Справа №348/2502/13-ц
12 вересня 2013 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої - судді Флоряк Д.В.
секретаря Буратчук О.В.,
з уч.представника позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Надвірна справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна та визнання розміру ідеальних часток у праві спільної сумісної власності,-
ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя шляхом визнання за ним права власності на ? частину у майні спільної сумісної власності.
Вимоги мотивує тим, що він та відповідач ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 14.06.2003 року, який між ними укладено в Надвірнянському райвідділі РАЦС, актовий запис № 72. За час шлюбу за спільні кошти ними була придбана трикімнатна квартира в АДРЕСА_1, яка оформлена на відповідача. Вважає, що спірна квартира є спільною сумісною власністю подружжя і підлягає розподілу згідно сімейного законодавства. Оскільки домовленості між сторонами щодо порядку поділу майна, яке є їх спільною сумісною власність не було досягнуто, позивач змушений звернутися з даним позовом в суд.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві, просить позов задоволити, наголосивши, що позивач просить визнати за ним право власності на ? частину спірної квартири, а також просить стягнути судові витрати по справі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлений позов не визнала, суду пояснила, що дійсно спірна квартира придбана за час перебування сторін в шлюбі за спільні з позивачем кошти, однак заперечує, щоб за позивачем визнавали право власності на половину квартири, так як позивач з сім'єю практично не проживає, їздить по заробітках, іншого житла в неї немає і вона не буде заперечувати компенсувати позивачу половину вартості квартири в окремому порядку. Просить в позові відмовити.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.60 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
У відповідності до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Стаття 70 СК України передбачає, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. А згідно ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.
Також відповідно до ч.3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
В судовому засіданні встановлено, що сторони по справі перебувають в зареєстрованому шлюбі з 14.06.2003 року, який між ними укладено в Надвірнянському райвідділі РАЦС Івано-Франківської області, актовий запис № 72. В шлюбі в сторін народилося двоє дітей - дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Також судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Надвірнянського районного округу ОСОБА_6 05.04.2008 року, ОСОБА_2 придбала квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 53,2 кв.м., житловою площею 38,5 кв.м. і яка складається із трьох житлових кімнат, кухні, вбиральні, ванної кімнати, коридору. Право власності на дану квартиру в цілому зареєстровано за ОСОБА_2
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2, заперечуючи проти визнання спірної квартири спільною сумісною власністю з позивачем, не заперечила той факт, що спірна квартира придбана за спільні кошти подружжя.
Разом з тим суд звертає увагу на те, що одними з основних принципів цивільного процесу є принципи змагальності сторін і диспозитивності цивільного судочинства, що викладені у ст.ст. 10, 11 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, не можна вважати обґрунтованим прийняття до уваги певних обставин, які у свою чергу доказами не підтверджені.
Твердження відповідача з приводу того, що позивач періодично проживав зі своєю родиною окремо, а тому не може претендувати на ? частини квартири, суд не приймає до уваги, так як сторони по справі у встановленому законом порядку не визначали режим окремого проживання відповідно до ст. 119 СК України і таким чином не можуть застосовуватися положення ст. 57, 120 СК України.
Тому за вказаних обставин вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають до задоволення і за ним слід визнати право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати по справі.
На підставі наведеного, ст. ст. 60,69,70,71 СК України, ст. ст. 325, 365, 372 ЦК України, керуючись ст.ст. 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 229,40 грн. судових витрат по справі .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Надвірнянський районний суд
Суддя Флоряк Д.В.