Головуючий у 1 інстанції - Лук'янова О.В.
Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.
03 вересня 2013 року справа №406/5056/13-а
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів Ляшенка Д.В., Ястребової Л.В., Чумака С.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську на постанову Алчевського міського суду Луганської області від 26 липня 2013р. по справі № 406/5056/13а, за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську, про визнання рішення протиправним та зобов"язання здійснити перерахунок пенсії,-
В липні 2013р. ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Алчевськ Луганської області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення УПФУ, оформлене у вигляді протоколу від 07.02.2013 року, про призначення йому за період з 19.01.2012 року пенсії в частині обчислення підвищення цієї пенсії за понаднормативний стаж без додержання вимог ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (№ 796) і обчислення розміру цієї пенсії без зарахування до страхового стажу за Списком №1, який враховується для обчислення розміру пенсії, періоду проходження військової служби з 16.11.1984 року по 30.07.1986 року, та з 11.08.1986 року по 20.11.1986 року; - зобов'язати УПФУ здійснити йому перерахунок та виплату його пенсії за період з 19.01.2012 року із збільшенням цієї пенсії на 1 % зарплати, з якої обчислюється ця пенсія, за кожен рік понад 20 років страхового стажу відповідно до ч.2 ст.56 Закону № 796 та із зарахуванням до страхового стажу за Списком №1, який враховується для обчислення розміру пенсії, вказаного періоду проходження військової служби.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії і отримує пенсію зі зниженням загального пенсійного віку на підставі ст.55 Закону № 796, з 19.01.2012 року. Ця пенсія була призначена йому протоколом УПФУ від 07.02.2013 року на виконання відповідних судових рішень. Але при визначенні розміру пенсії УПФУ обчислило підвищення пенсії за понаднормативний стаж з порушенням вимог ч.2 ст.56 Закону № 796, а також не зарахувало його військову службу до страхового стажу за Списком №1, який враховується для обчислення розміру пенсії.
Позивач вважав, що підвищення його пенсії за понаднормативний стаж повинне обчислюватися відповідно до вимог ч.2 ст.56 Закону 796, а не відповідно до абз.2 ч. 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тому що права на призначення пенсії він набув на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Також позивач вважав, що має право на зарахування періоду проходження військової служби до періоду роботи за Списком №1, тому що згідно ч.4 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004 року, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Під час проходження позивачем військової служби /1984-1986 роки/ діяло "Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій", затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590, пунктом 109 якого було прямо передбачено що період військової служби прирівнюється до пільгового стажу /роботи/ не тільки при призначенні пільгових пенсій, але й при визначенні їх пільгових розмірів /розмір коефіцієнту стажу прямо впливає на розмір пенсії/.
Постановою суду 1 інстанції позов задоволено,
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати та постановити нове рішення, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.
В судове засідання представники сторін за викликом не прибули.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач є учасником ЛНА на ЧАЕС 2-ї категорії (а.с.11).
Постановою Алчевського міського суду від 06.11.2012 року /а.с.12/, з урахуванням змін, внесених постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 року, по справі № 2а-230/12/1201, відповідача було зобов'язано призначити та сплачувати позивачу за період з 19.01.2012 року пенсію за віком на підставі статті 55 Закону № 796 /а.с.14-15/.
На виконання вказаних судових рішень протоколом УПФУ від 07.02.2013 року позивачу була призначена пенсія за віком за період з 19.01.2012 року з урахуванням страхового стажу за період по 31.03.2012 року, тривалості загального страхового стажу в 31 років 2 місяців та 13 днів, коефіцієнту страхового стажу з урахуванням кратності 1,35- 0,75825 /за 674 місяці/, 21 року, врахованого для доплати за понаднормовий стаж та розміру цієї доплати 172грн.62 коп.; із заробітної плати /"Середньомісячного заробітку"/ - 5306грн.06коп.; із 25 років 5 місяців та 5 днів, врахованих як робота за Списком №1, військової служби тривалістю 2 роки 0 місяців 5 днів, із врахуванням для розрахунку коефіцієнту стажу та підвищення до пенсії за понаднормовий стаж тільки 25 повних років за Списком №1 /тобто без врахування періоду військової служби/ - /а.с. 16/.
Тобто при визначенні розміру пенсії позивача період проходження ним військової служби тривалістю 2 роки та 5 днів відповідач дійсно врахував як звичайний страховий стаж /в одинарному розмірі/, а не як стаж за Списком №1 /в подвійному розмірі і підвищення /доплату/ пенсії за понаднормативний стаж відповідач призначив за кожен рік понад 35 років і виходячи з мінімального розміру пенсії за віком /822 грн. на дату призначення пенсії/, тобто за нормами ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не за нормами ч.2 ст.56 Закону № 796.
Згідно трудової книжки позивача до призову на військову службу з 07.09.1984 року по 11.09.1984 року він працював слюсарем з ремонту металургійного обладнання в цеху підготовки составів на Запорізькому металургійному комбінаті "Запоріжсталь".
З 16.11.1984 року по 20.11.1986 року позивач проходив службу в лавах Радянської Армії.
Одразу після закінчення військової служби ОСОБА_2 з 16.12.1986 року і до цього часу працює слюсарем з ремонту металургійного обладнання /слюсарем-ремонтником/ в сортопрокатному цеху Алчевського металургійного комбінату /а.с.25-28/.
Цей період роботи позивача /з 16.12.1986 року/ відноситься до Списку №1.
Частиною 4 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" набрав чинності з 01.01.2004 року. Тобто періоди трудової та іншої діяльності, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії, та прирівняна до неї діяльність за період до 01.01.2004 року повинні враховуватися до стажу роботи для призначення пенсії відповідно до законодавства, яке діяло до 1.01.2004 року.
Відповідно до ст. 58 ч.1 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Тобто належить застосовувати той передбачений раніше діючим законодавством порядок зарахування певних періодів до стажу для визначення розміру пенсії, який існував в період набуття такого стажу.
Так як Закон України від 02.06.2005 року № 2636-ІУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби" /який на дату призначення позивачу пенсії регулював - питання врахування військової служби до пільгового стажу роботи/ набрав чинності з 01.01.2006 року, суд правильно зазначив, що цей закон, виходячи з викладених приписів Конституції України та змісту Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999р. № 1-рп/99 по справі №1-7/99, не може регулювати порядок врахування стажу для пенсії, що виник у період часу до набрання чинності Законом № 2636.
В період з 03.08.1972 року по 31.12.1991 року, тобто в період проходження позивачем військової служби /в 1984-1986 роках/ діяло "Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій", затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590.
Підпунктом "к" частини 1 та частиною 3 пункту 109 цього Положення було встановлено, що період служби в складі Збройних Сил СРСР за вибором того, хто звернувся за призначенням пенсії, прирівнюється до роботи, яка передувала цьому періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду, при визначенні пенсій на пільгових умовах або в пільгових розмірах.
Тобто цією нормою було передбачено врахування періоду проходження військової служби не тільки при визначенні права на пільгову пенсії, але й при визначенні пільгових розмірів цієї пенсії.
Як вже було зазначено, позивач безпосередньо після звільнення з військової служби працював на роботі, яка передбачена Списком №1, а тому період проходження позивачем військової служби має прирівнюватися до стажу за Списком №1 як при визначенні права на пільгову пенсію, так і при визначенні пільгових розмірів цієї пенсії.
Відповідно до абз. 10 ч. 3 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за кожний повний рік стажу роботи за Списком №1, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Таким чином будь-який період стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, одночасно дає право на додаткове зарахування до страхового стажу по одному року за кожний повний рік такого періоду.
Будь-яких виключень з цього правила діюче законодавство, яке регулює спірні правовідносини, не містить.
Таким чином є обґрунтованими доводи позивача про те, що період проходження ним військової служби повинен прирівнюватися до стажу за Списком №1 як при визначенні права на пільгову пенсію, так і при розрахунку страхового стажу, який враховується для обчислення розміру цієї пенсії /зокрема - коефіцієнту страхового стажу та підвищення до пенсії за понаднормативний стаж/.
В цій частині позовні вимоги судом вирішені правильно і рішення ухвалено без порушень норм матеріального та процесуального права.
Але вимоги позивача щодо визначення розміру підвищення за понаднормативний стаж судова колегія вважає безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно ст.28 ч.1, абз. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього Закону, але не більше як на 1% мінімального розміру пенсії за віком.
В той же час ст.56 ч.2 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 відсотків заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Але позивачу за рішеннями суду призначена пенсія на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і лише із застосуванням приписів ст.55 Закону № 796, щодо зменшення пенсійного віку.
УПФУ правомірно застосований передбачений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" порядок обчислення розміру пенсії і при визначенні суми яка підлягає сплаті прийнятий до уваги для збільшення пенсії страховий стаж 35 років, так як саме такі приписи містить ст. 28 цього закону.
Доводи позивача про необхідність обчислювати підвищення до пенсії виходячи із положень ст. 56 Закону № 796 судова колегія вважає необґрунтованими, так як ця норма стосується стажу роботи, а не страхового стажу і пенсія позивачу призначена на підставі іншого Закону, який прийнятий в часі пізніше, і який в даному випадку є спеціальним у правовідносинах, що виникли між сторонами.
Враховуючи викладене судова колегія зазначає, що суд 1 інстанції дійшов частково помилкового висновку про обґрунтованість вимог позивача, а тому постанову належить частково скасувати і у задоволенні вимог ОСОБА_2 про визнання рішення протиправним і зобов"язання перерахувати пенсію із дотриманням вимог ст. 56 Закону № 796, необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 195-196, ст.ст.200, 202, ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську на постанову Алчевського міського суду Луганської області від 26 липня 2013р. по справі № 406/5056/13а - задовольнити частково і постанову суду в частині задоволення вимог позивача про визнання протиправним рішення відповідача від 07.02.2013р. в частині обчислення підвищення пенсії за понаднормативний стаж без дотримання вимог ч.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов"язання здійснити перерахунок і виплату пенсії із збільшенням пенсії на 1 % заробітної плати, з якої обчислюється пенсія, за кожен рік понад 20 років страхового стажу відповідно до ч.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську, про визнання протиправним рішення відповідача від 07.02.2013р., про призначення ОСОБА_2 за період з 19.01.2012р. пенсії, в частині обчислення підвищення пенсії за понаднормативний стаж без дотримання вимог ч.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов"язання здійснити перерахунок і виплату пенсії із збільшенням пенсії на 1 % заробітної плати, з якої обчислюється пенсія, за кожен рік понад 20 років страхового стажу відповідно до ч.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - відмовити.
В іншій частині постанову суду 1 інстанції залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Суддя-доповідач: Д.В.Ляшенко
Судді: Л.В. Ястребова
С.Ю. Чумак