ун. № 759/7182/13-ц
пр. № 2/759/3815/13
29 серпня 2013 року Святошинський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді - Борденюка В.В.
при секретарі - Трегубенку М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві, третя особа: ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зняття арешту з майна,
У травні 2013 року позивач звернувся до суду із позовом до ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просив зобов'язати ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві зняти арешт з квартири АДРЕСА_1.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що постановою державного виконавця від 04.07.2005 року було накладено арешт на все майно, що йому належить та заборонено здійснювати його відчуження, а саме квартири АДРЕСА_1, з метою виконання виконавчого листа № 1-225 від 21.11.2003 року виданого Святошинським районним судом міста Києва.
Відповідач у судовому засіданні проти позову не заперечував.
У зв'язку з фактичним виконанням рішення суду в повному обсязі, виконавче провадження було закінчено.
Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови № 6 від 27 серпня 1996 року (з наступними змінами) «Про судову практику в справах про виключення майна з акту опису», за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису (звільнення з-під арешту), розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.
Вказане кореспондується і положеннями частин 1-2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»відповідно до яких особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Право власності позивача на вказану квартиру підтверджується витягом з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна і його права щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном порушуються внесеними до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записами про обтяження - арешту вказаної квартири, а таким чином суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та їх задоволення.
Таким чином, із врахуванням того, що рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21.11.2003 року набрало законної сили, було фактично виконане, відповідне виконавче провадження було закінчено, з метою недопущення обмеження прав власника майна, суд вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити і зобов'язати ВДВС Святошинського РУЮ в м.Києві скасувати заходи забезпечення позову, що були застосовані постановою державного виконавця серія АА № 838207 від 04.07.2005 у частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321, 387, 391 ЦК України, ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 10, 11, 60 212-215 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в м.Києві зняти арешт з квартири АДРЕСА_1, що був накладений постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в м.Києві від 04.07.2005 року серія АА № 838207 та зареєстрований в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 08.07.2005 року за №2167268.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.