваченого по відношенню до потерпілих ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_10, ОСОБА_34 та ОСОБА_35 складу кримінального правопорушення, колегія суддів, керуючись правилами ч. 3 ст. 129 КПК України, вважає за необхідне цивільні позови вказаних потерпілих залишити без розгляду.
Вирішуючи цивільні позови потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_3 колегія суддів виходить з такого.
ОСОБА_12, обґрунтовуючи свої вимоги, посилалися на те, що кошти на суму 22 547,50 грн вона, будучи введеною в оману, безпідставно передала ОСОБА_1 за спожиту електроенергію, а на суму 21 588,17 грн - були сплачені штрафи за самовільне підключення торгової точки, яку вона орендувала, до об'єктів електроенергетики.
Враховуючи викладене та наведені вище у вироку фактичні обставини справи та докази в частині доведеного обвинувачення, яке стосується потерпілої ОСОБА_12, її позов підлягає задоволенню частково, лише на суму 22 547,50 грн, а в іншій частині, тобто на суму 21 588,17 грн належить відмовити в його задоволенні за безпідставністю заявлених вимог в цій частині, адже нараховані штрафи є видом юридичної відповідальності, до якої притягувалася потерпіла як суб'єкт господарської діяльності за правопорушення у сфері електропостачання (самовільне підключення до об'єктів електроенергетики), правові підстави якої визначені ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» і не знання яких не звільняє від відповідальності (ст. 68 Конституції України), відтак ця відповідальність персоніфікована і не може бути перекладена з правопорушника на іншу особу.
До того ж штрафи на суму 13 280,21 грн та 3 066,79 грн сплачені не ОСОБА_12, а іншою особою (т. 2).
ОСОБА_3, обґрунтовуючи свої вимоги, посилалися на те, що кошти на суму 240 000 грн вона, будучи введеною в оману, безпідставно передала ОСОБА_1 за спожиту електроенергію, на суму 312 917,35 грн - сплачені штрафи за самовільне підключення належних їй торгових точок до об'єктів електроенергетики, а на суму 127 588 грн - вона зазнала прямих матеріальних збитків внаслідок псування товару, що було спричинено проведеним ПАТ «Київенерго» відключенням магазину від електропостачання.
Враховуючи викладене та наведені вище у вироку фактичні обставини справи та докази в частині доведеного обвинувачення, яке стосується потерпілої ОСОБА_3, її позов підлягає задоволенню частково, лише на суму 30 977,35 грн, а в іншій частині, тобто на суму 649 528 грн (209 022,65 + 312 917,35 + 127 588) належить відмовити в його задоволенні за безпідставністю заявлених вимог в цій частині.
При цьому суд виходить з раніше висловленої ним правової позиції щодо аналогічних вимог потерпілої ОСОБА_12 про відшкодування сплачених нею штрафів. З цих причин не підлягають відшкодуванню і понесені ОСОБА_3 витрати на послуги банку при сплаті вказаних штрафів, які фактично включені нею до складу штрафних санкцій (т. 1 а.с. 94, 95).
До того ж, як встановлено дослідженням протоколів №№ 414, 415, 416 засідання комісії з розгляду актів порушення ФОП ОСОБА_3 правил користування електричною енергію, за результатами яких їй виставлено рахунки на сплату штрафів (т. 1 а.с. 97-108; т. 3 матеріалів досудового розслідування а.с 140-145), ОСОБА_3 сплачувала штрафи на підставі актів, які складалися не тільки щодо магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_3, а й щодо інших магазинів, які знаходяться в АДРЕСА_7 і які в обвинуваченні не згадуються.
Оскільки згідно з правилами ч. 2 ст. 127 КПК України за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні судовим рішенням може бути стягнута шкода, яка була завдана виключно кримінальним правопорушенням, не підлягають відшкодуванню за рахунок ОСОБА_1 і збитки, яких потерпіла ОСОБА_3 зазнала внаслідок псування товару. Ці збитки не перебувають у причиновому зв'язку з доведеними у суді протиправними діями ОСОБА_1, адже їх було спричинено відключенням працівниками ПАТ «Київенерго» магазину від електропостачання згідно Умов припинення або обмеження постачання та передачі електричної енергії, визначених Розділом 7 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 31 липня 1996 року № 28, тобто внаслідок правопорушення з боку ФОП ОСОБА_3, магазин якої був самовільно підключений до електропостачання (п. 10.2 Правил).
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує як ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно із ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, але складається з ряду тотожних дій щодо кількох потерпілих, дані про особу винного, який до кримінальної відповідальності притягається вперше, займається суспільно корисною працею, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні малолітню дитину-інваліда, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, характеризується позитивно. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують ОСОБА_1 покарання, судом не встановлено.
Суд приймає до уваги і причини, які сприяли вчиненню злочину, а саме поведінка самих потерпілих, які користуючись послугами обвинуваченого ухилялися від належного оформлення своїх відносин з електропостачальною організацією на виконання приписів Закону України «Про електроенергетику».
Беручи до уваги вказані обставини та враховуючи наведені дані про особу винного, стан його здоров'я, його працевлаштованість та належну поведінку як до вчинення злочину, так і після цього, а також приймаючи до уваги його матеріальний стан, суд знаходить можливим в даному випадку призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу в максимальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 190 КК України, при цьому правових підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
Оскільки судові витрати на проведення за дорученням слідчого експертизи стосуються обставин, за яких відсутні підстави для ухвалення обвинувального вироку, вони не можуть бути стягнути з обвинуваченого з огляду на правила ч. 2 ст. 124 КПК України.
На підставі викладеного, ч. 9 ст. 100, ст. ст. 122, 124, 126, 129, 182, 368, 370, 371, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, перед-баченого ч. 1 ст. 190 КК України, за якою призначити йому покарання у виді штрафу в роз-мірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто на суму 850 грн.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_12 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, на суму 44 135,67 грн задовольнити частково, стягнути на її користь з ОСОБА_1 22 547 (двадцять дві тисячі п'ятсот сорок сім) грн 50 коп, а в іншій частині - на суму 21 588,17 грн відмовити в задоволенні.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, на суму 680 505,35 грн задовольнити частково, стягнути на її користь з ОСОБА_1 30 977 (тридцять тисяч дев'ятсот сімдесят сім) грн 35 коп, а в іншій частині - на суму 649 528 грн відмовити в задоволенні.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, на суми відповідно 96 000, 40 000, 13 000, 17 000, 20 000, 45 000 та 17 100 грн - залишити без розгляду.
Речові докази зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Судові витрати на проведення експертизи на 1 960 грн віднести на рахунок держави.
Запобіжний захід ОСОБА_1 - ЗАСТАВА - після набрання вироком законної сили скасувати і повернути внесену суму як предмет застави заставодавцю.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду міста Києва через Святошинський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
СУДДІ: С.І. ДЯЧУК
А.М. ЯСЕЛЬСЬКИЙ
О.М. ЖУРИБЕДА