Провадження по справі № 2/260/1827/2013
10 вересня 2013 року Ленінський районний суд м. Донецька у складі:
головуючий суддя Пронін С.Г.
при секретарі Коваленко А.Ю.,
за участю прокурора Філіпової Є.О.
представника позивача Федіна С.О.,
відповідача ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за комунальні послуги, в якому вказав, що ОСОБА_2 є наймачем та зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1. Позивач надає послуги теплопостачання населенню, а також здійснює нарахування за надані послуги. Між позивачем та відповідачем було укладено договір по оплаті за користування тепловою енергією шляхом видачі розрахункової книжки. Нарахування за користування послугами з теплопостачання здійснюється згідно із затвердженими у встановленому законом порядку, тарифами. На протязі часу мешкання у квартирі, відповідач користується послугами КП «Донецькміськтепломережа», але плату за отримані послуги здійснює несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка за період з 01.03.2009 року по 30.09.2011 року складає 4005,25 грн. Просив стягнути вказану заборгованість з відповідача на свою користь, а також на підставі ст. 625 ЦК України три відсотки річних за вказаний період в сумі - 238,16 грн., індекс інфляції в сумі - 519,44 грн., а всього 4762,85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн., які були сплачені позивачем при подачі позову до суду.
Під час судового розгляду позивач змінив позовні вимоги та остаточно просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за період з 01.08.2009 року по 01.09.2013 року у сумі 4117,35 грн., а також на підставі ст. 625 ЦК України три відсотки річних за період з 01.03.2009 року по 30.09.2011 року в сумі - 238,16 грн., індекс інфляції в сумі - 519,44 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн., які були сплачені позивачем при подачі позову до суду.
У судовому засіданні представник позивача за довіреністю Федін С.О. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, суду пояснила, що вона є споживачем послуг з теплопостачання, які їй надає позивач. Вона не згодна із сумою та періодом з якого виникла вказана позивачем заборгованість, оскільки на її думку вона має заборгованість перед позивачем за отримані послуги за період з 01.08.2009 року по 01.10.2011 року у розмірі 2717,89 грн. За інший час вона не має заборгованості, оскільки вона щомісячно оплачувала у повному обсязі надані послуги з теплопостачання та сплачує їх по теперішній час. Просила відмовити позивачу в задоволені іншої частини позовних вимог.
Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти вимог позовної заяви в частині не визнаної відповідачем, вважаючи їх необґрунтованими, просила відмовити в задоволені цієї частини позовних вимог, оскільки відповідач на її думку сплачувала в повному обсязі вказані комунальні послуги. Крім того заперечувала щодо стягнення з відповідача трьох відсотків річних та суми індексу інфляції, оскільки вважає, що відповідач не порушувала грошові зобов'язання, тому що письмового договору з позивачем вона не укладала.
Суд, заслухавши пояснення сторін, думу прокурора, дослідив матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).
У відповідності з вимогами ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. У відповідності зі ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Так, ОСОБА_2 зареєстрована та проживає у квартирі АДРЕСА_1. Опалювальна площа вказаної квартири дорівнює 47 кв.м.
Нарахування за користування тепловою енергією здійснюється відповідно до Постанови КМУ № 630 від 21.07.2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення».
Так, згідно п. 18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Крім того, згідно п.п. 20, 21 Правил плата за послуги з центрального опалення визначається помноженням опалювальної площі на тариф з опалення, а також помноженням кількості зареєстрованих осіб на тариф, який встановлений на гаряче водопостачання з розрахунку на одну особу. Нарахування за користування послугами з теплопостачання здійснюється згідно з затвердженими у встановленому законом порядку тарифами.
Згідно ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування» тарифи на комунальні послуги затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених законом.
Відповідач ОСОБА_2 є споживачем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, що здійснюється до вищевказаної квартири, де остання мешкає.
Втім, користуючись послугами з теплопостачання, ОСОБА_2 плату за них вносила нерегулярно та не у повному обсязі, через що за період з 01.08.2009 року по 01.09.2013 року в неї утворилась заборгованість по оплаті отриманих послуг в розмірі 4117,35 грн.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначені основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виробниками і споживачами, а також їх права та обов'язки, зокрема ч. 3 ст. 20 Закону зазначено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Виходячи з п. 30 «Правил надання населенню послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води, водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, споживачі зобов'язані оплачувати надані комунальні послуги.
Згідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд не погоджується з позицією сторони відповідача, щодо відсутності заборгованості ОСОБА_2 перед позивачем за вказаний останнім період, оскільки в судовому засіданні відповідач та прокурор не надали суду доказів на підтвердження своїх заперечень.
При таких обставинах, суд вважає можливим погодитись із розрахунками позивача та стягнути на його користь з відповідача заборгованість за отримані послуги по опаленню і гарячому водопостачанню за період з 01.08.2009 року по 01.09.2013 року в сумі 4117,35 гривень.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача відповідно до ст. 625 ЦК України трьох відсотків річних та суми інфляції суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Суд вважає, що правовідносини, які склалися між сторонами про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг. Таким чином, на правовідносини між сторонами про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Проценти річних, так само як і інфляційні втрати на суму боргу, як встановлено вище судом, входять до складу грошового зобов'язання і, на відміну від пені, не є санкцією за порушення грошового зобов'язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процентів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобов'язання.
Втім, суд вважає, що вимоги щодо стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 238,16 грн. та індексу інфляції в сумі 519,44 грн., за період з 01.03.2009 року по 30.09.2011 року необґрунтованими, оскільки позивач вказує на наявність заборгованості за послуги теплопостачання за період з 01.08.2009 року по 01.09.2013 року. У зв'язку із чим суд вважає можливим стягнути з відповідача за період з 01.08.2009 року по 01.09.2013 року три відсотки річних в сумі 153,70 грн., суму інфляції в розмірі 350,54 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд також вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті витрат інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень, які були сплачені позивачем при подачі позову.
Оскільки позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору, у відповідності зі ст. 88 СК України, та Закону України «Про судовий збір» № 3674 УІ від 08.07.2011р., який набрав чинності 01.11.2011 року, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.
На підставі ст. ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 67,68 ЖК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Постанови КМУ № 630 від 21.07.2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» заборгованість за отримані послуги по опаленню і гарячому водопостачанню за період з 01.08.2009 року по 01.09.2013 року в сумі 4117,35 гривень, три відсотки річних в сумі 153,70 грн., суму інфляції в розмірі 350,54 грн., а також витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень, а всього 4651 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят одну) гривню, 59 копійок.
В задоволені інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 229,40грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Ленінського районного суду м. Донецька протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: