Головуючий у 1 інстанції - Пічкур С.Д.
Суддя-доповідач - Білак С. В.
04 вересня 2013 року справа №218/1701/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Карпушової О.В., Сухарька М.Г., секретар судового засідання Костроміна Г.С., з участю відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Амвросіївського районного суду Донецької області від 12 серпня 2013 року у справі № 218/1701/13-а за позовом ОСОБА_3 до Інспектора Амвросіївського районного сектору ГУ Держтехногенбезпеки в Донецькій області капітана служби цивільного захисту ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень та стягнення компенсації за спричинену моральну шкоду,-
Позивач ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Інспектора Амвросіївського районного сектору ГУ Держтехногенбезпеки в Донецькій області капітана служби цивільного захисту ОСОБА_2 (далі - відповідач) про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень та стягнення компенсації за спричинену моральну шкоду.
Позивач просив визнати неправомірними дії відповідача, у зв'язку з внесенням ним відомостей про нього, отриманих незаконним шляхом та невідповідність дійсності в частині відмови у протоколі про адміністративне правопорушення ДОПА № 157631 від 26 квітня 2013 року та стягнути з нього 5000 грн., як компенсацію за заподіяну моральну шкоду і 2000 грн. за надану юридичну допомогу.
Постановою Амвросіївського районного суду Донецької області від 12 серпня 2013 року позов було задоволено частково.
Визнано неправомірними дії інспектора Амвросіївського районного сектору ГУ Держтехногенбезпеки в Донецькій області капітана служби цивільного захисту ОСОБА_2 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення 26 квітня 2013 року за ч. 1 ст. 164 КУпАП відносно ОСОБА_4.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 958 грн. 80 коп. витрати на правову допомогу.
В решті позовних вимог позивачу було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині стягнення на його користь 958 грн. 80 коп. з Державного бюджету України та змінити рішення суду в частині стягнення моральної шкоди та суми на правову допомогу, стягнути ці суми в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що відповідно до статті 11 КАС суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог.
У числі позовних вимог було заявлено необхідність стягнення з відповідача компенсації за заподіяну моральну шкоду в сумі 5000 грн., а так само 2500 грн. за надану юридичну допомогу. В позові він не просив відшкодувати йому з Бюджету України понесені судові витрати, а просив стягнути з відповідача моральну шкоду і витрати на юридичну допомогу. Викладаючи позов таким чином, він бажав покарати матеріально саме відповідача, а не іншу особу.
Не маючи доказів підтверджених документально про кількість годин надання юридичної допомоги, а так само документів адвоката підтверджують, що вони мають безпосереднє відношення до конкретної справи, суд не повинен був самостійно виробляти приблизні розрахунки суми наданої допомоги, оскільки суд тільки розподіляє судові витрати, а не розраховує їх.
Оскільки щодо нього мали місце протиправні дії, вважає, що у суду були всі підстави для стягнення моральної шкоди .
Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги.
Позивач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 квітня 2013 року інспектором Амвросіївського районного сектору ГУ Держтехногенбезпеки в Донецькій області капітаном служби цивільного захисту ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст.164 КпАП України.
Постановою Амросіївського районного суду Донецької області від 21 травня 2013 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КпАП України. Судом встановлено, що ОСОБА_4 не був у встановленому порядку повідомлений про час і місце складання протоколу про адміністративне правопорушення та не був присутній під час складання протоколу, йому не було роз'яснено права, передбачені ст.268 КпАП України.
Згідно ч.4 ст.72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Таким чином, зазначеною постановою суду встановлено факт порушення з боку відповідача приписів закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4
Згідно договору про надання правової допомоги від 14.05.2013 року ОСОБА_4 доручає адвокату ОСОБА_5 надавати правову допомогу з усіх питань в судах України, в тому числі і адміністративних судах. Згідно акту прийом-здачі наданих послуг, позивачу надано правову допомогу у вигляді трьох консультацій на 500 грн., участь в судовому засіданні -1000 грн., складання позовної заяви - 500 грн., а всього 2000 грн. Крім цього надано квитанції про оплату даних коштів в сумі 2000 грн. та додаткового 500 грн. З наданих документів та матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено 500 грн. за написання позовної заяви, що по часу та об'єму виконаної роботи відповідає вказаній сумі. Крім цього, представник позивача приймав участь у двох судових засіданнях в загальній кількості одна година безпосередньо роботи представника по наданню послуг з правової допомоги.
Згідно до ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір витрат на правову допомогу в адміністративних справах не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу в судовому засіданні.
З урахуванням даної норми Закону та часткового задоволення позовних вимог, підлягають стягненню і судові витрати на правову допомогу в розмірі 458 грн. 80 коп. (40% МЗП) за одну дину участі представника в судовому засіданні та 500 грн. за складання позовної заяви, а всього 958 грн. 80 коп.
Щодо надання консультацій та інші сплачені суми за правову допомогу, з наданих документів не можливо встановити чи стосуються дані витрати саме правової допомоги по цій справі, який об'єм та час виконання роботи на вказані суми.
Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, судом першої інстанції вірно зроблено висновок про їх безпідставність, так як позивачем не наведено в чому саме полягає спричинена йому моральна шкода, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи її розмір, та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Амвросіївського районного суду Донецької області від 12 серпня 2013 року у справі № 218/1701/13-а за позовом ОСОБА_3 до Інспектора Амвросіївського районного сектору ГУ Держтехногенбезпеки в Донецькій області капітана служби цивільного захисту ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень та стягнення компенсації за спричинену моральну шкоду - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 04 вересня 2013 року, в повному обсязі складена 06 вересня 2013 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.
Головуючий суддя С.В.Білак
Судді О.В. Карпушова
М.Г.Сухарьок