Провадження № 22-ц/774/9713/13 Справа № 422/2925/12 Головуючий у 1 й інстанції - Приходченко О.С. Доповідач - Прозорова М.Л.
Категорія 37
10 вересня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного
суду Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді: Прозорової М.Л.,
суддів: Пономарь З.М., Ремеза В.А.,
при секретарі: Литвиненко Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами
ОСОБА_2 та ОСОБА_3
на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про встановлення факту спільного проживання, визнання спадкоємцем четвертої черги та визнання права на спадкування разом зі спадкоємцями першої черги, -
ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в який просить змінити рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2013 року та постановити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі (а.с.36-45).
ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в який просить частково скасувати рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2013 року та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'ю, визнання спадкоємцем четвертої черги та стягнення судового збору та витрат на правову допомогу (а.с.32-34).
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2013 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання, визнання спадкоємцем четвертої черги та визнання права на спадкування разом зі спадкоємцями першої черги.
Суд встановив факт проживання однією сім'ю ОСОБА_2 та ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, як чоловіка та жінки без шлюбу з 1986 року по ІНФОРМАЦІЯ_1.
Суд визнав ОСОБА_2 спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Суд стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 321 грн.90 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 2783 грн. 39 коп.
У задоволенні інших позовних вимог суд відмовив (а.с.14-19).
Як на підстави апеляційних скарг, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 посилаються на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи (а.с. 36-45, 32-34).
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарги підлягають відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 проживали однією сім'єю як чоловік та дружина без шлюбу з 1986 року по 21.09.2011 рік. Попередні шлюби, в яких кожен з них знаходився, були розірвані ще до початку стосунків між ними, а саме: шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розірвано18.06.1985 року, а між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 - 09.12.1980 року (а.с.4,5).
Дані обставини підтверджуються довідкою від 17.10.2011 року, поясненнями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, довідкою ЖКП "Парус" (а.с.6,7-8).
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
З метою прийняття спадщини, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у встановлений законом строк звернулися до приватного нотаріуса з заявами про прийняття спадщини (а.с.212, 213).
За таких обставин, в силу діючого законодавства, а саме ст. 256 ЦПК України, ст. 1269 ЦК України, з урахуванням того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5, померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали однією сім'єю, як чоловік та дружина без шлюбу з 1986 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто понад п'ять років, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог і правомірно встановив факт проживання однією сім'ю ОСОБА_2 та ОСОБА_5, як чоловіка та жінки без шлюбу з 1986 року по 02.09.2011 року, визнав ОСОБА_2 спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_5, та стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 321 грн. 90 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 2783 грн. 39 коп.
Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що суд безпідставно відмовив у задоволені позовних вимог про визнання права на спадкування разом зі спадкоємцями першої черги і що ОСОБА_5 понад п'ять останніх років життя знаходився у безпорадному стані, не можуть бути прийняти до уваги, оскільки в суді першої інстанції позивачка пояснила, що ОСОБА_15 у безпорадному стані лише у серпні-вересні 2011 року. На значне погіршання стану здоров'я ОСОБА_5 і потребу у сторонній допомозі у серпні-вересні 2011 року також вказала свідок ОСОБА_16
Жоден з допитаних свідків не вказував на те, що понад п'ять років ОСОБА_5 перебував у безпорадному стані, а перенесення операцій, погіршення стану здоров'я і потреба у періодичному лікуванні, яке він проходив, не свідчать про знаходження безпорадному стані (а.с.75-85). Також матеріалами справи і поясненнями самої ОСОБА_2 не було підтверджено і доведено знаходження ОСОБА_5 на її матеріальному забезпеченні.
Твердження ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що має право на спадкування за законом разом із спадкоємцями першої черги - безпідставні
Доводи ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що суд, з порушенням норм ЦПК України встановив факт проживання однією сім'ю ОСОБА_2 та ОСОБА_5 та визнав ОСОБА_2 спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_5 - безпідставні.
Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що відсутні квитанції про передачу грошей за правову допомогу, спростовуються квитанціями, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.8-9).
Інші доводи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції в оскарженій частині.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду в оскарженої частині відповідає вимогам закону та матеріалам справи
Керуючись ст.ст. 303,307,308,315,319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Судді: