Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук М.В.
Суддя-доповідач:Капустинський М.М.
іменем України
"10" вересня 2013 р. Справа № 2-а-1271/11
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Капустинського М.М.
суддів: Євпак В.В.
Мацького Є.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області на ухвалу Олевського районного суду Житомирської області від "31" липня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_4, до Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області про зміну способу і порядку виконання судового рішення ,
Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 06.06.2011 р. визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області щодо виплати ОСОБА_4пенсії не у відповідності із ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч.3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобовязано управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі Житомирської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_4 пенсії , відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54 ,ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 17 листопада 2010 року по 01 квітня 2011 року.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області залишено без змін.
Судове рішення звернуто до виконання, у справі виданий виконавчий лист.
В липні місяці 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з заявою про зміну способу виконання судового рішення - постанови Олевського районного суду Житомирської області від 06 червня 2011 року у справі №2-а-1271/11 із зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (3-ї групи інвалідності), основну державну пенсію, згідно ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановивши її у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову державну пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, враховуючи положення ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенрсійне срахування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність починаючи з 17.11.2010 року по 01.04.2011 року, щомісячно на стягнення в сумі 18267,70 грн..
Заявлені вимоги обґрунтовувала тим, що відповідно до листа управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області від 25.06.2013 року №2876/02, вказаним управлінням проведено перерахунок її пенсії відповідно до постанови суду за період з 17.11.2010 року по 01.04.2011 року згідно ст.50, ст.54, ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", однак перерахованих коштів їй не виплачено по причині відсутності фінансування з Державного бюджету України.
Ухвалою Олевського районного суду Житомирської області від 31 липня 2013 року заяву ОСОБА_4 задоволено.
Змінено спосіб виконання постанови Олевського районного суду Житомирської області від 06 червня 2011 року у справі №2-а-1271/11 про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (3-ї групи інвалідності), основну державну пенсію, згідно ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановивши її у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову державну пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком, враховуючи положення ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенрсійне срахування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність починаючи з 17.11.2010 року по 22.07.2011 року, щомісячно, на стягнення.
Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області на користь ОСОБА_4 18267,70 грн. щомісячну додаткову державну пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю та основну державну пенсію, відповідно до ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за рахунок коштів Державного бюджету України.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі подало апеляційну скаргу в якій, просили її скасувати та прийняти нову - про відмову в задоволенні заяви.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, в задоволенні вимог викладених в апеляційній скарзі - відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання постанови Олевського районного суду від 06.06.2011 року УПФУ в Олевському районі здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_4 (а.с.60). За період з 17.11.2010 року по 01.04.2011 року відповідачем нараховано до виплати 18267,70 грн. (а.с.46).
При цьому, неможливість виконання рішення суду в частині зобов'язання виплатити суму нарахованої пенсії відповідач обґрунтував відсутністю коштів з відповідним призначенням.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною першою ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до статті 2 Закону України від 5 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Водночас судові рішення у справах, пов'язаних із соціальними виплатами, які мають зобов'язальний характер щодо проведення таких виплат, не належать до зазначених у згаданій статті видів рішень, що унеможливлює їх виконання без зміни його способу.
Відповідно до ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Ця норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.
Таким чином, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат.
Оскільки судом встановлено, що відповідачем здійснено перерахунок спірної суми пенсії то колегія суддів вважає, що, виконання постанови суду є неможливим без зміни способу її виконання. Питання полягає у можливості здійснити заміну способу та порядку виконання судового рішення із зобов'язання виплатити визначену судом конкретизовану суму на стягнення такої суми. Правових обмежень або перешкод, які б унеможливлювали провести таку заміну немає та законодавством не передбачено.
В даному випадку, на переконання колегії суддів, будь-яких змін предмету або підстав розглянутих судом вимог не відбувається, відбувається лише зміна формулювання обов'язку відповідача - боржника здійснити виплату відповідної суми коштів, які він зобов'язаний був в силу закону проводити в свій час.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу відповідно до норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області залишити без задоволення, а ухвалу Олевського районного суду Житомирської області від "31" липня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.М. Капустинський
судді: В.В. Євпак Є.М. Мацький
З оригіналом згідно: суддя ________________________________ М.М. Капустинський
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області вул.Свято-Миколаївська,31,м.Олевськ,Житомирська область,11002