Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 вересня 2013 р. Справа № 805/11974/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
Головуючий суддя: Буряк І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження
позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в м.Добропіллі та
Добропільському районі Донецької області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску
Управління Пенсійного фонду України в м.Добропіллі та Добропільському районі Донецької області (надалі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач, ОСОБА_1.) про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 1 194,03 грн.
Позов мотивовано встановленням факту несплати відповідачем, в установленому законодавством України порядку, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що є підставою для примусового стягнення вказаного страхового внеску.
В судове засідання від 09.09.2013 представник позивача не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав до канцелярії суду клопотання (вх.№27756/13 від 09.09.2013), відповідно до якого просить суд розглянути справу в письмовому провадженні.
Письмових заперечень на позовну заяву відповідач не надав.
Відповідача в судове засідання від 09.09.2013 не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Таким чином, керуючись ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути питання щодо виправлення описки у постанові суду в порядку письмового провадження.
ОСОБА_1 зареєстрована Добропільською міською радою в якості фізичної особи-підприємця (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1).
Перебуває на обліку в УПФУ в м.Добропіллі та Добропільському районі Донецької області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, реєстраційний номер 05-23-11-4072/05233 від 19.02.2008.
Згідно картки особового рахунку від 25.06.2013 вбачається, що ФОП ОСОБА_1 станом на 22.04.2013 має недоїмку зі сплати єдиного внеску за 2013 рік у розмірі 1 194,03 грн.
Тобто, недоїмка зі сплати єдиного внеску становить 1 194,03 грн.
На адресу відповідача була надіслана вимога про сплату боргу від 03.05.2013 №ф-333, відповідно до якої недоїмка зі сплати єдиного внеску становить 1 194,03 грн.
Копії зазначених документів наявні в матеріалах справи.
Пунктом 2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Із статті 4 зазначеного Закону вбачається, що відповідач належить до платників єдиного внеску.
Відповідач, як платник єдиного внеску, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, про що зазначено у п.1 ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону.
Крім того, п.4 ч.2 зазначеної статті встановлений обов'язок платника єдиного внеску подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Як вбачається із позовної заяви відповідач не сплатив суму єдиного внеску за 2012 та 2013 рока в загальному розмірі 1 194,03 грн.
Згідно ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Частиною 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Пунктом 6 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується, про що зазначено у ч.16 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Пунктом 7 частини першої ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Підпунктами 1 та 2 п. 2.1 розділу ІІ Положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002р. N 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за N 442/6730, встановлено, що основними завданнями Управління є: облік платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - платники єдиного внеску) та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення.
Відповідно до пп. 1 п. 2.2 розділу ІІ зазначеного Положення, управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення.
Згідно п. 2.4 зазначеного Положення, управління має право стягувати несплачені суми єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів з їх платників.
Таким чином, недоїмка відповідача по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підлягає примусовому стягненню.
На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та вбачає наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову.
Частиною 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позов Управління Пенсійного фонду України в м.Добропіллі та Добропільському районі Донецької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Добропіллі та Добропільському районі Донецької області (р/р 37196104000564, який відкритий в ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016) суму заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 1 194 (тисяча сто дев'яносто чотири) гривні 03 (три) копійки.
2. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Постанова прийнята та складена 9 вересня 2013 року
4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Буряк І. В.