Головуючий у 1 інстанції - Качуріна Л.С.
Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.
05 вересня 2013 року справа №812/3701/13-а
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецькій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:судді-доповідача Ляшенка Д.В., суддів Чумака С.Ю., Яковенка М.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 р. у справі № 812/3701/13-а за позовом ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби України, Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
В квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної виконавчої служби України, Міністерства юстиції України про в якому просив визнати бездіяльність Міністерства юстиції України, Державної виконавчої служби України щодо виконання рішення ЄСПЛ «Алпатов та інші проти України» в частині не виконання рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 11.10.2006 року по виплаті грошових сум у розмірі 13 026, 75 грн., зобов'язати Міністерство юстиції України, Державну виконавчу службу України виконати рішення ЄСПЛ «Алпатов та інші проти України» в частині не виконання рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 11.10.2006 року по виплаті грошових сум у розмірі 13 026, 75 грн., зобов'язати Державну виконавчу службу України нарахувати та сплатити пеню, яка прирівнює граничної позичкової ставки Європейського центрального банку.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 р. у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 відмовлено з тих підстав, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу на це судове рішення, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати зазначену ухвалу та направити справу до суду 1 інстанції для розгляду по суті.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, у зв'язку з чим відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Абзацами 2, 3 ч. 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 р. № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" передбачено, що суди при визначенні юрисдикції повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України „Про виконавче провадження ", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.
Відповідно до частини 1 статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" від 04.11.2010 р. № 2677 рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Частиною 4 статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Пунктом 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 передбачено, що розгляд судами скарг у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, є однією з форм судового контролю за виконанням судових рішень, виконання яких є складовою частиною цивільного процесу, оскільки провадження у справі завершується виконанням ухвалених у такій справі судових рішень.
У зв'язку із цим скарги сторони виконавчого провадження щодо виконання судових рішень, ухвалених за правилами ЦПК, підлягають розгляду судом, який розглянув відповідну справу у першій інстанції, тобто тим судом, що видав виконавчий документ. Інші учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду у порядку, передбаченому законом.
Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби України, її посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства, у розумінні статті 383 ЦПК є діями цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню в порядку цивільного судочинства.
Як вбачається з матеріалів, наданих позивачем суду, рішенням Краснолуцького міського суду Луганської області від 11.10.2006 року стягнуто з ВАТ заводу «Красний Луч» на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в сумі 2902, 07 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати в сумі 724, 38 грн., середній заробіток в сумі 11 526, 75 грн., моральну шкоду в сумі 1500, 00 грн.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Єжовим М.В. від 17.01.2013 року відкрито виконавче провадження з виконання рішення Європейського суду з прав людини виданого 18.12.2012 року.
15.02.2013 року позивач звернувся до Державної виконавчої служби України з заявою про відкриття виконавчого провадження та сплати грошових сум на підставі рішення Європейського суду з прав людини «Алпатов та інші проти України» від 18.12.2012 року та рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 11.10.2006 року.
13.03.2013 ОСОБА_2 на ім'я начальника Державної виконавчої служби України скаргу на дії державного виконавця та просив:
- застосувати до головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ДВС України Єжова М.В. дисциплінарні заходи,
- виконати рішення Європейського суду з прав людини перерахувавши грошові суми за рішенням Краснолуцького міського суду та суми сатисфакції на відповідний банківський рахунок,
- сплатити пеню за затримку виконання рішення Європейського суду з прав людини.
05.03.2013 року Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України повідомив позивача про те, що 01.03.2013 року на спеціальний реєстраційний рахунок Державної виконавчої служби України відповідно до рішення Європейського суду з прав людини № 7321/05 від 18.12.2012 у справі «Алпатов та 107 інших заяв проти України» надійшли кошти призначені позивачу у розмірі 31 482, 03 грн. (еквівалент 3000 євро).
Тобто з позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач просить визнати бездіяльність Міністерства юстиції України, Державної виконавчої служби України щодо виконання рішення ЄСПЛ «Алпатов та інші проти України» в частині не виконання рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 11.10.2006 року по виплаті грошових сум у розмірі 13 026, 75 грн., зобов'язати Міністерство юстиції України, Державну виконавчу службу України виконати рішення ЄСПЛ «Алпатов та інші проти України» в частині не виконання рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 11.10.2006 року по виплаті грошових сум у розмірі 13 026, 75 грн. та зобов'язати Державну виконавчу службу України нарахувати та сплатити пеню, яка прирівнює граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, тобто фактично позивачем оскаржується бездіяльність державного виконавця щодо примусового виконання рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 11.10.2006 року.
У позовній заяві позивач не заперечує проти того, що рішення Європейського суду справ людини № 7321/05 від 18.12.2012 у справі «Алпатов та 107 інших заяв проти України» щодо виплати позивачу суми в розмірі 31 482, 03 грн. було виконано, ним оскаржується бездіяльність відповідачів щодо невиконання саме рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 11.10.2006 року.
Проте, спірне рішення, а саме рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 11.10.2006 року ухвалене за правилами Цивільного процесуального кодексу України, а тому , як правильно дійшов висновку суд 1 інстанції, ОСОБА_2 має право звернутися з вищезазначеним позовом до місцевого загального суду у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до статті 383 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що вимоги позивача повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі з додержанням норм процесуального права.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 р. у справі № 812/3701/13-а - залишити без задоволення, ухвалу суду - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Суддя - доповідач Ляшенко Д.В.
Судді Чумак С.Ю.
Яковенко М.М.