Постанова від 04.09.2013 по справі 820/6034/13-а

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

04 вересня 2013 р. справа № 820/6034/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Сагайдак В.В.,

при секретарі судового засідання - Ромащенко М.П.,

за участю:

представника позивача - Маслової О.Г.,

представника відповідача - Шульги В.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" до Головного управління державного казначейства України в м. Харкові, Харківської митниці Міндоходів про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління державного казначейства України в м. Харкові, Харківської митниці Міндоходів, в якому просить суд:

- визнати неправомірним рішення Харківської митниці Міндоходів про визначення митної вартості товарів за другорядним методом за № 807000003/2013/000101/2 від 23.01.2013 року;

- скасувати рішення Харківської обласної митниці про визначення митної вартості товарів № 807000003/2013/000101/2 від 23.01.2013 року;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" надмірно сплачені податок на додану вартість і ввізне мито в розмірі 15565,66 грн.;

- зобов'язати Головне управління державного казначейства України у м. Харкові повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" з державного бюджету України надмірно сплачені податок на додану вартість і ввізне мито в розмірі 15565,66 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" судові витрати по сплаті судового збору, зобов'язати Головне управління державного казначейства України у м. Харкові повернути 15565,66 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірне рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що винесено з порушенням закону. Вчинені відповідачем порушення призвели до безпідставного збільшення митної вартості товару і, як наслідок, потягло за собою збільшення розміру митних платежів ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор", що заподіяло підприємству значної шкоди. Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

В обґрунтування заперечень проти позову представник Харківської митниці Міндоходів зазначив, що після проведення процедури консультації між митним органом та декларантом, у зв'язку з ненаданням декларантом вичерпного пакету документів, у митного органу залишились сумніви щодо митної вартості товару, митну вартість було скориговано. Зазначив, що Харківською митницею Міндоходів було законно та обґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товару за другим методом. Посилаючись на викладені обставини, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник Харківської митниці Міндоходів в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник Головного управління державного казначейства України в м. Харкові в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки до суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності не надавав, заперечень проти позову не надав.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Головного управління державного казначейства України в м. Харкові на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між позивачем, ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор" (Покупець) та "Western Marine Corp" (Продавець) укладено контракт № EKV-27082012 від 27.08.2012 р. (а.с. 9-11), відповідно до умов якого, Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує на умовах CFR-Одесса (Україна) рибу свіжоморожену сайру тихоокеанську, походження Тайвань, виробник товару "Ever spring foods supplier inc.", призначенням на промпереробку на загальну вартість 410000 дол. США. Згідно пункту 5.1 контракту, вартість однієї тони товару становить 1260 дол. США.

Між ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор" та "Western Marine Corp" 21.09.2012 р. було укладено доповнення № 1 до вказаного контракту, згідно якого пункт 5.1 контракту визначається як: вартість однієї тони товару встановлюється на кожну партію окремим інвойсом (а.с. 12).

Як вбачається з матеріалів справи, 23.01.2013 року ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор" до митного оформлення було подано митну декларацію № 807100000/2013/002308 на товар: риба свіжоморожена - сайра тихоокеанська виду Cololabis Saira, ціла, з головою, непатрана, без додаткових компонентів (солі, цукрів, спецій, приправ), без теплової обробки, не консервована, довжиною 26-28 см, розмірний ряд 80-100 г, призначена для промислової переробки - 25570 кг. Дата виготовлення: жовтень 2012. Без первинної упаковки. Заморожений пласт риби загорнутий в п/е плівку та упакований в картонний коробок (2650 картонних коробок по 10 кг +/- 1 кг) (а.с. 14-15).

Вказаний товар імпортовано з Тайваню на територію України ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор" на підставі зовнішньоекономічного контракту № EKV-27082012 від 27.08.2012 р.

При перевірці заявленої митної вартості товарів посадовими особами відповідача, по вказаній митній декларації спрацював профіль ризику АСАУР - "Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів".

Для вирішення питання правильності визначення митної вартості товару відповідачем направлено запит до спеціалізованого підрозділу митниці - відділу митної вартості, класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД.

Під час контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено, що заявлена позивачем митна вартість товару по митний декларації - 1,1900 дол. США/кг, значно нижча за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів.

На підставі викладеного, митним органом прийнято рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди) у зв'язку з тим, що заявлене декларантом значення митної вартості значно менше рівня митної вартості на подібний товар, який оформлено митницями по Україні у максимально наближений час та у зв'язку з ненаданням декларантом вичерпного пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості.

У зв'язку з неможливістю застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 23.01.2013 № 807000003/2013/000101/2, прийняте за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до статті 59 МК України з використанням джерел інформації, передбачених розділом 5 Методичних рекомендацій, та видано картку відмови в митному оформленні товару № 807100000/2013/00062 (а.с. 26-28).

При коригуванні за основу було взято інформацію Держмитслужби України про факти митних оформлень митницями по Україні на подібний товар у найближчий до митного оформлення час, оформлений за митною вартістю - 1,53 дол. США/кг за МД від 30.11.2012 р. № 110100000/2012/243094, РКМВ № 80700000/2012/003644/2 від 05.11.2012 р.

Згідно статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 50 МК України передбачено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для:

1) нарахування митних платежів;

2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України;

3) ведення митної статистики;

4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно частини 2 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктами 1-3 частини 5 статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до п.п. 4.5.4 п. 4.5 розд. IV Порядку виконання митних формальностей, при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфіну України від 30.05.2012 р. № 631 та зареєстрованого в Мін'юсті України 10.08.2012 р. за № 1360/21672 (далі - Порядок № 631), при здійсненні митного оформлення МД виконуються такі митні формальності - контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР.

Згідно п. 1.2 Порядку № 631, АСАУР - автоматизована система аналізу та управління ризиками, ЕК ДМВ - електронна копія декларації митної вартості на паперовому носії, ЕК МД - електронна копія митної декларації на паперовому носії.

Приписами частини 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Статею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно д статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 59 МК України, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положенням статті 58 МК України, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до бази даних АСАУР, заявлена позивачем митна вартість товару по митний декларації - 1,1900 дол. США/кг, значно нижча за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів.

Відповідно до положень п. 4 ст. 57 МК України, відповідачем здійснена процедура консультації з декларантом, в ході якої була доведена інформація про рівень цін на ідентичні товари, що оформлювалися по митній системі в максимально наближений час.

Крім цього, митним органом запропоновано у відповідності до статті 53 МК України надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Позивачем додатково не надані запропоновані документи, та письмово заявлено, що запропонованих документів надати немає можливості, а також по результатам проведеної консультації митний орган та декларант дійшли згоди про коригування митної вартості на рівні 1,53 дол. США/кг (а.с. 83-84).

Таким чином, оскільки відповідачем доведено сумнівність інформації, яка містилась в документах, наданих позивачем на підтвердження митної вартості за ціною угоди, підприємством не надані необхідні документи на вимогу відповідача, митний орган правомірно застосував другорядний метод визначення митної вартості товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 23.01.2013 № 807000003/2013/000101/2.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем у поданих до суду запереченнях надано достатньо доказів в обґрунтування правомірності прийнятого рішення. Позивач письмово відмовився надати запропоновані митним органом документи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" до Головного управління державного казначейства України в м. Харкові, Харківської митниці Міндоходів про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 09.09.2013 р.

Суддя Сагайдак В.В.

Попередній документ
33348599
Наступний документ
33348601
Інформація про рішення:
№ рішення: 33348600
№ справи: 820/6034/13-а
Дата рішення: 04.09.2013
Дата публікації: 10.09.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі: