3/604/533/13
06 вересня 2013 року
Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сидорак Г.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від Підволочиського РВ УМВС України в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, непрацюючого, який раніше притягувався до адміністративної відповідальності:
- за ч. 2 ст. 187 КУпАП постановою від 22.10.2012 р. із накладенням стягнення у виді штрафу,
- за ч.2 ст. 187 КУпАП постановою від 17 січня 2013 року із накладенням стягнення у виді штрафу,
- за ч.2 ст. 187 КУпАП постановою від 17 січня 2013 року із накладенням стягнення у виді штрафу,
- за ч.2 ст. 187 КУпАП постановою від 13 лютого 2013 року із накладенням стягнення у виді адміністративного арешту,-
за ч. 2 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно з постановою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 23 травня 2012 року відносно ОСОБА_1 встановлений адміністративний нагляд строком на дванадцять місяців. Пунктом 1 резолютивної частини даної постанови щодо ОСОБА_1 встановлено обмеження - заборона виїзду в особистих справах за межі району без дозволу органів внутрішніх справ. Постановою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 15 травня 2013 року адміністративний нагляд щодо ОСОБА_1 продовжено стоком на шість місяців. Пунктом 3 резолютивної частини даної постанови щодо ОСОБА_1 встановлено обмеження - заборона виїзду в особистих справах за межі району без дозволу органів внутрішніх справ.
Всупереч установленій забороні, ОСОБА_1 04 вересня 2013 року, без дозволу Підволочиського РВ виїхав за межі смт. Підволочиськ в м. Тернопіль, не повідомивши про свій виїзд працівників Підволочиського РВ, таким чином порушив правила адміністративного нагляду, п.3 постанови Підволочиського районного суду Тернопільської області від 15 травня 2013 року про встановлення відносно нього адміністративного нагляду, за що відповідальність передбачена за ч. 2 ст. 187 КУпАП.
У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення визнав повністю. Пояснив, що подібне не повториться.
Крім власного визнання вини гр. ОСОБА_1, його вина у вчиненні даного правопорушення доведена:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ТЕ № 043522 від 05 вересня 2013 року, згідно якого ОСОБА_1 04 вересня 2013 року, без дозволу Підволочиського РВ виїхав за межі смт. Підволочиськ в м. Тернопіль, не повідомивши про свій виїзд працівників Підволочиського РВ, таким чином своїми діями порушив правила адміністративного нагляду, п. 3 постанови Підволочиського районного суду Тернопільської області від 15 травня 2013 року про встановлення відносно нього адміністративного нагляду, його дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 05 вересня 2013 року, згідно яких відносно нього був встановлений адміністративний нагляд, одним із обмежень якого була заборона виїжджати за межі району без дозволу (повідомлення) працівників РВ. 04 вересня 2013 року, близько 06 год. він виїжджав за межі району, а саме м. Тернопіль, без повідомлення та дозволу працівників РВ, чим порушив встановленні обмеження. У вчиненому щиро розкаюється, обіцяє, що більше подібне не повториться;
- рапортом ДІМ Підволочиського РВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_2, згідно якого 04 вересня 2013 року ДІМ був виявлений гр. ОСОБА_1, який порушив правила адміністративного нагляду, встановлені Підволочиським районним судом, а саме виїхав за межі району в м. Тернопіль без повідомлення та дозволу працівників Підволочиського РВ;
- згідно постанов Підволочиського районного суду Тернопільської області від 17 січня 2013 року №3/604/59/13 та №3/604/60/13, від 13 лютого 2013 року №3/604/123/13 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.2 ст. 187 КУпАП та накладено адміністративні стягнення.
За вказаних обставин приходжу до переконання про наявність в діях гр. ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки він повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 187 КУпАП. Тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності за зазначеною статтею, наклавши адміністративне стягнення в межах її санкції.
Накладаючи адміністративне стягнення за вказане адміністративне правопорушення, враховую характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до порушень, що посягають на встановлений порядок управління, особу порушника ОСОБА_1, стан його здоров'я, який по місцю свого проживання характеризується з посередньої сторони, обставину, що пом'якшує відповідальність - щире розкаяння.
Враховуючи наведене та з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, приходжу до переконання, що на гр. ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що буде необхідним та достатнім для його виправлення.
Керуючись ст.ст. 33, 283, 284, 294 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
На постанову судді може бути подано апеляційна скарга, внесено протест прокурора до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський місцевий суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя