Справа № 353/1100/13-ц
Провадження № 2/353/378/13
05 вересня 2013 року м.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Гавриш Я.М.
з участю: секретаря Гуцуляк Г.Я.
представника позивачки ОСОБА_1
відповідачки ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі справу за позовом ОСОБА_4 до Тлумацької міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом, -
Позивачка ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Тлумацької міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом, з тих підстав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_8, яка проживала по АДРЕСА_1, та ще за життя заповіла їй все своє майно на випадок смерті.
В нотаріальну контору своєчасно не звернулася в зв'язку з тим, що проживає в Росії та їй не було відомо, що заповіт складено на її користь. Звернувшись до державного нотаріуса Тлумацької державної контори ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачка отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що вона пропустила строк для прийняття спадщини.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 позов підтримав, з підстав наведених в позовній заяві. Додатково пояснив, що оскільки позивачка є громадянкою Російської Федерації, то їй не було відомо про порядок прийняття спадщини, крім того протягом строку для прийняття спадщини вона хворіла. Просив позов задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_6 попередньо подали заперечення на позов, в якому вказали, що ОСОБА_4 було відомо про смерть їх мами ОСОБА_8 безпосередньо в день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1, однак на похорон вона не приїжджала. На вшанування по християнському звичаю 40 днів після смерті матері приїжджав син позивачки, а на річницю смерті ОСОБА_4 була особисто. Похорон матері та всі інші вказані обряди проводила вона - ОСОБА_2, вона ж і доглядала маму до смерті. Вона з сестрою ОСОБА_8, яка є інвалідом дитинства, проживали з мамою разом в спадковому будинку по АДРЕСА_1 до її смерті, на час її смерті і проживають до цього часу. Вони також допомагали мамі будувати спадковий будинок, так як позивачка з 1980 року проживає в Росії. Про заповіт мами в 2005 році ОСОБА_4 було відомо з дня його посвідчення, так як вони разом з мамою ходили до нотаріуса і оригінал заповіту знаходився у неї. Після того, як мама в січні 2007 року захворіла і догляд за нею та за сестрою ОСОБА_8 здійснювала вона, мама всім дітям сказала, що спадковий будинок буде належати їй і ОСОБА_8. Всі, в тому числі і ОСОБА_4, з цим погодились. Тому всі 5 років після смерті мами ОСОБА_4 приїжджала до неї в гості як сестра, і жодного разу навіть не згадувала за спадщину.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 позов не визнали, просили в його задоволенні відмовити.
Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судове засідання не з'явились, не повідомивши причин неявки.
Від відповідача Тлумацької міської ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника міської ради.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, з таких підстав:
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8 (а.с.4), яка ще за життя заповіла позивачці все своє майно на випадок смерті, що підтверджується дублікатом заповіту від 18.10.2005 року (а.с.5). Після смерті ОСОБА_8 відкрилася, відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина, яка складається з домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1. За загальним положенням про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.3 ст.1223, ч.1 ст.1220, ч.1 ст.1270 ЦК України). Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. (ч.1 ст.1269 ЦК України). Як видно з постанови Тлумацької державної нотаріальної контори ОСОБА_4 звернулася з проханням про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2, однак в зв'язку з пропущенням строку прийняття спадщини їй відмовлено та роз'яснено право звернутись до суду з відповідним позовом (а.с.9). Право на спадщину ОСОБА_4, як спадкоємця за заповітом, виникло в момент смерті матері ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 та діяло до 25.09.2007 року. Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який попустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Правила ст.1272 ч.3 ЦК України можуть бути застосовані, якщо 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви 2) ці обставини визнані судом поважними. Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року суд, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Пропуск строку для прийняття спадщини позивачка та її представник пов'язують з проживанням позивачки у Росії, незнанням законодавства України, хворобою, та тим, що їй не відомо було те, що матір склала на її користь заповіт.
Жодного доказу про те, що позивачка протягом строку для прийняття спадщини хворіла суду не надано. Вказані позивачкою причини пропуску строку для прийняття спадщини суд не вважає об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджали їй у встановлений законом строк звернутися із заявою про прийняття спадщини. На момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_8 та протягом шести місяців з часу її відкриття позивач ОСОБА_4 знала про смерть матері та не була позбавлена можливості своєчасно звернутися до нотаріальної контори за консультацією чи із заявою про прийняття спадщини, як спадкоємець за законом чи за заповітом. Посилання позивачки на проживання за межами України не є об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для прийняття спадщини. Таким чином, в задоволенні позову слід відмовити за відсутності поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_4 до Тлумацької міської ради Івано-
Франківської області, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Тлумацький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку встановленому ст.223 ЦПК України.
Головуючий Я.М. Гавриш