Справа: № 826/6069/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.
27 серпня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: суддів: секретаря: за участю:Федорової Г.Г., Ганечко О.М., Троян Н.М., Каленюк О.Ю., апелянта - ОСОБА_5, позивача - ОСОБА_6, представника позивача - ОСОБА_7, представника відповідача - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою представника третьої особи ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Лазора Івана Володимировича, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, за участю третьої особи: ОСОБА_9 про визнання дій неправомірними та недійсним рішення, -
У квітні 2013 року ОСОБА_6 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Лазора Івана Володимировича, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (далі - відповідачі), за участю третьої особи: ОСОБА_9, в якому просив:
- визнати неправомірними дії державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Лазора Івана Володимировича в проведенні державної реєстрації права власності ОСОБА_9 на об'єкт нерухомого майна, номер запису про право власності 96799, на майно за реєстраційним № 2843980000 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 264026 від 06.02.2013 року 16:00:32);
- визнати недійсним рішення про реєстрацію права власності ОСОБА_9 на об'єкт нерухомого майна, номер запису про право власності 96799, на майно за реєстраційним № 2843980000 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 264026 від 06.02.2013 року 16:00:32);
- внести відповідні зміни до державного реєстру.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_6 задоволено частково.
Визнано протиправними дії державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Лазора Івана Володимировича, щодо проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме 8/100 частин садового будинку та споруди НОМЕР_1 в садовому товаристві «Київський ЕВРЗ» по вул. Лугова у м. Києві, на ім'я ОСОБА_9.
Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 264026 від 06.02.2013 року про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме 8/100 частин садового будинку та споруди НОМЕР_1 в садовому товаристві «Київський ЕВРЗ» по вул. Лугова у м. Києві, на ім'я ОСОБА_9, винесеного державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Лазорем Іваном Володимировичем.
Зобов'язано Державну реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві внести реєстраційний запис до Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності відомості про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 264026 від 06.02.2013 року про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме 8/100 частин садового будинку та споруди НОМЕР_1 в садовому товаристві «Київський ЕВРЗ» по вул. Лугова у м. Києві, на ім'я ОСОБА_9, винесеного державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Лазорем Іваном Володимировичем.
В задоволенні решти позовних вимог - відмолено.
Представник третьої особи ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_5, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06.02.2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Лазором І.В. було проведено державну реєстрацію права приватної власності на 8/100 частин садового будинку та споруди НОМЕР_1 в садовому товаристві «Київський ЕВРЗ» по вул. Лугова у м. Києві за ОСОБА_9.
Позивач, не погоджуючись з вчиненою державним реєстратором дією, звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст. 657 Цивільного кодексу України).
З матеріалів справи вбачається, що 30.12.2011 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 було укладено договір купівлі-продажу частини садового будинку, відповідно до якого ОСОБА_6 передає у власність ОСОБА_9, а ОСОБА_9 приймає від ОСОБА_6 8/100 частин садового будинку та споруди НОМЕР_1 в садовому товаристві «КИЇВСЬКИ» ЕВРЗ» по вул. Лугова у м. Києві, що розташований на приватизованій земельній ділянці площею 0,0607 га, кадастровий номер якої 8000000000:66:661:0005.
Договір купівлі-продажу частини садового будинку був зареєстрований в реєстрі за №2469 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12
Відповідно до ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Згідно частин 1, 2 ст. 15 № 1952-IV, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.
Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно частин 1, 2 ст. 16 Закону № 1952-IV, заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.
Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.
Відповідно до ч. 7 ст. 16 Закону № 1952-IV, державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно п. 26, пп. 1 п. 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703 (далі - Порядок), для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.
Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат.
Відповідно до п. 28 Порядку, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заявник, крім документів, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, подає копії документів, що зазначені в пункті 9 цього Порядку (крім документа, що посвідчує посадову особу органу державної влади або органу місцевого самоврядування).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, 15.01.2013 року ОСОБА_9 звернулася до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), до якої було додано: копії паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_9, копія договору купівлі-продажу частини садового будинку від 30.12.2011 року, копії двох перших сторінок попереднього договору від 16.11.2010 року укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_9, технічні умови № 6155 на каналізування об'єкта № 6155від 25.02.2010 року виданого ВАТ «АК «Київводоканал», витяг з Державного реєстру правочинів № 109094411.
Інші документи ОСОБА_9 не подавались та Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві від ОСОБА_9 не витребовувались.
06 лютого 2013 року державним реєстратором Лазором І.В. було винесено рішення № 264026 про державну реєстрацію 8/100 частин садового будинку та споруди НОМЕР_1 в садовому товаристві «Київський ЕВРЗ» по вул. Лугова у м. Києві на підставі договору купівлі-продажу частини садового будинку від 30.12.2011 року.
07 лютого 2013 року, на підставі заяви ОСОБА_9 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державним реєстратором Лазором І. В. було внесене рішення № 278604 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про нерухоме майно, право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права за № 96799.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що згідно п. 12 Порядку, під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); повноважень заявника; відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
З договору купівлі-продажу частини садового будинку від 30.12.2011 року, зокрема з пункту 2.1 вбачається, що продаж садового будинку та споруди вчиняється за ціною 609 117,00 грн., з яких: 529 217,00 грн. сплачується ОСОБА_9 готівкою до підписання цього Договору, а залишок в сумі 79 900,00 грн. сплачується ОСОБА_9 до 30.12.2012 року включно. Про одержання всієї суми за продану частину садового будинку та споруди, ОСОБА_6 повинен написати заяву про повний розрахунок з ним, підпис на якій нотаріально засвідчується.
Згідно п. 3.1 договору купівлі-продажу частини садового будинку від 30.12.2011 року, право власності на відчужувану частину садового будинку у ОСОБА_9 виникає з моменту державної реєстрації даного договору, згідно ст. 334 ЦК України та виконання ОСОБА_9 умов п. 2.1 цього Договору.
Однак, ні на час державної реєстрації, ні на час розгляду даної справи в суді першої та апеляційної інстанцій доказів повного розрахунку ОСОБА_9 з ОСОБА_6 надано не було. Тобто, ОСОБА_9 не було виконано умови п. 2.1 договору купівлі-продажу частини садового будинку від 30.12.2011 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Тобто, як вбачається з вищевикладеного, державна реєстрація права власності на нерухоме майно державним реєстратором Лазором І.В. була вчинена без перевірки факту виконання умов правочину.
Відповідно до п. 13 Порядку, у разі подання не в повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття.
Тобто, відповідач повинен був винести рішення про зупинення розгляду заяви ОСОБА_9 та надати строк для надання додаткових документів, а саме доказів проведення повного розрахунку за договором купівлі-продажу частини садового будинку від 30.12.2011 року.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності заявлених позовних вимог, які підлягають до задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Апелянтом не було надано доказів, які б спростовували факт вчинення ним вищевказаного правопорушення, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не підлягають до задоволення.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу представника третьої особи ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2013 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Суддя: Суддя: Г.Г. Федорова О.М. Ганечко Н.М. Троян
Повний текст ухвали складено та підписано - 02.09.2013 року.
Головуючий суддя Федорова Г. Г.
Судді: Ганечко О.М.
Троян Н.М.