Справа № 706/980/13-ц
2/706/514/13
30 серпня 2013 року м. Христинівка
Христинівський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої - судді Вітер Л.А.,
при секретарі Лещенко О.Л., за участю адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівці Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та просив суд визнати ОСОБА_3, такою, що втратила право на користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1, як особу, яка не користується без поважних причин житловим приміщенням в належному йому будинку понад один рік, та стягнути з неї на його користь судові витрати понесені ним по справі.
Посилаючись на те, що відповідачка після реєстрації з ним шлюбу була зареєстрована в належному йому АДРЕСА_1, після розірвання шлюбу він неодноразово пропонував відповідачці знятись з реєстрації в належному йому будинку, оскільки вона в будинку не проживає та не користується житловою площею, проте відповідачка лише обіцяє знятись з реєстрації, але так по нині і не виконала обіцянки. В результаті чого він був змушений звернутись з даним позовом до суду.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 позов підтримав; відповідачка в судове засідання не з'явилася без поважної причини, про час і місце слухання справи була повідомлена у встановленому законом порядку. У відповідності до ст.224 ЦПК України суд вважає, що його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, поскільки на думку суду, у справі є достатньо доказів для слухання справи та прийняття рішення по суті. Поскільки у відповідності до ст.60 ЦПК України сторони мають одинакові права на надання суду доказів у справі, суд вважає, що неявка відповідача свідчить про його небажання захищати свої інтереси у суді і находить за можливе при розгляді справи по суті оцінювати докази надані суду позивачем. Суд вважає необхідним розглянути справу у відсутність відповідачки, у порядку заочного провадження.
Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню повністю, з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 25 травня 2006 року позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1.
22.09.2009 року в належному йому будинку була зареєстрована відповідачка по справі ОСОБА_3 , яка є його колишньою дружиною шлюб з якою на даний час розірвано . З часу реєстрації ОСОБА_3 в будинку позивача жодного дня не проживала та не користувалась ним, оскільки вони після реєстрації шлюбу з відповідачкою деякий час проживали кожен в своїх батьків, а з весни 2013 року стали проживати в АДРЕСА_1 . Належне відповідачці майно, а саме її особисті речі в належному позивачу приміщенні ніколи не було та не має на даний час.
Позивач неодноразово пропонував відповідачці знятись з реєстрації в належному йому будинку, оскільки вона в будинку не проживає та не користується житловою площею, проте відповідачка лише обіцяє знятись з реєстрації, але так по нині і не виконала обіцянки.
Згідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Зважаючи на те, що ОСОБА_3 з моменту реєстрації, тобто з вересня місяця 2009 року і по даний час не проживає в АДРЕСА_1, який належить позивачу на праві власності та не користується житлом в належному позивачу приміщенні то відповідно до ст.405 ЦК України вона втратила право на користування цим житлом.
Тому суд вважає, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням підлягає до задоволення.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Тому з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, а саме, оплати судового збору при звернені до суду у розмірі 114,70 грн.
Керуючись ст.ст. 386, 387, 391, 405 ЦК України, та на підставі ст.ст. 10, 58, 59, 60,88, 212, 224-226 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, такою, що втратила право на користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1, як особу, яка не користується без поважних причин житловим приміщенням в належному ОСОБА_2 будинку понад один рік.
Стягнути з ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, судові витрати понесені ним по справі в розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Христинівський районний суд Черкаської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційного суду.
Суддя Л. А. Вітер