28 листопада 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних
справах Верховного Суду України в складі:
Левченка Є.Ф., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницького державного експериментального оптико-механічного заводу про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Замостянського районного суду м. Вінниці від 18 березня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 14 травня 2003 року,
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою на ухвалу Замостянського районного суду м. Вінниці від 18.03.2003 р., залишену без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 14.05.2003 р., якою його касаційну скаргу на рішення цього ж місцевого суду від 29.07.2002 р. та ухвалу апеляційного суду від 17.12.2002 р. залишено без розгляду з підстав ст. 321 ЦПК України 1963 р., що діяв на час вирішення справи.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення, посилаючись на невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи та порушення норм процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 321 ЦПК України 1963 р. касаційна скарга, касаційне подання прокурора подається протягом одного місяця з дня проголошення ухвали або рішення суду апеляційної інстанції.
У разі пропуску строку на касаційне оскарження з причин, визнаних судом поважними, суд за заявою особи, яка подала скаргу, чи подання прокурора може поновити цей строк, але не більше, ніж в межах одного року з дня виникнення права на касаційне оскарження.
Частиною 1 ст. 317 цього ж Кодексу передбачено, що рішення або ухвали за апеляційною скаргою, апеляційним поданням прокурора, постановлені судом апеляційної інстанції, набирають чинності негайно після їх ухвалення.
Залишаючи касаційну скаргу ОСОБА_1 без розгляду, місцевий суд виходив з того, що заявником пропущено строк на касаційне оскарження судових рішень, який закінчився в робочий день 17.01.2003 р., а також з того, що клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку ним не порушувалось.
Апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновками місцевого суду та залишив його ухвалу без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ухвали судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням судами норм процесуального права та відсутні передбачені ст. 342 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування ухвали суду.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.
Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Замостянського районного суду м. Вінниці від 18 березня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 14 травня 2003 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України :
Є.Ф. Левченко
Я.М. Романюк
Ю.Л. Сенін