Єдиний унікальний номер
185/9012/13-к
12 вересня 2013 року Павлоградський міськрайонний суд
Дніпропетровської області
у складі:
головуючого - судді Тимченко С.О.,
за участі прокурора Крачко В.Г.
секретаря Пономаренко Л.Г.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Павлограді кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42013040370000057 від 27 лютого 2013 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженки м. Павлограда Дніпропетровської області,
українки, громадянки України, із середньою освітою,
заміжньої, не працюючої, мешкає за адресою:
АДРЕСА_1
раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК
України,
ОСОБА_1, яка проживає в домоволодінні АДРЕСА_1, маючи намір приватизувати земельну ділянку належного їй вказаного домоволодіння, отримавши Рішення від 29 грудня 2011 року 18 сесії VІ скликання Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, та уклавши договір із Приватним підприємством «Геолайф» щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, отримала Акт прийомки - передачі межових знаків на зберігання та Акт встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 14 лютого 2012 року, з метою подальшого узгодження із власниками/землекористувачами суміжних ділянок (сусідами) питань щодо меж між земельними ділянками, та підписання ними вказаних Актів, на підтвердження відсутності межових спорів. Володіючи достовірною інформацією щодо необхідності надання для затвердження на сесію Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, з метою подальшого утримання Державного акту на право власності на земельну ділянку, серед іншої технічної документації із землеустрою, Акту прийомки - передачі межових знаків на зберігання та Акту встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 14 лютого 2012 року, який повинен бути підписаним всіма землевласниками/землекористувачами суміжних земельних ділянок, будучи зацікавленою в максимально стислі строки утримати вказані документи та надати їх у зазначений строк, ОСОБА_2, не маючи можливості підписати зазначених Актів у сусіда - ОСОБА_3, який є власником домоволодіння АДРЕСА_2, прийняла для себе рішення щодо самостійного проставляння в офіційних документах - Акті прийомки - передачі межових знаків на зберігання та Акті встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 14 лютого 2012 року, підписів замість ОСОБА_3
Так, в один із днів лютого 2012 року, точну дату в ході досудового розслідування та суду встановити не надалося можливим, ОСОБА_1, розуміючи, що у відповідних графах документів Акту прийомки - передачі межових знаків на зберігання та Акту встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 14 лютого 2012 року, сусіди повинні особисто проставляти свій підпис у відповідних зазначених графах документів, задля підтвердження відсутності між ними межових спорів, з метою подальшого утримання Державного акту на право власності на земельну ділянку, керуючись наміром виготовлення підроблених документів, з метою подальшого їх використання задля утримання прав власності на земельну ділянку належного їй будинку АДРЕСА_1, розуміючи протиправних характер вчинюваних дій, самостійно, в графах «власники/користувачі суміжних земельних ділянок», напроти прізвища «ОСОБА_3» Акту прийомки - передачі межових знаків на зберігання та Акту встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 14 лютого 2012 року проставила підписи замість ОСОБА_3.
Усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи у своєму володінні підроблені документи, розуміючи, що зміст Актів не відповідає об'єктивній дійсності, оскільки підписи у графах «власники/користувачі суміжних земельних ділянок» зазначених Актів замість ОСОБА_3 проставлені нею особисто, що виключає дійсність відсутності межових спорів із ОСОБА_3, керуючись особистими цілями використання підроблених документів, з метою подальшого отримання Державного акту на право власності на земельну ділянку належного їй домоволодіння, за місцем свого проживання, ОСОБА_1 в один із днів лютого місяця 2012 року, більш точна дата в ході досудового розслідування та суду не встановлена, використала підроблені документи шляхом надання Акту прийомки - передачі межових знаків на зберігання та Акту встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 14 лютого 2012 року, в числі іншої технічної документації із землеустрою, обов'язкових для пред'явлення, до Приватного підприємства «Геолайф», для подальшої їх передачі до Павлоградської міської ради Дніпропетровської області для затвердження та утримання Державного акту на право власності на земельну ділянку належного їй будинку. Після затвердження технічної документації із землеустрою, у складі яких знаходилися, як обов'язкові документи, Акт прийомки - передачі межових знаків на зберігання та Акт встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 14 лютого 2012 року домоволодіння АДРЕСА_1, на підставі Рішення 19 сесії VІ скликання Павлоградської міської ради, ОСОБА_1 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1, серії ЯК № 389774.
Дії обвинуваченої ОСОБА_1 кваліфіковані як підроблення іншого документу, який видається чи посвідчується установою, і який надає права, з метою використання його підроблювачем, та як використання завідомо підробленого документу, тобто за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
29.08.2013 року між старшим прокурором Павлоградської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області Крачко В.Г. та обвинуваченою ОСОБА_1 з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України у приміщенні Павлоградської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Радянська, буд. 64а було укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої прокурор та обвинувачена ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри та його правової кваліфікації за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин, а саме те, що обвинувачена беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень.
Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання за ч. 1 ст. 358 КК України у вигляді штрафу у розмірі 527 грн., за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді штрафу у розмірі 510 грн., на підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити покарання шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого у вигляді штрафу 527 грн., та отримана згода обвинуваченої на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченій.
Таким чином, зміст угоди про визнання винуватості, укладеної 29 серпня 2013 року між старшим прокурором Павлоградської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області Крачко В.Г. та обвинуваченою ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 471 КПК України.
Обвинувачена ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні просить вказану угоду з прокурором затвердити й призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 358 ч.1, 358 ч. 4 КК України в обсязі обвинувачення. Їй цілком зрозумілі надані законом права, наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, а також вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом. При цьому ОСОБА_1 повідомила про добровільність своєї позиції, просить затвердити угоду про визнання винуватості та призначити їй узгоджене покарання.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить вказану угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між старшим прокурором Павлоградської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області Крачко В.Г. та обвинуваченою ОСОБА_1, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
У підготовчому судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України віднесені до категорії невеликої тяжкості.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості.
При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди та наслідки її не виконання.
Суд переконався, що умови угоди повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України, інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Покарання, запропоноване сторонами, є покаранням у межах санкцій ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, відповідає положенням КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень.
Судом не встановлено жодних підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості.
На підставі викладеного, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між сторонами, та призначити обвинуваченій ОСОБА_1 узгоджене сторонами покарання.
З обвинуваченої ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 391 грн. 20 коп.
Речові докази слід розподілити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.314, 370, 371, 373, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29 серпня 2013 року між старшим прокурором Павлоградської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області Крачко Віталієм Григоровичем та обвинуваченою ОСОБА_1, у кримінальному провадженні № 42013040370000057 від 27 лютого 2013 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити їй покарання:
за ч. 1 ст. 358 КК України - штраф в сумі 527 (п'ятсот двадцять сім) грн. у дохід держави;
за ч. 4 ст. 358 КК України - штраф в сумі 510 (п'ятсот десять) грн. у дохід держави.
Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в сумі 527 /п'ятсот двадцять сім/ грн. у дохід держави.
Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.
Стягнути з ОСОБА_1, інн НОМЕР_1 на користь держави витрати на залучення експерта у сумі 391 /триста дев'яносто одна/ грн. 20 коп.
Речові докази: зразки підписів, виконаних ОСОБА_1, на 5 арк.; зразки підписів, виконаних ОСОБА_1 з наслідуванням підписам, які виконані у графі «власники/користувачі суміжних земельних ділянок», напроти прізвища «ОСОБА_3», копії Акту встановлення меж земельної ділянки в натурі та Акту прийомки - передачі межових знаків на зберігання, на 3 арк.; зразки рукописного тексту, який виконаний ОСОБА_1, на 5 арк.; зразки підписів, виконаних ОСОБА_3, на 5 арк.; зразки підписів, виконаних ОСОБА_3 з наслідуванням підписам, які виконані у графі «власники/користувачі суміжних земельних ділянок», напроти прізвища «ОСОБА_3», копії Акту встановлення меж земельної ділянки в натурі та Акту прийомки - передачі межових знаків на зберігання, на 3 арк.; зразки рукописного тексту, який виконаний ОСОБА_3, на 5 арк.; заяву від 23 грудня 2010 року; зошит, у якому маються рукописні записи, надані 12 серпня 2013 року добровільно ОСОБА_3; Акт встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 14 лютого 2012 року та Акт прийому-передачі межових знаків; квитанції у кількості 9 шт., прибутковий касовий ордер № 1752, акт прийому-передачі товару, заяви, в кількості 2 шт., в якому маються підписи ОСОБА_3 - зберігати у матеріалах кримінального провадження;
Вирок суду може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: С.О. Тимченко