ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
25.12.06 Справа № 12/713ад(8/264).
Суддя О.С.Палей, розглянувши матеріали справи за позовом
Спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав", м.Свердловськ
до 1.Відділення Державного казначейства у м. Свердловську
2.Державної податкової інспекції у м. Свердловську
про стягнення 1667126 грн. 98 коп.
В присутності представників сторін:
від позивача - Діденко С.О. -заст.нач.юр.від., дов. № 2223 від 27.09.06., Шишкін О.В. - юрисконсульт, дов. № 2464 від 24.10.06.;
від І відповідача -Крівченко М.В. - заст. юр. відділу, довіреність № 5 від 11.12.06., БарановаС.О. - гол.держ.под.інспектор, довіреність № 7 від 11.12.06., Іванов О.С. - заст.нач. ДПІ, довіреність № 17 від 11.12.06.
від ІІ відповідача - не прибув.
Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та процентів.
Розглянувши матеріали справи , заслухавши пояснення представників сторін, суд
Спільне підприємство з іспанським інвестором "Інтерсплав" -позивач у справі, зареєстроване платником податку на додану вартість в Державній податковій інспекції у м.Свердловську, про що отримано свідоцтво № 16573184НВ № 840370, індивідуальний податковий номер 058272012132.
Позивач представив у податкову інспекцію податкову декларацію з ПДВ за березень 2005 року і розрахунок експортного відшкодування 20.04.2005 р., згідно якого від'ємне значення податку на додану вартість складало 4435794 грн., у тому числі: експортне відшкодування 2772604 грн., решта бюджетного відшкодування складала 1663190 грн. Згідно додаткового рядка до декларації сума 1663190 грн. підлягала відшкодуванню протягом місяця відповідно до п.п.7.7.3 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" грошовими коштами. До декларації була подана з цього приводу пояснювальна записка 20.04.2005 р.
У зв'язку з тим, що бюджетне відшкодування у законодавчо встановлені терміни не було здійснено, позивач звернувся з цим позовом до суду.
У зв'язку з невідшкодуванням ПДВ позивачем нараховані проценти за період з 21.05.2005 р. по 08.06.2005 р. включно в сумі 15587 грн.35 коп. по експортному відшкодуванню та за період з 01.06.2005р. по 08.06.2005р. включно в сумі 3936 грн. 98 коп. по решті бюджетного відшкодування.
Рішенням господарського суду Луганської області від 24.06.2005р., залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 29.07.2005р. позов було задоволено: на користь СП "Інтерсплав" з Державного бюджету України стягнуто бюджетну заборгованість з ПДВ за декларацією за березень 2005р. в сумі 4435794 грн. та проценти, нараховані на бюджетну заборгованість за період з 21.05.2005р. по 08.06.2005р.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.10.2006р., скасовано постановлені судові рішення в частині стягнення бюджетної заборгованості в сумі 1663190 грн. та процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості в сумі 3936,98 грн.
ВАС України зазначив, що під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід встановити, чи є заявлена до стягнення сума бюджетного відшкодування в розмірі 1663190 грн. сумою надмірно сплаченого позивачем податку в березні 2005 р. порівняно з його податковими зобов'язаннями за цей звітний період.
Заявою № 3050 від 25.12.2006 р. позивач остаточно визначив позовні вимоги та просить стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 1663190 грн. по декларації за березень 2005 р. та пеню в розмірі 3936 грн.98 коп., нараховану на суму бюджетної заборгованості 1663190 грн.(бюджетне відшкодування) за період з 01.06.2005 р. по 08.06.2005 р. включно.
На обґрунтування вимог в частині суми бюджетного відшкодування позивач посилається на: приписи п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7, п.1.3 ст.1, п.п.7.3.1. п.7.3 ст.7, п.4.1. ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97 ВР (далі -Закон про ПДВ); підтвердження наданими до матеріалів справи первинними документами (платіжними дорученнями, квитанціями, фінансовими чеками, проїзними документами, податковими накладними, журналом (книгою) обліку придбання товарів, митними деклараціями) фактичної сплати підприємством суми податку в ціні товарів (робіт, послуг); підтвердження висновками ДПІ у м. Свердловську правомірності формування податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування.
Враховуючи, що чинна з 01.06.2005р. редакція Закону про ПДВ не передбачає нарахування процентів на суму несвоєчасно відшкодованої бюджетної заборгованості, позивач вважає, що має право на нарахування пені на суму бюджетної заборгованості , виходячи з визначеного Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ терміну "пеня" та можливості застосування аналогії закону та аналогії права.
І відповідач -ВДК у м. Свердловську -надав пояснення на позовну заяву, зазначивши, що вся заявлена за податковою декларацією березня 2005 р. сума ПДВ та проценти в сумі 19524,33 грн. відшкодована позивачеві 29.12.2005 р.
ІІ відповідач -ДПІ у м. Свердловську - заперечує проти заявлених вимог, посилаючись на те, що право СП "Інтерсплав" на відшкодування ПДВ, виникає лише при фактичній надмірній сплаті сум ПДВ до Державного бюджету України, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ; непідтвердженість зустрічними перевірками ПДВ в сумі 821984,62 грн. за І-м та ІІ-м ланцюгом постачання (ПП "Сізіф-Буд-Луг" та МПП "Укрметалфінанс") та необґрунтоване заявлення до стягнення замість процентів пені.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності доводи сторін, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
І. Щодо суми бюджетного відшкодування
П.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України про ПДВ визначено, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації (абз. перший п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ.
Підставою для отримання бюджетного відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації (абз. другий п.п.7.7.3 п.7.7. ст. Закону про ПДВ).
Оскільки різниця між загальною сумою податкових зобов'язань позивача, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду має від'ємне значення і складає - 4435794,00 грн., то зазначена сума податку на додану вартість підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками звітного періоду (рядок 21 колонки Б податкової декларації) відповідно до п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 та ст.8 Закону про ПДВ. Зазначена сума бюджетного відшкодування підтверджена також ДПІ у м. Свердловську актом звіряння від 26.07.2005 р., що є в матеріалах справи.
Згідно до п.8.4 ст.8 Закону про ПДВ експортному відшкодуванню підлягає відсоток податкового кредиту податкового періоду, розрахованого з урахуванням пункту 8.2 цієї статті, що має дорівнювати частці обсягів поставки товарів (робіт, послуг) на експорт у загальному обсязі оподатковуваних операцій з поставки товарів (робіт, послуг) такого податкового періоду (включаючи їх оподаткування при імпорті).
Сума експортного відшкодування складає -2772604 грн. (рядок 6 розрахунку експортного відшкодування та рядок 23 податкової декларації). Ця сума встановлена та визнана судом, а також підтверджена ДПІ у м. Свердловську в акті звіряння від 26.07.2005р. Залишок суми бюджетного відшкодування -1663190 грн. (додаткове декларування згідно пп.7.7.3 п.7 ст.7 3. Закону про ПДВ різниця рядків 21,22,23 колонки Б податкової декларації звітного періоду) підлягає відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Суд погоджується з доводами позивача, що норма Закону про ПДВ, яка регулювала правовідношення, з приводу реалізації прав та обов'язків в період часу в якому виник спір, чітко й однозначно визначала одну умову для отримання бюджетного відшкодування - це тільки дані податкової декларації за звітний період та не вимагала від платника податку надання доказів щодо фактичних витрат по сплаті податку як необхідну умову для бюджетного відшкодування.
Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону про ПДВ).
Згідно п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону про ПДВ).
Таким чином, з урахуванням вищезазначених норм Закону про ПДВ до податкового кредиту звітного періоду включаються не лише ті суми ПДВ, які фактично сплачені постачальникам (продавцям) товарів (робіт, послуг), а й суми ПДВ, по яким отримані податкові накладні, що засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Позивачем в перевіряємому періоді податковий кредит визначено правильно, відповідно до норм Закону про ПДВ, що підтверджено довідкою ДПІ у м. Свердловську від 13.07.2005 р. № 288/232/05827201.
Позивач надав до суду платіжні доручення, вантажні митні декларації, податкові векселя, фіскальні чеки, транспортні квитки, готельні чеки, тощо про сплату ПДВ в ціні товару (робіт, послуг) на загальну суму 4587617 грн.32 коп. (за винятком платіжних доручень про сплату ПДВ в ціні товару МПП "Укрметалфінанс" на суму ПДВ -114248 грн.43 коп., які вилучені протоколом обшуку від 19.04.2006р. без залишення копій). Позивач надав також таблицю даних в розрізі продавців товару із зазначенням даних податкових накладних, отриманих СП "Інтерсплав" у березні 2005 р. та платіжних документів щодо фактичної сплати ПДВ продавцям в ціні товару (робіт, послуг).
Суми ПДВ , що включені до складу податкового кредиту звітного місяця відповідають даним книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) по СП "Інтерсплав" за березень 2005 р., та даним журналу обліку придбання товарів по СП "Інтерсплав" за березень 2005 р., які додаються до матеріалів справи в якості доказів та в колонці 27 якого зазначено дату фактичної сплати -дату проведення розрахунків за товари (роботи, послуги), які співпадають з датою платіжних документів, що надані до матеріалів справи.
Окрім того, правильність визначення позивачем суми податкового кредиту, прямо підтверджено у довідці ДПІ у м. Свердловську від 13.07.2005 р. № 288/232/05827201; в якій вказано, що з питань достовірності визначення сум податкового кредиту декларації з ПДВ по СП "Інтерсплав" у період , що перевіряється, порушень не виявлено (стор.14 Довідки).
Усього податкового кредиту (ряд 17) за березень 2005 р. - 4587617,00 грн., що відповідає даним журналу обліку придбання товарів (робіт, послуг), даним журналів ордерів та зворотним відомостям по рахункам бухгалтерського обліку № 631/1, 631/2, 631/3, 631/5, 632/2, 644 та первинними документами до них. На момент перевірки оплата постачальникам за сировину та ТМЦ здійснена підприємством у повному обсязі.
Дійсно, пунктом 1.8 ст.1 Закону про ПДВ визначено, що бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне поняття "бюджетне відшкодування" та є відсилочною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.
Посилання відповідача на положення пункту 1.8 статті 1 Закону про ПДВ, як на підставу своїх доводів, суд вважає некоректним, оскільки цим пунктом визначено термін "Бюджетне відшкодування" - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, тобто, положення пункту 1.8 необхідно розглядати в контексті і в сукупності з нормами пункту 7.7 ст.7 Закону про ПДВ.
За змістом Закону йдеться про надмірну сплату ПДВ у ціні товару, а не безпосередньо до бюджету, оскільки у постачальника товару сума, що підлягає сплаті до бюджету також обраховується виходячи із розміру податкових зобов'язань і податкового кредиту. Сплачений покупцем в ціні придбання ПДВ не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов'язаннях останнього.
Вищевикладене дає суду підставу для висновку, що позивачем сума бюджетного відшкодування в розмірі 1663190 грн. по декларації за березень 2005 р. визначена правильно, у зв'язку з чим вона підлягає до стягнення з Державного бюджету України.
Проте, враховуючи, що позивачеві 29.12.2005 р. повністю відшкодовано з бюджету суму бюджетної заборгованості в розмірі 4435794 грн., яку було стягнуто за рішенням суду від 24.06.2005р., суд виконавчий лист на стягнення 1663190 грн., яка є складовою частиною фактично отриманої суми, не видає.
ІІ. Щодо стягнення 3936 грн.98 коп. пені.
За ствердженням позивача поняття податкового боргу є подібним поняттю бюджетного боргу, в якому визначені одній й ті ж суб'єкти: платник податку та держава, які є суб'єктами права власності.
Проте суд вважає таку позицію помилковою з огляду на наступне.
Згідно з преамбулою Закону 2181 цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Тобто вказаний Закон регулює правовідносини по погашенню податкових зобов'язань платників податків перед бюджетом, а терміни "податковий борг" та " бюджетна заборгованість" не є тотожніми за правовим змістом, у зв'язку з чим застосування до спірних правовідносин аналогії закону безпідставно.
На підставі вищевикладеного суд у задоволенні вимог в частині стягнення 3936 грн.98 коп. пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з ПДВ в розмірі 1663190 грн. за період з 01.06.2005р. по 08.06.2005р. суд відмовляє.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст.ст.160,163,167,186,254 КАС України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав", м. Свердловськ Луганської області, ід.код 05827201, бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 1663190 ( бюджетне відшкодування) по декларації за березень 2005 р.
3.У задоволенні решти вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено в повному обсязі та підписано -03.01.2007р.
Суддя О.С.Палей