ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
14.12.06 Справа № 15/513н-ад.
Колегія у складі суддів:
Пономаренко Є.Ю. -головуючий, Рябцева О.В., Яресько Б.В.,
при секретарі судового засідання Бабаян А.,
розглянувши матеріали справи за позовом
Відкритого акціонерного товариства «Антрацитівське АТП 10918», м. Антрацит Луганської області
до Антрацитівської міської ради, м. Антрацит Луганської області
про визнання рішення та трьох додатків до нього суперечним законодавству України та зобов'язання скасувати це рішення
за участю представників сторін:
від позивача, Федаш М.М. - юрисконсульт, довіреність № 54 від 14.02.06.;
від відповідача, Штімак В.М. - гол. спец. з питань трансп. розвитку УЖКГ, довіреність № 01-70913 від 08.11.06., представник Кічапова Н.В. - зав. юр. від., довіреність № 01-18/31 від 11.01.06.
Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Позов подано за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Тому, з урахуванням суб'єктного складу та предмету спору, а також рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі здійснювалося за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області від 14.11.2006р. за ініціативою головуючого судді для розгляду даної справи призначено судову колегію у складі Пономаренко Є.Ю. -головуючий, Рябцева О.В., Яресько Б.В.
При цьому, у зв'язку з залученням до участі у справі нових суддів, відповідно до ст. 24 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий розгляд справи та відповідно відлік строку розгляду і вирішення справи розпочато спочатку.
У судовому засіданні 01.12.2006р. оголошено перерву спочатку до 11.12.2006р., а потім в засіданні 11.12.2006р. оголошено перерву до 14.12.2006р.
Суть спору: позивачем первісно за позовною заявою заявлено вимоги про:
- визнання рішення Антрацитівської міської ради 5-го скликання 7-ї сесії від 29.09.06. № 7/10 та трьох додатків до нього суперечним законодавству України та зобов'язати скасувати це рішення на сесії міськради.
Уточненням позовної заяви поданим до суду 14.11.2006р. позивач просить:
- визнати рішення Антрацитівської міської ради 5-го скликання 7-ї сесії від 29.09.06. № 7/10 та трьох додатків до нього нечинними.
Відповідно до ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може змінити позовні вимоги протягом всього часу судового розгляду, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.
Тому, змінена, вказаним уточненням, позовна вимога прийнята судом до провадження.
У судових засіданнях представник позивача надав пояснення, якими підтримав позов у повному обсязі, з підстав наведених у позовній заяві, уточненні позовної заяви та запереченні на відзив, посилаючись зокрема на наступне. Вказівка в умовах проведення конкурсу на надання переваги претенденту, який надав сертифікат відповідності послуг ліцензійним умовам порушує і обмежує встановлені законом права, свободи й законні інтереси підприємств, установ і організацій та покладає на них непередбачені законодавством обмеження; замовником перевезень може бути лише виконавчий орган місцевої ради; порядок проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування затверджено Кабінетом Міністрів України та відповідач не мав повноважень встановлювати правила для свого міста; визначені в умовах конкурсу автостанції не відповідають встановленим нормам.
У судових засіданнях представники відповідача надали пояснення, якими заперечили проти позову повністю, з підстав наведених у відзиві від 14.11.2006р. №01-707/3, запереченні проти адміністративного позову від 30.11.2006р. №01-735/3 та поясненнях від 14.12.2006р. №01-761/3, посилаючись зокрема на наступне: позивач не вірно тлумачить положення чинного законодавства; оскаржуване рішення прийнято Радою в межах її компетенції; Порядок проведення конкурсу, що віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України відповідачем не затверджувався; законодавство про мови відповідачем не порушено; найменування автостанція включено до маршрутної мережі як початкову, кінцеву зупинку маршрутів.
Сторони не досягли примирення.
Судом досліджено усі додані до справи документи як докази, та зокрема: Рішення Антрацитівської міської ради 5 скликання від 29.09.2006р. №7/10 та затверджені цим рішенням додатки, а також інші матеріали та пояснення сторін.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Антрацитівською міською радою п'ятого скликання на сьомій сесії 29.09.2006р. прийнято оскаржуване у даній справі рішення №7/10 «Про питання пов'язані з проведенням конкурсу на перевезення пасажирів на постійних міських маршрутах загального користування, що працюють в загальному режимі руху в м. Антрациті».
Вказаним рішенням затверджено 3 додатки.
Як додаток №1 затверджено мережу міських автобусних маршрутів загального користування м. Антрацит, що здійснюють перевезення пасажирів в загальному режимі руху.
Склад конкурсного комітету визначено у додатку №2 до рішення.
Пунктом 3 рішення затверджено Умови проведення конкурсу на перевезення пасажирів на постійних міських автобусних маршрутах загального користування м. Антрацит.
Відповідно до ч. 12 ст. 44 Закону України «Про автомобільний транспорт»порядок проведення конкурсів на визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. №139.
Згідно п. 10 Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. №139 визначені замовником умови проведення конкурсу є обов'язковими для конкурсного комітету та його учасників.
Так, умови проведення конкурсу має визначати замовник.
Оскаржуваним рішенням затверджено акт під назвою Умови проведення конкурсу на перевезення пасажирів на постійних міських автобусних маршрутах загального користування м. Антрацит, який є додатком №3 до оскаржуваного рішення, а не порядок проведення конкурсу.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про автомобільний транспорт»організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 9 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних маршрутів загального користування і здійснюють контроль за виконанням транспортного законодавства на відповідній території згідно з повноваженнями, визначеними законами України.
Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»відповідач у справі -Антрацитівська міська рада є органом місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування»сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування» виборний орган (рада) це представницький орган місцевого самоврядування, який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.
Одними з принципів місцевого самоврядування визначених ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування»є принципи народовладдя, гласності, колегіальності.
Тому, виходячи з положень ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування»та ч. 1 ст. 44 Закону України «Про автомобільний транспорт»та з урахуванням того, що саме рада наділена правом представляти інтереси всієї територіальної громади за для якої прийнято оскаржуване рішення та повноваження якої є ширше за повноважень створюваного нею виконавчого органу ради, суд дійшов висновку, що відповідач у справі -орган місцевого самоврядування -Антрацитівська міська рада прийняв оскаржуване у даній справі рішення відповідно до своєї компетенції.
Оскаржуване рішення Антрацитівської міської ради від 29.09.2006р. №7/10 та затверджені ним додатки не містять положень, які суперечать вимогам чинного законодавства, про що зазначав позивач.
Доводи позивача про те, що вказівка в умовах проведення конкурсу на надання переваги претенденту, який надав сертифікат відповідності послуг ліцензійним умовам порушує і обмежує встановлені законом права, свободи й законні інтереси підприємств, установ і організацій та покладає на них непередбачені законодавством обмеження судом відхилені з наступних підстав.
В частині 2 пункту 3 Умов проведення конкурсу на перевезення пасажирів на постійних міських автобусних маршрутах загального користування м. Антрацит, затверджених як додаток 3 до оскаржуваного рішення Ради визначено наступне. При визначенні переможця конкурсу у випадку рівних пропозицій претендентів перевага надається перевізника, які надали до конкурсного комітету, зокрема, сертифікат відповідності послуг з перевезення ліцензійним умовам.
Дане положення акту органу місцевого самоврядування цілковито відповідає нормі ст. 44 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Так, згідно ч. 2 ст. 44 Закону України «Про автомобільний транспорт»при визначенні переможця конкурсу в разі рівних пропозицій претендентів перевага надається перевізникам, які представили до конкурсного комітету: сертифікат відповідності послуг перевезення пасажирів автобусами ліцензійним умовам, а також для міжміських та міжнародних автобусних маршрутів свідоцтво відповідності автобуса параметрам комфортності.
Не включення до затверджених оскаржуваним рішенням умов проведення конкурсу деяких положень, які закріплені у законодавчих актах та нормативних актах Кабінету Міністрів України не свідчить про невідповідність оскаржуваного рішення нормам законодавства. З питань, неврегульованих актом органу місцевого законодавства учасники певних відносин мають керуватися нормами чинного законодавства України.
Доводи позивача про порушення відповідачем ст. 10 Закону України «Про мови в Україні»з огляду на те, що в місцевій пресі оскаржуване рішення надруковане тільки російською мовою не є підставою задоволення позову про визнання рішення нечинним з наступних підстав. Підставами визнання недійсним або нечинним певного акту можуть бути, зокрема невідповідність його положень вимогам чинного законодавства.
Також, при цьому, слід зазначити, що відповідно до положень ст. 10 Закону України «Про мови в Україні»визначено певні обов'язки щодо публікацій актів, які видаються органами державної влади.
Відповідач же є органом місцевого самоврядування зі статусом визначеним Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»і не належить до державної законодавчої чи державної виконавчої гилок влади та відповідно не є органом державної влади.
Крім того, виходячи з положень п. 50 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»та рішення Антрацитівської міської ради від 30.06.2006р. надрукування рішення ради в місцевій пресі російською мовою не є порушенням законодавства та тим більше таким, що має за наслідок протиправність рішення та визнання його судом нечинним.
Доводи позивача про те, що визначені в умовах конкурсу автостанції не відповідають встановленим нормам не приймаються судом як підстави задоволення позову з наступних підстав.
В контексті затвердженої як додаток №1 до оскаржуваного рішення мережі міських автобусних маршрутів загального користування м. Антрацит, що здійснюють перевезення пасажирів в загальному режимі руху найменування «автостанція»вживається як назва початку чи кінця автобусного міського маршруту руху.
Наявність автостанцій з дотриманням вимог на обов'язковість наявності яких посилається позивач передбачена законодавством лише на зупинках приміських і міжміських маршрутах.
Під час провадження у даній справі судом перевірялося та встановлено, що оскаржуване рішення прийнято: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, оскаржуване рішення та затверджені ним три додатки видано правомірно, а тому у задоволенні позову про визнання їх нечинними слід відмовити.
Відповідно до ст. 87, 94, 98 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати зі сплаченого судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. покладаються на позивача.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати зі сплаченого судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. покласти на позивача.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 19.12.2006р.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя головуючий
Суддя
Суддя
Є.Ю. Пономаренко
О.В. Рябцева
Б.В. Яресько