242/3016/13-к
1-кп/242/164/13
12 вересня 2013 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого - судді Моцного О.С., при секретарі Відоновій О.О., за участю прокурора Чеченєва І.О., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Селидове кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Українськ Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, судимого: 05.12.2012 року Селидівським міським судом Донецької області за ст. 185 ч. 1 КК України до 80 годин громадських робіт; 20.08.2013 року Селидівським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінальних правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,-
Відповідно до обвинувального акту від 20 червня 2013 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) та досудовим розслідуванням встановлено, що 01 травня 2013 року, приблизно о 15 годині, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився у дворі будинку АДРЕСА_3, де також перебував раніше його знайомий ОСОБА_2 В цей момент ОСОБА_1 побачив в руках у ОСОБА_2 мобільний телефон марки Nokia X2-02, IMEI НОМЕР_1, з СІМ-картою мобільного оператора МТС з номером НОМЕР_2 який належав останньому. В цей момент у ОСОБА_1 раптово виник умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, а саме: вищевказаним мобільним телефоном шляхом зловживання довірою, реалізуючи який ОСОБА_1, діючи умисно, з корисною метою, шляхом зловживання довірою, запропонував ОСОБА_2 передати тимчасово мобільний телефон для здійснення дзвонка, усвідомлюючи, що повертати мобільний телефон не буде. ОСОБА_2 погодився та добровільно передав ОСОБА_1 свій мобільний телефон марки Nokia X2-02, IMEI НОМЕР_1, з СІМ-картою мобільного оператора МТС з номером НОМЕР_2 а ОСОБА_1, отримавши його, продовжуючи реалізовувати свій умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, умисно, з корисною метою заволодів вказаним мобільним телефоном, зайшовши з ним за кут будинку та після чого з місця скоєння злочину втік, розпорядившись мобільним телефоном марки Nokia X2-02, IMEI НОМЕР_1, з СІМ-картою мобільного оператора МТС з номером НОМЕР_2 на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 675 гривень.
21 червня 2013 року між потерпілим у кримінальному провадженні ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 укладена угода про примирення, згідно якої ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України в обсязі підозри та сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 190 КК України у виді 240 годин громадських робіт.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду й призначити підозрюваному узгоджене в угоді покарання.
Підозрюваний ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні просив винести рішення на розсуд суду.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходив з наступного.
Відповідно п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення його з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоді на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо, зокрема: умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди.
Так, з угоди про примирення та обвинувального акту встановлено, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні 01 травня 2013 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
Згідно вироку Селидівського міського суду Донецької області від 05 грудня 2012 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, який вчинив 03 квітня 2012 року.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються: особи, засуджені до основного покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, громадських робіт, виправних робіт або арешту, якщо вони протягом року з дня відбування покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину.
Згідно примітки до ст. 185 КК України у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визначається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про відмову у затвердженні угоди про примирення з потерпілим від 21 червня 2013 року, оскільки допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, при наявності вироку суду від 05.12.2012 року про засудження за ч. 1 ст. 185 КК України.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити або відмовити у затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 314, 394, 468, 473, 474, 475 КПК України, суд -
В затвердженні угоди про примирення між потерпілим у кримінальному провадженні ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 від 21 червня 2013 року у кримінальному провадженні № 12013050500001158 від 17.05.2013 року - відмовити.
Кримінальне провадження № 12013050500001158 від 17.05.2013 року повернути прокурору Селидівської міжрайонної прокуратури для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя