Справа: № №2510/1479/2012 (2-а-2510/233/2012) Головуючий у 1-й інстанції: Кутовий Ю.С. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
03 вересня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого суддіПетрика І.Й.
СуддівБорисюк Л.П.,
Собківа Я.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області на постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 06 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління юстиції у Чернігівській області, державного виконавця відділу примусового виконання рішень ГУЮ в Чернігівській області - Курилець Володимира Івановича про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,-
ОСОБА_4 пред'явила позов до Головного управління юстиції у Чернігівській області та просить: визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Курилець В.І. про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2012 року ВП №32124939; зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області відновити виконавче провадження ВП №32124939, яке було відкрите на підставі виконавчого листа №2-а-502/2011 від 05.03.2012 року на підставі постанови Корюківського районного суду Чернігівської області від 01.03.2011 року.
Постановою Корюківського районного суду Чернігівської області від 06 вересня 2012 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість позовних вимог позивачем суду доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Корюківського районного суду Чернігівської області від 01.03.2011 року по справі №2-а-502/2011 було зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_4 державної основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.50,54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 04.02.2011 року по 01.03.2011 року, за виключенням виплачених сум основної та додаткової пенсії за вказаний період.
На підставі згаданої постанови суду, за заявою позивача, 05.03.2012 року Корюківським районним судом Чернігівської області був виданий виконавчий лист №2-а-502/2011, який в березні 2012 року надійшов на примусове виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області.
28 березня 2012 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Курилець В.І. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №32124939, а 27 червня 2012 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Курилець В.І. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №32124939, посилаючись на п.11 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому в мотивувальній частині вказаної постанови зазначено, що рішення суду боржником виконано частково, а саме: проведено перерахунок необхідної виплати.
02.07.2012 року управляння Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області листом №3363/06 від 21.06.2012 року повідомило відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області про те, що ОСОБА_4 здійснено перерахунок пенсії згідно рішення суду і виплата буде здійснена при умові фінансування коштів з Державного бюджету України для виплати за рішенням судів.
Таким чином, постанова суду в частині зобов'язання боржника здійснити позивачу виплату державної основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.50,54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 04.02.2011 року по 01.03.2011 року, за виключенням виплачених сум основної та додаткової пенсії за вказаний період, залишилась невиконаною.
З апеляційної скарги відповідача вбачається, що застосувати до боржника (управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області) штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначити новий строк для виконання державний виконавець не має можливості, оскільки боржник позбавлений права розпоряджатися коштами на рахунку пов'язаних з виконанням рішень судів про виплату згаданої доплати до пенсії, як таких, що не враховані Державним бюджетом України. Внаслідок чого державний виконавець не отримує право організовувати виконання рішення суду без участі боржника.
В даному випадку УПФУ в Корюківському районі Чернігівської області не перераховані кошти з бюджету Пенсійного фонду України для фінансування виплат, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Отже, УПФУ в Корюківському районі Чернігівської області не має у володінні власних коштів для забезпечення їх в рахунок виконання судових рішень. Враховуючи вищевикладене, застосувати до боржника штрафні санкції, передбачені ст.ст. 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження» - неможливо, оскільки рішення суду боржник не виконує у зв'язку із незалежними від нього обставинами (відсутні кошти для даного виду виплат). За таких обставин рішення суду виконати без участі боржника неможливо, а тому виконавче провадження у відповідності до ч.3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» підлягає закінченню.
Згідно із ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п.11 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому ч.3 ст. 75 цього Закону, яка передбачає, що у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Як вбачається із резолютивної частини постанови суду від 01.03.11 року, що викладені у виконавчих листах, судом ухвалені постанови зобов'язального характеру, які не передбачають можливість звернення стягнення на майно чи кошти боржника. У той же час, застосування державним виконавцем положень п.11 ч.1 ст. 49, ч.3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», як підставу закінчення виконавчих проваджень та повернення виконавчих документів, можлива лише при виконанні рішень майнового характеру, зокрема про стягнення грошових коштів або про звернення стягнення на майно. А як вбачається із змісту оскаржуваної постанови державним виконавцем закінчено виконавчі провадження не стільки з причин, що постанови суду без участі боржника виконати не можливо, а з причин відсутності коштів на рахунках боржника - УПФУ в Корюківському районі Чернігівської області для даного виду виплат та не передбачення їх в кошторисних видатках та в Державному бюджеті України.
Таким чином, у старшого державного виконавця Курилець В.І. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області під час виконання постанови суду від 01.03.2011 року, не було законних підстав для закінчення виконавчих проваджень та повернення виконавчих листів саме з підстав, передбачених п.11 ч.1 ст. 49, ч.3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області на постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 06 вересня 2012 року залишити без задоволення.
Постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 06 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: І.Й. Петрик
Судді: Л.П. Борисюк
Я.М. Собків
.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Борисюк Л.П.
Собків Я.М.