ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
14.12.06 Справа № 3/11пд.
Суддя Доманська М.Л. , розглянувши матеріали справи за позовом
Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк
до Відкритого акціонерного товариства "Краснодонвугілля", м. Краснодон Луганської області
про визнання додаткової угоди у редакції залізниці
у присутності представників сторін:
від позивача: Ястремська З.І. (дов. від 11.12.05 01/3946),
від відповідача: Бегайло Я.В. (дов. від 01.09.05 № 12/117),
встановив:
Суть спору: позивачем заявлено вимогу визнати додаткову угоду від 11.08.06 до договору від 29.03.06 № 4/68 в редакції позивача.
Представниками сторін подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, яке судом задовольняється.
Поясненнями по справі від 29.11.06 № НЗ-02/5589, зданим до суду 04.12.06, та від 12.12.06 № НЗ-02/5817 позивач уточнив позовні вимоги та просить господарський суд додаткову угоду від 11.08.06 до договору від 29.03.06 № 4/68 визнати такою, що набрала чинності в редакції позивача.
Відзивом на позовну заяву від 04.12.06 № 1/13-1046, зданим до суду 04.12.06, та поясненням по справі від 12.12.06 № 1/13-1078 відповідач проти позову заперечує, посилаючись на наступне:
- відповідно до п.17 договору від 29.03.06 № 4/68 зміни і доповнення до договору вносяться за згодою сторін;
- відповідно до ст.188 Господарського кодексу України відповідач у 20-денний термін після отримання додаткової угоди від позивача повідомив останнього про неможливість дати згоду на доповнення до договору, оскільки відповідна плата діючим законодавством України не передбачена;
- вказівка Укрзалізниці від 03.07.06 № ЦЗМ-14/602 не може бути підставою для зміни умов договору.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали суд прийшов до наступного.
Поясненнями по справі від 29.11.06 № НЗ-02/5589, зданим до суду 04.12.06, та від 12.12.06 № НЗ-02/5817 позивач уточнив позовні вимоги. Вказані пояснення містять заяву про зміну (уточнення) предмету позову, що підтвердив позивач у судових засіданнях по справі, що приймаються судом, оскільки не суперечить ст.22 ГПК України. Предметом позову слід вважати позовну вимогу про визнання такою, що набрала чинності в редакції позивача, додаткову угоду від 11.08.06 до договору від 29.03.06 № 4/68.
В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на наступне: на підставі вказівки Укрзалізниці від 03.07.06 № ЦЗМ-1/602 ст.ст. 73,119 Статуту залізниць України позивачем із листом від 09.08.06 № НЗД-05/1669 відповідачеві надіслані для підписання 2 екземпляри додаткової угоди від 11.08.06 до договору від 29.03.06 № 4/68, які вручені відповідачеві 18.08.06. Згідно з вимогами п.3.4 розділу 12 Правил перевезень вантажів підприємство зобов'язане підписати надіслану йому додаткову угоду до договору та при наявності розбіжностей -додати їх до додаткової угоди та повернути в Управління дороги. Проте відповідач листом від 23.08.06 відповідач повідомив позивача про свою незгоду із додатковою угодою, не повернувши підписаної додаткової угоди від 11.08.06. Відповідно до п.3.4 вищевказаних Правил додаткова угода від 11.08.06 до договору від 29.03.06 № 4/68 набрала чинності у редакції позивача, про що залізниця повідомила відповідача листом від 04.09.06. У зв'язку із викладеним позивач просить суд визнати такою, що набрала чинності в редакції позивача, додаткову угоду від 11.08.06 до договору від 29.03.06 № 4/68.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві та поясненні по справі.
Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є законність.
Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до п. 2 ст. 16 цього ж Кодексу передбачаються способи захисту порушених прав. Крім того, цією ж нормою передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Позивач у позові наполягає на визнанні такою, що набрала чинності в редакції позивача, додаткову угоду від 11.08.06 до договору від 29.03.06 № 4/68.
Проте, виходячи із змісту положень ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України заявлені позивачем вимоги на захист своїх прав в частині визнання такою, що набрала чинності в редакції позивача, додаткову угоду від 11.08.06 до договору від 29.03.06 № 4/68 не можуть бути способом захисту прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки не передбачені законом чи договором.
Таким чином, зазначена позовна вимога не може бути самостійним предметом спору в господарській справі. По суті така вимога спрямована на встановлення факту, що має юридичне значення, а не на поновлення порушеного права або захист охоронюваного законом інтересу. Цей факт може встановлюватись господарським судом лише у разі вирішення спору про право та може бути елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог. Тобто позивач не позбавлений права захисту порушеного на його погляд права у інший спосіб.
Так, суд може встановити факт набрання чинності в редакції позивача, додатковою угодою від 11.08.06 до договору від 29.03.06 № 4/68 під час розгляду відповідних спорів, що виникнуть при виконанні вказаного договору від 29.03.06 № 4/68 тощо.
За таких обставин, у задоволені позову слід відмовити із віднесенням судових витрат на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.44,49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1.У задоволені позову відмовити.
2.Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його
підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Дата підписання рішення -15.12.06.
Суддя М.Л.Доманська