05 вересня 2013 року Справа № 803/1807/13-a
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
при секретарі судового засідання Ткачук І. І.,
з участю представника позивача Сівака О. В.,
представника відповідача Сівчук К. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Виробничо-комерційної фірми "Віта-Авто" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,
Виробничо-комерційна фірма "Віта-Авто" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ВКФ "Віта-Авто" у формі ТзОВ) звернулася з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ ГУ Міндоходів) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004312205 від 11.06.2013р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 8 185 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- фактичне здійснення господарських операцій між ВКФ "Віта-Авто" у формі ТзОВ та товариством з обмеженою відповідальністю "Західна компанія" (далі - ТзОВ "Західна компанія") підтверджено усіма необхідними первинними документами, розрахунок проведено в безготівковій формі, отриманий товар використано в господарській діяльності позивача;
- висновки акта перевірки не ґрунтуються на наданих для перевірки первинних документах, а містять лише посилання на акт перевірки № 727/22-200/32005083 від 29.12.2012р. про результати проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Західна компанія" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків товариством з обмеженою відповідальністю "Перша технологічна компанія - СТГ" (далі - ТзОВ "Перша технологічна компанія - СТГ") реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.03.2010р. по 30.06.2012р., в ході проведення якої немає можливості підтвердити здійснення господарських операцій по придбанню бордюрів ВКФ "Віта-Авто" у формі ТзОВ від ТзОВ "Західна компанія" на загальну суму 49 112 грн. 40 коп., в тому числі ПДВ 8 185 грн. 40 коп.
- під час перевірки податковому органу були надані усі необхідні бухгалтерські документи, які свідчать про правомірність дій позивача.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить адміністративний позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в поданому суду письмовому запереченні від 04.09.2013р. та в судовому засіданні просила в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, мотивуючи наступним:
- в ході перевірки відповідачем було встановлено, що на придбані позивачем бордюри згідно договорів купівлі-продажу, укладених із ТзОВ "Західна компанія", не представлено довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), товарно-транспортної накладної (ТТН) типової форми № 1-ТТН, наказу на відрядження, первинних документів, які підтверджують дане відрядження (оплата добових), пояснення щодо проведених навантажувально-розвантажувальних робіт;
- не підтверджено податковий кредит з ПДВ у ТзОВ "Західна компанія" по операціях з придбання товарів у ТзОВ "Перша технологічна компанія - СТГ", відповідно відсутні об'єкти оподаткування ПДВ по операціях з подальшого їх продажу, в тому числі ВКФ "Віта-Авто" у формі ТзОВ.
Розглянувши доводи викладені позивачем у позовній заяві, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову. При цьому судом враховано наступне:
Луцькою ОДПІ ГУ Міндоходів в період з 18.04.2013р. по 24.04.2013р. проведено позапланову виїзну документальну перевірку ВКФ "Віта-Авто" у формі ТзОВ з питань здійснення фінансово-господарських операцій із ТзОВ "Західна компанія", за результатами якої складено акт за №2678/22.5/30473709 від 07.05.2013р.
Перевіркою встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого завищено від'ємне значення з ПДВ на загальну суму 8 185 грн., в тому числі за вересень 2011 року на суму 2 500 грн. та за жовтень 2011 року на суму 5 685 грн.
За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ ГУ Міндоходів прийняте податкове повідомлення-рішення № 0004312205 від 11.06.2013р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 8 185 грн.
Позивач, не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його в адміністративному порядку, проте рішенням Міністерства доходів і зборів України № 8498/9/99-99-10-00-15 від 08.08.2013р. податкове повідомлення-рішення № 0004312205 від 11.06.2013р. залишено без змін, а скарги - без задоволення.
Висновки податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за вересень - жовтень 2011р. на 8 185 грн. базуються на тому, що в ході перевірки неможливо підтвердити фактичне здійснення господарських операцій по придбанню бордюрів ВКФ "Віта-Авто" у формі ТзОВ від ТзОВ "Західна компанія". На підтвердження своїх доводів податковий орган зазначає, що з врахуванням висновків акту перевірки № 727/22-200/32005083 від 29.12.2012р. про результати проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Західна компанія" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТзОВ "Перша технологічна компанія - СТГ" реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.03.2010р. по 30.06.2012р., у ТзОВ "Перша технологічна компанія - СТГ" наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності за період з 01.03.2011р. по 29.02.2012р. з покупцями та постачальниками, в тому числі з ВКФ "Віта-Авто" у формі ТзОВ.
Однак, суд не погоджується з такими висновками Луцької ОДПІ, враховуючи наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, між ВКФ "Віта-Авто" у формі ТзОВ та ТзОВ "Західна компанія" укладено договори купівлі-продажу та підряду, згідно з якими позивач придбаває товар та виступає генеральним підрядником по виконанню монтажних робіт на об'єкті, що знаходиться за адресою вул. Гетьмана Сагайдачного, 38, с. Липини Луцького району Волинської області.
Згідно із видатковою накладною № ЗК-038 від 27.10.2011р. та податковими накладними № 55 від 01.09.2011р., № 58 від 12.09.2011р. та № 67 від 27.10.2011р. ВКФ "Віта-Авто" у формі ТзОВ отримало від ТзОВ "Західна компанія" бордюри на загальну суму 49 112 грн., в тому числі ПДВ - 8 185 грн. Розрахунки проведені у безготівковій формі в повному обсязі.
Податок на додану вартість з вартості придбаного товару в сумі 8 185 грн. позивачем включено до податкового кредиту декларацій з ПДВ за вересень 2011р. в сумі 2 500 грн. та за жовтень 2011р. в сумі 5 685 грн.
На підтвердження факту придбання даного товару ВКФ "Віта-Авто" у формі ТзОВ надало суду копії видаткових та податкових накладних, подорожнього листа, договорів купівлі-продажу, актів приймання виконаних будівельних робіт, актів приймання-передачі ТМЦ за кількістю та вартістю, платіжні доручення про здійснені розрахунки за придбаний товар.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові підстави віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту визначено статтею 198 ПК України, пунктом 198.1 якої встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Пунктами 198.2. та 198.3 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно із пунктом 198.6 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Отже законодавець встановлює обов'язкові ознаки необхідні для формування податкового кредиту, серед яких є придбання або виготовлення товарів.
Водночас, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкової ознаки господарської операції кореспондується з нормами ПК України.
Згідно із частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Підпунктом 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, передбачено, що для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити.
Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту з ПДВ, можливо лише при фактичному здійсненні і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій (зміну активів), яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
На думку суду, позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що господарські операції із ТзОВ «Західна компанія» носили реальний характер.
Судом досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, останні відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та підтверджують обґрунтованість визначення податкового кредиту з ПДВ.
Первинні документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що викладені в акті перевірки №2678/22.5/30473709 від 07.05.2013р. висновки податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за вересень - жовтень 2011р. на 8 185 грн., не знайшли свого підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, відтак встановлення податковим органом завищення розміру від'ємного значення суми ПДВ є необґрунтованим та безпідставним.
При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового органу. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно із статтею 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Частинами першою, другою статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, доказів та переконливих аргументів, у підтвердження своїх заперечень, відповідач суду не надав, правомірність свого рішення про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ - не довів.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів № 0004312205 від 11.06.2013р. про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на 8 185 грн., не відповідає вимогам ПК України, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 94 КАС України з Державного бюджету України слід стягнути понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 2, 69-72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області № 0004312205 від 11.06.2013р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Виробничо-комерційної фірми "Віта-Авто" у формі товариства з обмеженою відповідальністю 115 грн. витрат по сплаті судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається сторонами протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 10 вересня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В.Дмитрук