Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 вересня 2013 р. Справа №805/11246/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 16 год. 00 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Маслоід О.С.
при секретарі судового засідання Вітязь Х. О.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької
області
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Новоазовськ)
про стягнення заборгованості, -
за участю
представників сторін:
від позивача: Бондарєв А. О.
від відповідача: не з'явився
Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області (надалі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті страхових у розмірі 884,34 грн. та єдиного внеску у розмірі 9776,75 грн. на загальну суму 10661,09 грн.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги посилаючись на наступне. Відповідач має заборгованість з обов'язкових платежів до бюджету Пенсійного фонду в загальній сумі 10 661,09 грн., з яких: за законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058) - 884,34 грн.; за законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі - Закон № 2464) - 9776,75 грн.
Заборгованість складається з непогашених зобов'язань по сплаті єдиного внеску, що підтверджується вимогою № Ф-14-У від 23.01.2013 року на суму 4010,30 грн., вимогою № Ф-14-У від 13.05.2013 року на суму 5766,45 грн., які не були оскаржені в установлений законом термін. Борг по сплаті єдиного внеску підтверджується актом камеральної перевірки сплати єдиного внеску від 13.05.2013 року.
Відповідач у судове засідання не з'явився, заперечення на позов суду не надав.
Згідно ч. 4 ст. 33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців та свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця місцезнаходження відповідача зазначено наступне: 87600, Донецька область, Новоазовський район, м. Новоазовськ, вул. Кольцова, буд. 20. За цією адресою відповідачеві поштою була направлена судова повістка, яка повернулася із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно вважається, що відповідач про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 - зареєстрована у якості фізичної особи - підприємця Новоазовською районною радою Державної адміністрації Донецької області 23.09.2004 року за номером 22450000000000043, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця Серія НОМЕР_2 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців Серія НОМЕР_3.
Відповідача узято на облік у позивача 30 вересня 2004 року, реєстраційний номер 05-45-11-1296, про що свідчить повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску від 15.07.2013 року № 2924/02.
25.02.2011 року згідно ст. 106 Закону № 1058 та на підставі картки особового рахунку відповідача позивачем складено вимогу про сплату боргу зі сплати страхових внесків № Ф-242-У на суму 884,34 грн.
03 червня 2011 року позивачем складено акт про відмову у підписанні, в якому зазначено, що відповідач відмовився від підпису на вимозі від 25.02.2011 року № Ф-242-У.
23.01.2013 року відповідно до ст. 25 Закону № 2464 та на підставі картки особового рахунку відповідача позивачем складено вимогу про сплату боргу зі сплати єдиного внеску № Ф-14-У на суму 4010,30 грн., яку було надіслано відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до акту № 23 камеральної перевірки сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік фізичної особи - підприємця від 13 травня 2013 року відповідач зобов'язаний здійснити сплату єдиного соціального внеску за 2012 рік у розмірі 4 572,42 грн., граничний строк сплати єдиного внеску за 2012 рік до 21.01.2013 року.
Також зазначено, що сума нарахованого єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня отримання акту підлягає перерахуванню (сплаті) на відповідний рахунок, у разі несплати розрахованих сум єдиного внеску в установлений термін, заборгованість стягується в примусовому порядку.
13.05.2013 року відповідно до ст. 25 Закону № 2464 та на підставі картки особового рахунку відповідача позивачем складено вимогу про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску № Ф-14-У на суму 9776,75 грн., яку було надіслано відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, але конверт було повернуто на адресу позивача та робітником поштового відділення зазначено, що 16.05.2013 року відповідач відмовився від отримання листа.
Доказів оскарження вказаних вимог суду не надано, заборгованість відповідача зі сплати страхових та єдиного внеску підтверджується картками особового рахунку, згідно яких заборгованість по сплаті страхових внесків складає - 884,34 грн., по сплаті єдиного внеску - 9776,75 грн. на загальну суму 10661,09 грн..
Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058, в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин, страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно зі ст. 17 Закону № 1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Частиною 3 ст. 18 Закону № 1058 встановлено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058 страхувальники, зокрема, зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.
Згідно з ч. 1 ст. 106 Закону № 1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно з ч. 15 ст. 106 Закону № 1058 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
З 01.01.2011 року набрав чинності Закон № 2464.
Закон № 2464 визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
П. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Відповідно до абз. 5, 6 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Ч. 2 ст. 6 Закон № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з ч.8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
У відповідності до ч. 12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно з ч.4 ст. 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Згідно з ч.5 ст. 25 Закону № 2464 вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Ч. 16 ст. 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст. 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 884,34 грн. та єдиного внеску у розмірі 9776,75 грн., на загальну суму 10661,09 грн.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 03.09.2013 року в присутності представника позивача.
Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення виготовлено 09 вересня 2013 року.
Суддя Маслоід О.С.