Головуючий у 1 інстанції - Бабенко С.Ш.
Суддя-доповідач - Білак С. В.
30 серпня 2013 року справа №2а-511/12/1226 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області на постанову Свердловського міського суду Луганської області від 20 травня 2013 року у справі № 2а-511/12/1226 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій щодо відмови у призначенні пенсії неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області (далі - відповідач) про визнання дій щодо відмови у призначенні пенсії неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач просила визнати неправомірним рішення УПФУ в м. Свердловську Луганської області від 19.09.2012 року про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком. Зобов'язати УПФУ в м. Свердловську Луганської області призначити пенсію на пільгових умовах згідно п.б ст. 13 Закону України « Про пенсійне забезпечення».
Постановою Свердловського міського суду Луганської області від 20 травня 2013 року позов було задоволено частково.
Визнано рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області від 14.09.2012р. про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком ОСОБА_2 неправомірним.
Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області зарахувати до пільгового стажу час роботи по професії пробовідбірника в ЦОФ «Свердловська» з 26.01.1991р. по 18.05.2003р.
Визнано за ОСОБА_2 право на отримання пенсії на пільгових умовах за віком відповідно до ст.13 ч.1 п:. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 05.09.2012р.
Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області призначити ОСОБА_2 пенсію відповідно до вимог ст.13 ч.1 п.«б» Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 05.09.2012р.
У решті заявлених вимог було відмовлено за необґрунтованістю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що у трудовій книжці позивача відсутні записи, що посада пробовідбірника віднесена до Списку № 2 та позивач був зайнятий повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці.
Період роботи позивача з 01.03.1996 року по 18.05.2003 року підтверджує ВП "Центральна збагачувальна фабрика "Свердловська" на посаді пробовідбірника (хімлабораторії) та вказують, що робоче місце не атестовано, одночасно надають копію наказу № 260 від 02.09.1996 року "Про результати атестації робочих місць за умовами праці, доповнення до приказу № 251 от 09.06.1995 року» де зазначено, що атестація робочого місця проведена та завершена на виконання прийнятих документів на ЦОФ "Свердловська", так як з 01.03.1996 року "робітники відділу технічного контролю були передані в штат фабрики». Тобто цим наказом підприємство підтверджує право на пільгову пенсію пробовідбірникам відділу технічного контролю. Позивач працювала пробовідбірником хімлабораторії. Тобто підприємство дотримувалось законодавства відносно проведення атестації робочого місця та визначило, що технологічний процес в якому були задіяні пробовідбірники відділу технічного контролю є джерелом шкідливих і небезпечних виробничих факторів, тому і - підтвердили право на пільгову пенсію пробовідбірникам відділу технічного контролю, а не пробовідбірникам хімлабораторії.
Наступні атестації робочих місць проведені підприємством також підтверджують право па пільгову пенсію лише пробовідбірникам відділу технічного контролю.
Атестація робочих місць передбачена саме Законом України "Про пенсійне забезпечення", а порядок проведення. Постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 01.08.1992 року. Тому зарахувавши стаж роботи без наказів про проведення атестації робочих місць приведе до грубого порушення норм Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Крім того суд вказуючи період з 26.01.1991 року який необхідно врахувати невірно вказує підприємство, тому як на ЦОФ Свердловська позивач почала працювати лише з 01.03.1996 року, а також не зазначає до якого Списку цей період необхідно зарахувати.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 05.09.2012р. позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Позивач згідно записів у трудовій книжці працювала пробовідбірником 2 розряду в ЦОФ «Свердловська» з 19.11.1986р. по 01.03.1987р., в Управлінні технічного контролю якості вугілля і стандартів виробничого об'єднання «Антрацитвуглезбагачення» з 01.03.1987р. по 30.05.1988р., в Управлінні технічного контролю якості вугілля і стандартів виробничого об'єднання «Антрацитвуглезбагачення» з 17.0 6.1988р. по 29.02.1996р. Крім того, з 01.03.1996р. до 18.05.2003р. позивач продовжила працювати пробовідбірником 2 розряду в ЦОФ «Свердловська».
Зазначений факт також підтверджений уточнюючими довідками про підтвердження трудового стажу та архівними довідками, в яких зазначено, що професія пробовідбірник до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і пільгових розмірах не віднесена.
Відповідно до рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області «Про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за віком ОСОБА_2М.» від 14.09.2012р., у призначенні пенсії на пільгових умовах згідно ст.13 п.«б» Закону України «Про пенсійне забезпечення» відмовлено через відсутність необхідного пільгового стажу роботи, а саме, відсутність підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній та первинних документів, підтверджуючих пільговий характер роботи, стаж роботи пробовідбірником.
Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 12.08.1993р. №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Оскільки записи в трудовій книжці не завжди відображають характер роботи з особливо шкідливими умовами праці, то органами Пенсійного фонду приймаються уточнюючі довідки, в яких зазначається характер такої роботи.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери,. куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992р. №442 працівникам інших виробництв, професій та посад дострокові пенсії залежно від умов праці можуть встановлюватися за результатами атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та організацій, призначених на оплату праці, які перераховуються до Пенсійного фонду України на виплату пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону. Робітники, професії і посади яких передбачені в Списках №1 та №2, користуються правом на пенсію за віком при умові, якщо їх праця в період роботи після введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідає умовам, зазначеним у Списках, що повинно підтверджуватися результатами атестації робочих місць на підприємствах, установах, організаціях.
Згідно Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовують Списки, що діяли на період роботи особи.
Відповідно до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР «Об утверждении списков производств, цехов, профессии и должностеи, работа в которых дает право на государствєнную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах» від 22.08.1956р. №1173, що діяв у період роботи позивача, таких працівників, як пробовідбірник, не було, а вперше вони були внесені до Списку №2, затвердженому постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. №10.
Відповідно до ч.4 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.
Пунктом «а» статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
Конституційний Суд України в пункті 2 мотивувальної частини Рішення від 09.02.1999р. №1-рп/99 вказав, що загально визнаний принцип права про дію нормативно-правових актів у часі закріплено в частині першій ст.58 Конституції України. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли зони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. При цьому Конституційний Суд України роз'яснив, що положення ч.1 ст.58 Конституції України про дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона «починається з моменту набрання актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце».
Наведене дає підстави для висновку про те, що дія нормативно-правового акта - Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. №10, яким вперше віднесено до посад та робіт, які дають право на призначення працівникам пенсії за віком на пільгових умовах, професію пробовідбірника, не може поширюватися на правовідносини, пов'язані з виконанням трудових функцій на цій посаді позивачем, які мали місце до набрання цим Списком чинності.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про безпідставність вимог позивача щодо зарахування стажу роботи в якості пробовідбірником в пільговий стаж за період з 19.11.1986р. по 01.03.1987р. в ЦОФ «Свердловська» з 01.03.1987р. по 30.05.1988р. в Управлінні технічного контролю якості вугілля і стандартів виробничого об'єднання «Антрацитвуглезбагачення», та на цьому ж підприємстві з 17.06.1988р. по день набрання чинності Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. №10.
З моменту введення в дію Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. №10, позивач продовжила працювати пробовідбірником на ЦОФ «Свердловська» до 18.05.2003р., тобто стаж позивача в цій професії з моменту введення в дію Списку №2 перевищив 10 років, і з таких підстав позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах при наявному у позивача загальному стажі роботи понад 20 років.
Суд не приймає обґрунтованими доводи представника відповідача про необхідність не зарахувати цей стаж до пільгового, оскільки в цей період позивач працювала в якості пробовідбірника 2 розряду в хімлабораторії ЦЗФ «Свердловська», тобто не пробовідбірником відділу технічного контролю, а пробовідбірником хімлабораторії, та робоче місце позивача не було атестоване.
Список №2 містить в собі дані про професію «2030000а-17314 Пробоотборщики», яка міститься в розділі 20300000 II. «Рудоподготовка, обогащение, окускование (агломерация, брикетирование, окомкование), обжиг руд и нерудних ископаємьгх», в підрозділі: збагачувальні фабрики, цехи. Тобто, Список №2 не конкретизує який цех, лабораторія мають бути визнані для пробовідборщика як пільгові, тобто Список №2 має в собі тільки професію без вказівки на цех, дільницю, де така професія застосовується. При таких обставинах вимоги позивача з цього приводу є обґрунтованими, а дії відповідача в цій частині є неправомірними.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із п. п. 1, 2, 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; за. відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами; у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків; за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи; у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5) . У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Крім того, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого, постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1, передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Судом встановлено, що пільговий стаж роботи позивача з моменту введення в дію Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. №10, підтверджується трудовою книжкою на ім'я позивача, довідкою архівного відділу.
Щодо атестації робочого місця, пунктом 4 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком, на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №383 передбачено, що, згідно з п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Даних щодо атестації робочого місця позивача в Управлінні технічного контролю якості вугілля і стандартів виробничого об'єднання «Антрацитвуглезбагачення» з моменту її введення з 01.08.1992р. по момент звільнення позивача за переводом на ЦОФ «Свердловська» 29.02.1996р. не має. Між тим, відповідно до наказу директора ЦОФ «Свердловська» №260 від 02.09.1996р. за результатами атестації робочих місць визначено, що робоче місце пробовідбірника підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене Списком №2. Наступна атестація робочих місць з такими же висновками знайшла своє підтвердження в наказах директора ЦОФ «Свердловська» №216-к від 05.11.1999р., №359 від 31.12.2004р.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Державної експертизи умов праці з участю установ санітарно-епідеміологічної служби МОЗ.
Згідно п.11 вказаного Порядку, контроль за якістю проведення атестації , правильністю застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації покладається на органи Державної експертизи умов праці.
Згідно Роз'яснень про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках, затверджених наказом Міністерства, праці та соціальної політики України від 21.08.2000 року №205 в окремих випадках за скрутного фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв'язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об'єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Як вбачається з матеріалів справи, атестацію робочих місць за умовами праці на підприємстві ЦОФ «Свердловська» було проведено, починаючи з 1996р. у відповідні строки, за результатами яких затверджені Переліки виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних мовах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2, до яких увійшла також і професія позивача пробовідбірщик.
Таким чином, відсутність атестації робочих місць з моменту її законодавчого введення, не є порушенням, яке перешкоджає позивачу отримати пенсію на пільгових умовах.
Не проведення або неналежне проведення атестації робочих місць не можуть позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах, відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а відмова відповідача в зарахуванні стажу роботи позивача на вказаному підприємстві до пільгового стажу, що дає право призначити пенсію на пільгових умовах на підставі відсутності атестації робочих місць є неправомірною, оскільки докорінної зміни характеру і умов праці позивача на підприємстві не відбулося.
Відповідно до ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Оскільки позивач звернулася після досягнення нею 50 річного віку до УПФУ в м. Свердловську Луганської області 05.09.2012р., то що саме з цього моменту має бути призначена пенсія позивачу за віком.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області - залишити без задоволення.
Постанову Свердловського міського суду Луганської області від 20 травня 2013 року у справі № 2а-511/12/1226 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій щодо відмови у призначенні пенсії неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частина ухвали складена 30 серпня 2013 року в повному обсязі виготовлена 02 вересня 2013 року.
Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя С.В.Білак
Судді Т.Г.Гаврищук
М.Г.Сухарьок