Справа: № 2а-5586/11 Головуючий у 1-й інстанції: Іванюта Т.Є. Суддя-доповідач: Троян Н.М.
Іменем України
09 вересня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Троян Н.М.,
суддів Твердохліб В.А., Бужак Н.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 20 квітня 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області про перерахунок пенсії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області про перерахунок пенсії відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 20 квітня 2011 року позов задоволено, а саме: визнано протиправною відмову відповідача у перерахунку та виплаті позивачу додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоровю та щомісячного підвищення до пенсії відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити починаючи з 22.09.2010 року позивачу додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоровю, відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також проводити щомісячну виплату у розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком для визначення якої підлягає застосуванню розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, установлений у Законі на відповідний місяць та починаючи з 08.02.2011 року щомісячне підвищення до пенсії за проживання на забрудненій території відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також проводити щомісячну виплату у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний місяць.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою пенсійного віку, віднесений до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 (а.с.5).
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесених до категорії 4, додаткова пенсія, заподіяна за шкоду здоров'ю, визначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.
Нарахування позивачу пенсії відповідно до положень ст.ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року по ст. 39 вказаного Закону та по ст. 51, відповідно до Постанови КМУ № 1 від 03.01.2002 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року та Постановою КМУ № 1 від 03.01.2002 року, відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи до уваги викладене, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції, рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права , а тому підстав для його скасування не має. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 20 квітня 2011 року - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає
Головуючий суддя Н.М. Троян
Судді В.А. Твердохліб
Н.П.Бужак
.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Твердохліб В.А.