Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 серпня 2013 р. Справа №805/10551/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 13:50
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., при секретарі судового засідання Максімчук М.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Макіївка)
до
Управління Пенсійного фонду України в у Кіровському районі м. Макіївки Донецької області (м. Макіївка)
про
скасування вимоги про сплату недоїмки №Ф-286У від 15.04.2013 року,
за участю:
позивача: ОСОБА_1 особисто,
представника відповідача: Макуріна О.С. за дов. №22/08 від 16.07.2013 року,
18 липня 2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в у Кіровському районі м. Макіївки Донецької області Донецької області про скасування вимоги про сплату недоїмки №Ф-286У від 15.04.2013 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він перебуває на пенсії за віком, а тому позивач не погоджується з вимогою від 15.04.2013 року №Ф-286У, в зв'язку з чим звернувся до суду для захисту своїх прав. Просив також поновити строк на оскарження зазначеної вимоги, оскільки про її існування йому стало відомо лише при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження 16.07.2013 року, відкритого на підставі оскаржуваної вимоги. У судовому засіданні підтримав адміністративний позов у повному обсязі, просив задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні зазначав, що позивач знаходиться на обліку в УПФУ в у Кіровському районі м. Макіївки Донецької області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Вказував на те, що вимоги позивача щодо зобов'язання припинити нарахування єдиного внеску, не можуть бути задоволені оскільки відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років. Проти поновлення строку на оскарження не заперечував.
Враховуючи, той факт що позивач дійсно не отримував вимогу, а у відповідача відсутні докази, що останній відмовився від отримання, суд дійшов висновку про поновлення строку на оскарження вимоги №Ф-286У від 15.04.2013 року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача та представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
15.04.2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в у Кіровському районі м. Макіївки Донецької області прийнята вимога про сплату боргу №Ф-286У, в якій позивачу нарахована сума недоїмки у розмірі 4572,42 грн. представник відповідача додатково пояснив, що вказана сума зобов'язань нарахована позивачу за січень - грудень 2012 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивач - ОСОБА_1, 28.02.2012 року зареєстрований як фізична особа - підприємець Виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області та перебуває на обліку в УПФУ в у Кіровському районі м. Макіївки Донецької області. В той саме час являється пенсіонером, та має пенсійне посвідчення НОМЕР_1, у якому визначений вид пенсії - за віком, термін дії пенсійного посвідчення - довічно.
Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в у Кіровському районі м. Макіївки Донецької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.
У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.
Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.
Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058) та іншими нормативно-правовими актами прийнятими для реалізації норм вказаного Закону.
Статтею 1 Закону №1058 визначене поняття «пенсія» - як, щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону №1058 за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ст. 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Згідно картки особового рахунку ОСОБА_1 за позивачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску станом на 22.08.2013 року в сумі 6594,50 грн. недоїмки та 170,00 грн. штрафних санкцій.
Проте, судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що позивач - ОСОБА_1 набув статус пенсіонера, про що видано посвідчення серії НОМЕР_1, позивачем наголошувалось, а відповідачем не заперечувалось, що посвідчення було видано, на підставі того, що позивач працював на роботі з особливо шкідливими і особо важкими умовами за списком №1 протягом 10 років, термін дії пенсійного посвідчення - довічно.
Згідно п. 2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-ІV, встановлено, що забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Як вбачається із наведених норм, законодавець підкреслив, що пенсійний вік для громадян, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 зменшується.
05.09.2006 року позивачу було видане пенсійне посвідчення НОМЕР_1 Пенсійним фондом України, в якому в графі «Вид пенсії» зазначено «За віком», що можна вважати визнанням факту того, що ОСОБА_1. вважається пенсіонером за віком.
З огляду на зазначене, суд критично оцінює посилання відповідача на визначення поняття «пенсійний вік» виключно за нормами Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року, оскільки законодавством (зокрема Законом України «Про пенсійне забезпечення» ) встановлено чітке посилання на зменшення, встановленого статтею 26 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року, пенсійного віку певної категорії громадян.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 року (ЗУ №2464), платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно ч.4 ст.4 Закону України №2464, Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, з огляду на вище викладені обставини суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254, п.7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в у Кіровському районі м. Макіївки Донецької області про скасування вимоги про сплату недоїмки №Ф-286У від 15.04.2013 року - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати вимогу про сплату недоїмки №Ф-286У від 15.04.2013 року Управління Пенсійного фонду України в у Кіровському районі м. Макіївки Донецької області.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 29 серпня 2013 року.
Повний текст постанови буде складений 30 серпня 2013 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Троянова О.В.