14 серпня 2013 р.Справа № 2а-7152/11/1527
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Головко Олександр Володимирович
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Лук'янчук О. В.,
суддів - Зуєвої Л. Є.,
- Федусика А. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 10 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УМВС України в Херсонській області, Головного Управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області про перерахунок пенсії виплату невірно нарахованої пенсії,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про перерахунок пенсії виплату невірно нарахованої пенсії з 26 липня 2000 року та зобов'язання УМВС України в Херсонській області перерахувати та виплатити йому в повному обсязі різницю між пенсіями: яка йому була дійсно виплачена та пенсією яка повинна була йому виплачуватися з урахуванням пільгової надбавки за період з 26 липня 2000 року по 01 листопада 2011 року.
Постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 10 травня 2012 року адміністративний позов ОСОБА_2 до управління МВС України в Херсонській області та до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в частині про зобов'язання перерахувати та виплатити різницю недоотриманої пенсії за період з 26 липня 2000 року по 27 квітня 2011 року залишено без розгляду.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до управління МВС України в Херсонській області та до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в частині про зобов'язання перерахувати та виплатити різницю недоотриманої пенсії за період з 27 квітня 2011 року по 01 листопада 2011 року відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ. З 26 липня 2000 року позивач згідно з Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнений з органів внутрішніх справ в запас ЗС України за ст. 64 п. «б»(через хворобу). Внесені зміни в пункт наказу УМВС від 26.07.2000 року №93лс в частині визначення статті звільнення, вважати звільненим у відставку за ст. 65 п. «А» (за віком).
Вислуга років на день звільнення складає: 20 років 02 місяці 17 днів.
Стаж для виплати відсоткової надбавки за вислугу років складає: 17 років 09 місяців 21 день, що підтверджується випискою із послужного списку.
Відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії виданої Управлінням МВС України в Херсонській області від 20.03.2008 року № 10/1436, розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01 січня 2008 року (день, з якого змінено розмір грошового забезпечення особам, що проходять службу) ОСОБА_2 складає 1860,65 грн.
Із копії пенсійної справи №N/А6796 МВС на а.с.66 вбачається, що у склад грошового забезпечення включено: посадовий оклад; оклад за військове звання; процента надбавка за вислугу років 35%; надбавка за особливо важливі завдання 56%; премія14%. Основний розмір пенсії 55% грошового забезпечення (вислуга років 20).
Позивач звертався до відповідача з вимогою про перерахунок пенсії, однак відповідач відмовився у проведенні перерахунку.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів, які підтверджують наявність підстав для здійснення перерахунку пенсії.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, щодо залишення позовних вимог без розгляду за період з 26 липня 2000 року по 27.04.2011 року, оскільки відсутні докази поважності причини для поновлення пропущеного ним строку.
Стосовно відмови в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 за період з 27.04 2011 р. по 01.11.2011 р. колегія суддів зазначає наступне.
Умови та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців які мають право на пенсію здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом, обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Постановою Кабінету міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей.
Згідно з п. 7 цього Порядку пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Таким чином, на підставі вищезазначених нормативних актів позивачу встановлено пенсію у розмірі 208,74 грн.
Необхідно зазначити, що тільки Законами України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 15.06.2004 № 1769-1V та Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 16.12.2004 р.№ 2255-ІУ з 01.01.2005 р. були вирівняні права всіх військовослужбовців та деяких інших осіб щодо законодавчого визначення однакової бази грошового забезпечення для обчислення пенсій незалежно від часу звільнення їх зі служби.
Також, підпунктом «а» пункту 3 Указу Президента України «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ»від 04.10.96 № 926/96 було надано право керівникам органів внутрішніх справ, у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів, установлювати особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їхньою згодою та в інтересах справи на службі, щомісячну доплату в розмірі від 25 до 50 відсотків від суми пенсії, яка б могла бути їм нарахована.
Таким чином, з аналізу даної норми вбачається, що нарахування такого виду доплати є правом керівника, а не його обов'язком, а також встановлення доплати можливе лише при наявності відповідних бюджетних асигнувань.
В матеріалах справи відсутні докази, що позивач отримував доплату під час проходження служби, а тому і в розрахунок пенсії її не може бути включено
Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки в період проходження служби передбачена пунктом 3 Указу Президента України від 04.10.1996р. №926/96 надбавка позивачу встановлена не була, так як її встановлення є правом, а не обов'язком відповідного керівника, а тому підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.
Стосовно перерахунку вислуги років для обчислення розміру пенсійного забезпечення та пільгового обчислення вислуги років, необхідно зазначити про таке.
Відповідно до п. "б" ч. 3 Постанови № 393 період проходження військової служби у з'єднаннях, частинах і підрозділах, що беруть участь у підтримані режиму надзвичайного стану зараховується один місяць служби за два. При цьому, визначальним критерієм зарахування періоду служби в пільговому обчисленні є безпосереднє проходження служби в вищезазначених підрозділах.
Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність вимог позивача щодо перерахунку вислуги років для обчислення розміру пенсійного забезпечення, виходячи із того, що період проходження позивачем військової служби у з'єднаннях, частинах і підрозділах, що беруть участь у підтриманні режиму надзвичайного стану не підтверджується жодним документом.
Підставою для перерахунку пенсії ОСОБА_2 є Постанова Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" від 07.11.2007 р. № 1294.
Відповідно до положень пункту 2 постанови № 1294 виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується, зокрема, Міністерством внутрішніх справ України.
Вказаною постановою Кабінету Міністрів України державним органам, в межах виділених коштів на їх утримання дозволено встановлювати посадові оклади військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, затверджених цією постановою, відповідно до додатків.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та відмови у їх задоволенні.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачі, які є суб'єктами владних повноважень, свою позицію суду доказали та обґрунтували її.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195; 196; 197,198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 10 травня 2012 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді: