Справа № 825/3263/13-а
10 вересня 2013 року м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лобана Д.В.,
при секретарі Романенко Л.Л.,
за участю представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Кіпті» до Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Кіпті» звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Козелецької міжрайонної державної податкової інспекції від 28.05.2013 № 0000691500.
Актом про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 30 квітня 2013 року № 291/15-025, складеним в результаті перевірки Головним державним податковим ревізор-інспектором відділу оподаткування юридичних осіб Козелецької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби Карась І.О., встановлено, що позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість (вх. № 9075353666 від 29.11.2012), яким збільшено суму грошового зобов'язання, що підлягає перерахуванню на спеціальний рахунок за жовтень 2012 року на 37858,00 грн. Тобто ПОСГП «Кіпті» не виконано вимоги п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, та застосовані штрафні санкції у розмірі 1892,90 грн.
Не погоджуючись з актом про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 30 квітня 2013 року № 291/15-025, ПОСГП «Кіпті» звернулося із запереченням на цей акт Козелецької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (вих. № 94 від 18.05.2013), в якому зазначило, що чинним законодавством не передбачено обов'язку щодо відображення платниками у деклараціях та уточнюючому розрахунку сум штрафу у зв'язку із самостійним виправленням помилки у раніше поданих деклараціях.
В результаті розгляду вказаного заперечення згідно з протоколом засідання постійної комісії по вирішенню спірних питань Козелецької МДПІ від 24.05.2013 № 1/15/30800858 ухвалено, що позивач не виконав вимоги п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України і правові підстави для не прийняття податкового повідомлення - рішення щодо ПОСГП «Кіпті» відсутні.
Протокол засідання постійної комісії по вирішенню спірних питань Козелецької МДПІ від 24.05.2013 № 1/15/30800858 та податкове повідомлення - рішення № 0000691500 від 28.05.2013 були надіслані ПОСГП «Кіпті» з супровідним листом від 28.05.2013 № 335/10/15-025.
Рішенням про результати розгляду скарги Головним управлінням Міндоходів у Чернігівській області від 21.06.2013 № 269/10/10-215 оскаржене податкове повідомлення-рішення Козелецької МДПІ № 0000691500 від 28.05.2013 про збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість та скаргу ПОСП «Кіпті» від 04.06.2013 № 101 залишено без змін та без задоволення відповідно.
Рішенням про результати розгляду скарги Міністерства доходів і зборів України від 23.07.2013 № 7457/6/99-99-10-01-15 також оскаржене податкове повідомлення-рішення Козелецької МДПІ № 0000691500 від 28.05.2013 залишено без змін, а скаргу ПОСГП «Кіпті» без задоволення.
З аналізу п. 120.2 ст. 120 ПК України вбачається, що штраф передбачений вказаною нормою може бути накладено у випадку не надіслання уточнюючого розрахунку або не включення виявлених сум до податкової звітності за наступні періоди, а також у разі несплати суми недоплати.
Оскільки, ПОСГП «Кіпті» було своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність, самостійно усунуті виявлені помітки, тому необгрунтованим і недоведеними є висновок податного органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Тому, позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення Козелецької МДПІ № 0000691500 від 28.05.2013 про нарахування штрафних санкцій в сумі 1892,90 грн є протиправним та підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на письмові заперечення (а. с. 64-66), в яких зазначив, що Козелецькою МДПІ було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки від 30.04.2013 № 291/15-025.
Перевіркою встановлено порушення вимог пп. б) 50.1 п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, згідно з якою платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Так, за жовтень 2012 року позивач подав 19.11.2012 до Козелецької МДПІ податкову декларацію з ПДВ ( реєстраційний номер 9072796937), в якій відобразило 122735,00 грн, як суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню, залишається у розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства (рядок 17). 29.11.2012 у зв'язку з необхідністю виправлення самостійно виявлених помилок ПОСГП «Кіпті» подало уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за жовтень 2012 року, згідно з яким згідно якого уточнено (зменшено) суму податкового кредиту на суму 37858 гри, внаслідок чого збільшено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню, залишається у розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства па суму 37858,00 грн.
Однак, на суму збільшення ПДВ, яка залишається у розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства, ПОСГП «Кіпті» не сплачено суму штрафу, передбаченого п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України.
Враховуючи суть спору, характер спірних правовідносин сторін та викладені вище обставини, Козелецька МДПІ вважає, що немає підстав для висновку про незаконність прийнятого Козелецькою МДПІ оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 28.05.2013 № 0000691500 на суму 1892,90 грн та просить суд відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви та заперечень на неї, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
ПОСГП «Кіпті» (код ЄДРПОУ 30800858) зареєстроване 22.05.2001 Козелецькою районною державною адміністрацією Чернігівської області, зареєстроване як суб'єкт спеціального режиму оподаткування від 01.05.2009, як платник податку на додану вартість від 29.03.2000, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 155041 (а. c 31), копією виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 39), копією витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 40-42), копією свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (а. с. 43). Згідно довідки з ЄДР підприємств та організацій України АБ677600 (а. с. 32) ПОСГП «Кіпті» обраний вид діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів, розведення свиней, допоміжна діяльність у рослинництві, розведення свійської птиці.
Судом встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 7.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України Корюківською МДПІ було проведено камеральну перевірку даних ПОСП «Кіпті», задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.
Корюківською МДПІ за результатами проведення камеральної перевірки даним, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПОСП «Кіпті» було складено акт від 30.04.2013 № 291/15-025 (а. с. 8), яким встановлено порушення п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
На підставі акту перевірки та виявленого в ньому порушення Козелецькою МДПІ 28.05.2013 винесено податкове повідомлення рішення № 0000691500 (а. с. 21), яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по штрафним (фінансовим) санкціям з податку на додану вартість у розмірі 1892,90 грн (тобто 37858,00 грн * 5 %).
Не погоджуючись із вказаними податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПС у Чернігівській області (а. с. 23-24), однак рішенням Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (а. с. 25-26) скаргу залишено без задоволення, а рішення без змін. Не погоджуючись з цим рішенням ПОСГП «Кіпті» подало скаргу до Міністерства доходів і зборів України (а. с. 27-28), рішенням якого (а. с. 29-30) скаргу залишено без задоволення, а рішення без змін.
Відповідно до п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Згідно пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством (із спеціальним режимом оподаткування), на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Таким чином, платники зі спеціальним режимом оподаткування не сплачують до бюджету суму ПДВ з вартості поставлених ними сільськогосподарських товарів/послуг. Отже, сума ПДВ (так і сума її заниження) не є податковим зобов'язанням такого платника податку, що підлягає сплаті до бюджету, а відтак на вказані суми заниженого ПДВ, що залишаються в розпорядженні платника не нараховується обумовлений штраф.
Суд звертає увагу на те, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (щодо діяльності відповідно до статті 209 розділу V Кодексу), який є податковою звітністю, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25.01.2011, не містить рядок для визначення суми штрафу, нарахованої платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки.
Отже, навіть із форми податкової звітності вбачається, що для підприємств, які обрали оподаткування в порядку ст. 209 Податкового кодексу України не передбачено обов'язку розраховувати та сплачувати до бюджету суму штрафу від суми недоплати.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність свого рішення.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Кіпті», - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Козелецької міжрайонної державної податкової інспекції від 28.05.2013 № 0000691500.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Кіпті» судові витрати в сумі 114 (сто чотирнадцять) грн 70 коп.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Лобан