Справа № 353/1050/13-ц
Провадження № 2/353/364/13
10 вересня 2013 року м.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Луковкіна У.Ю.
cекретаря - Бойко В.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що з 12.11.2011 року вона з Відповідачем зареєструвала шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Тлумацького районного управління юстиції Івано-Франківської області, актовий запис № 91. Від шлюбу дітей не мають. Вказує, що причиною розірвання шлюбу є те, що з квітня 2012 сторони разом не проживають, не спілкуються, шлюб між ними існує тільки формально. Як такої сім'ї у них не було, проживали разом лише декілька місяців, спільних дітей не мають, їх нічого не пов'язує, спільно нажитого майна не мають, збереження шлюбу та примирення між ними недоцільне, а тому Позивачка просить, шлюб між сторонами розірвати та відновити їй дошлюбне прізвище «ОСОБА_1».
В судове засідання Позивачка ОСОБА_1 не з'явилась, однак подала до суду письмову заяву, в якій вказала, що позов підтримує та просить справу розглядати без її участі.
В судове засідання Відповідач ОСОБА_2 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був двічі належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Тому, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 224 ЦПК України, з врахуванням того, що Відповідач про причини неявки не повідомив, а Позивачка подала достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає, що можна провести заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 12 листопада 2011 року між Позивачкою та Відповідачем у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Тлумацького районного управління юстиції Івано-Франківської області зареєстровано шлюб (а.з. № 91), що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 2).
Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка; примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 2 ст. 18, ст. 51, ч. 3 ст. 56, ч. 1 ст. 110 СК України дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Судом встановлено, що Відповідач та Позивачка шлюбних відносин не підтримують, примирення між ними не можливе. Шлюб між сторонами існує формально, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам Позивачки, що має істотне значення, а тому суд приходить до висновку, що стосунки, які існують між сторонами виключають можливість збереження сім'ї, а подальше перебування в шлюбі буде суперечити інтересам Позивачки і даний шлюб слід розірвати.
Згідно з частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частина 2 статті 112 Сімейного кодексу України).
Крім того, приймаючи до уваги, що шлюб - це добровільний союз чоловіка та жінки, а сторони зберегти сім'ю не бажають, суд, з урахуванням того, що розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті й майнові права сторін, враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених ч. 2 ст. 110 СК України, вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити.
В силу вимог ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Враховуючи позовні вимоги ОСОБА_1 (позивачки), суд, вважає, що після розірвання шлюбу слід відновити їй дошлюбне прізвище «ОСОБА_1».
На підставі вищенаведеного, відповідно до ч. 3 ст. 105, ст.ст. 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстрований 12 листопада 2011 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Тлумацького районного управління юстиції Івано-Франківської області, актовий запис № 91 - розірвати.
Після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_1 дошлюбне прізвище «ОСОБА_1».
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Тлумацький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку,встановленому ст.223 ЦПК України.
Головуюча Луковкіна У.Ю.