28 серпня 2013 р.Справа № 1423/2015/2011
Категорія: 10.3 Головуючий в 1 інстанції: Алєйніков В.О.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Зуєвої Л.Є.
- Шевчук О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради про оспорювання дій щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги, як ветерану війни, за 2009-2010 роки,-
23.03.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про оспорювання дій щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги, як ветерану війни, за 2009-2010 роки, в розмірі, передбаченому ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зобов'язати відповідача виплати йому зазначену допомогу в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком за кожен рік.
Справа була розглянута за відсутності сторін в порядку скороченого провадження.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 грудня 2012 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради задоволено.
Визнано неправомірними дії Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 за 2009, 2010 роки разової допомоги до 5 травня.
Зобов'язано Департамент праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради здійснити нарахування ОСОБА_2 разової грошової допомоги до 5 травня 2009 року, виходячи з семи визначених відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язано Департамент праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради здійснити нарахування ОСОБА_2 разової грошової допомоги до 5 травня 2010 року, виходячи з семи визначених відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Департамент праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради сплатити ОСОБА_2 різницю між нарахованою відповідно до цієї постанови та фактично сплаченою у 2009, 2010 роках сумами.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено і знайшло своє підтвердження у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 є військовим пенсіонером з 1992 року та являється учасником бойових дій в Афганістані та інвалідом 3 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплатити разову грошову допомогу до 5 травня за 2009, 2010 роки, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 є учасником бойових дій та має право на отримання такої виплати відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Застосування приписів Постанов Кабінету Міністрів України є протиправним.
Суд апеляційної інстанції вважає що Центральним районним судом м. Миколаєва від 27 грудня 2012 року при вирішенні справи по суті, вірно визнано право позивача на отримання разової грошової допомоги до 5 травня, у встановленому Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розмірі, однак, помилково не застосовано строки позовної давності, чим порушено норми процесуального права.
Так, відповідно до ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Разова грошова допомога до 5 травня була виплачена позивачу у квітні 2009 року - за 2009 рік, у квітні 2010 року - за 2010 рік.
Отже, саме з моменту отримання допомоги ОСОБА_2 дізнався про порушення своїх прав у 2009 - 2010 роках, однак із позовом звернувся до суду лише у березні 2011 року.
Враховуючи положення ст. 99 КАС України, позивачем було порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
Доводи щодо необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Враховуючи наведене, позовні вимоги ОСОБА_2 щодо виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік, в розмірі, передбаченому ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком - підлягають залишенню без розгляду, оскільки заявлені із пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня для ветеранів війни - учасників бойових дій становить 5 мінімальних пенсій за віком.
Згідно ст.70 Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік" Кабінету Міністрів України в 2010 р. надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Кабінетом Міністрів України у 2010 році прийнято постанову № 299 від 07.04.2010 року "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2010 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань"" якою встановлено щорічну допомогу до 5 травня учасникам бойових дій у розмірі 380 гривень.
Проте, зі змісту ст. 70 Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік" вбачається, що зазначені норми надають право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, розмір яких залежить від мінімальної заробітної плати, а не від мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.ст. 12-15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Тобто Законом України „Про державний бюджет України на 2010 рік" Кабінету Міністрів України не надано права встановлювати розмір соціальних виплат, розмір яких визначено ст.ст. 12-15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Отже, Постанова Кабінету Міністрів України № 299 від 07.04.2010 року "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2010 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань"", які, крім того, істотно звужують обсяг встановленим законом прав, при нарахуванні та виплаті щорічної допомоги до 5 травня застосуванню не підлягають.
Таким чином, враховуючи викладене, а також виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів вважає, що щорічна допомога до 5 травня за 2010 рік повинна бути виплачена позивачу у розмірі встановленому ст.12 Закону України "Про соціальний захист ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не Постановами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Зі змісту ст. 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» випливає, що під час визначення розміру разової грошової виплати до 5 травня, за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Колегією суддів не приймаються до уваги положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання разової грошової допомоги до 5 травня, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
За наведених обставин, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зобов'язаний проводити зазначені виплати у спосіб та в розмірах, що встановлені законодавством, чинним на момент їх здійснення.
Відтак, позовні вимоги ОСОБА_2 щодо виплати йому разової грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи, що судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі п.4 ч.1 ст.202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог позивача.
Відповідно до ч.10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Керуючись: ст. ст. 183-2,185, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради - задовольнити частково.
Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 грудня 2012 року - скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради про оспорювання дій щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги, як ветерану війни, за 2009-2010 роки - задовольнити частково.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради про оспорювання дій щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги, як ветерану війни, за 2009-2010 роки до Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради в частині оспорювання дій щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги, як ветерану війни за 2009 рік - залишити без розгляду.
Зобов'язати Департамент праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради провести нарахування та виплату ОСОБА_2 разову щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як ветерану війни- учаснику бойових дій, за 2010 рік у відповідності до вимог ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з відрахуванням проведених виплат.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: