ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
12.12.06 Справа № 18/520.
Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом Контрольно-ревізійного управління в Луганській області, м. Луганськ
до міського комунального підприємства «Жилкомфорт», м. Луганськ
про стягнення 4950 грн.
при секретарі Герасименко Р.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Мудракова О.В. за дов. від 31.01.2006;
від відповідача: не прибув.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про відшкодування з відповідача збитків в сумі 4950 грн., які заподіяні відповідачем державі безпідставним завищенням вартості ремонтно-будівельних робіт.
Відповідач витребувані матеріали суду не подав, його представник в судове засідання не прибув, не зважаючи на те, що його було своєчасно та належним чином повідомлено судом про час і місце розгляду справи.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд
В ході проведеної позивачем ревізії фінансової діяльності відповідача встановлені факти фінансових порушень і зокрема, факти завищення вартості ремонтно-будівельних робіт, які виконували підрядні підприємства на житлових будинках, які перебувають на балансі відповідача (№№ 146, 147 по вул. Лінія залізниці, вул. Московська, 12, кв. Героїв Брестської крепості, 12).
Ревізією встановлено, що в зв'язку із неправильністю (завищенням) вартості робіт відповідач зайво сплатив підрядним підприємствам грошові кошти в сумі 4950 грн., які є коштами місцевого бюджету.
Вказані факти підтверджуються актом ревізії від 27.02.2006 № 110-21/22, який складений позивачем та підписаний повноважними представниками відповідача без зауважень.
Позивач на підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України та п. п. 7, 10 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»заявив позов про відшкодування з відповідача збитків в сумі 4950 грн., які заподіяні відповідачем державі сплатою підрядним підприємствам необґрунтовано завищених сум за виконання ремонтно-будівельних робіт.
Відповідач відзив на позовну заяву суду не подав.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав:
Згідно п. п. 7, 8, 9, 10 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»контрольно-ревізійним управлінням в областях надається право:
- вилучати до бюджету виявлені ревізіями або перевірками приховані і занижені валютні та інші платежі;
- ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;
- стягувати у доход держави кошти, одержані міністерствами, відомствами, державними комітетами, державними фондами, підприємствами, установами і організаціями за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства;
- застосовувати до підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів підприємницької діяльності фінансові санкції, передбачені пунктом 7 статті 11 Закону «Про державну податкову службу в Україні».
Таким чином, Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»(як і законодавство в цілому) не передбачає права контрольно-ревізійного управління стягувати в судовому порядку до місцевого бюджету збитків у вигляді витрачених (сплачених) необґрунтовано завищених сум за виконання ремонтно-будівельних робіт.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що:
- вищевказаним Законом встановлено вичерпний перелік підстав за якими позивач може в судовому порядку ставити питання про стягнення грошових коштів з порушників закону; однак, законом не надано позивачу право стягувати в судовому порядку до місцевого бюджету збитки у вигляді сплачених необґрунтовано завищених сум за виконання ремонтно-будівельних робіт;
- позивач, як орган державної влади зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, однак, у позивача відсутні повноваження на стягнення цих коштів до місцевого бюджету;
- стаття 1166 Цивільного кодексу України, якою позивач також обґрунтовує свої позовні вимоги (про відшкодування збитків) регулює правовідносини, пов'язані з відшкодуванням майнової шкоди, а не збитків, тому, вимоги про стягнення збитків на підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України є безпідставними;
- стаття 224 Господарського кодексу України, якою позивач також обґрунтовує свої позовні вимоги регулює правовідносини, пов'язані з відшкодуванням збитків, які заподіяні порушенням господарського зобов'язання, однак, підставою позову не є порушення відповідачем свого господарського зобов'язання.
Доводи позивача, викладені у поясненні від 12.12.2006, про нецільове використання субвенції, не приймаються судом до уваги, так як ревізією нецільове використання коштів в сумі 4950 грн. не встановлено.
Таким чином, законні підстави для відшкодування з відповідача збитків в сумі 4950 грн. відсутні.
За таких обставин, в позові слід відмовити за його необґрунтованістю та безпідставністю.
Питання про розподіл державного мита не вирішується, так як позивача звільнено від його сплати.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. В позові відмовити.
12 грудня 2006 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови. Постанова, оформлена відповідно до ст. 163 КАСУ, підписана 18 грудня 2006 р.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Сторонами по справі протягом десяти днів з 18 грудня 2006 р. може бути подана заява про апеляційне оскарження даної постанови до Луганського апеляційного господарського суду через господарський суд Луганської області.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.В. Корнієнко