29 серпня 2013 року Справа № 808/6442/13-а м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., при секретарі судового засідання Філоненко Ю.М. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовною заявою: ОСОБА_1
до: Державного реєстратора реєстраційної служби Запорізького
міського управління юстиції Запорізької області
Нікітенко Людмили Олександрівни
третя особа: ОСОБА_3
про: визнання протиправним та скасування рішення
22.07.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного реєстратора реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Нікітенко Людмили Олександрівни, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №71812 від 24.01.2013 про реєстрацію право власності ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1, реєстраційний номер 4786723101;
- зобов'язати відповідача скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1, проведену 24.01.2013 №71812, реєстраційний номер 4786723101.
08.08.2013 до суду від позивача надійшов уточнений адміністративний позов, який прийнятий судом, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Нікітенко Людмили Олександрівни №201359 від 24.01.2013 про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1, реєстраційний номер 4786723101.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.12.2006 по справі № 2-5601 задоволено цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Орендного підприємства «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, у зв'язку з чим визнано дійсним договір дарування домоволодіння АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та визнано за ОСОБА_3 право власності на вказаний житловий будинок. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Апеляційний суд Запорізької області своїм рішенням від 12.12.2012 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив, скасував Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.12.2006 по справі № 2-5601 та в порядку повороту виконання рішення суду скасував реєстрацію права власності ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1.
Отримавши рішення Апеляційного суду позивач неодноразово звертався до відповідача з приводу його виконання та поновлення за ОСОБА_1 реєстрації права власності на жилий будинок, однак позивачу було відмовлено у реєстрації права власності з незрозумілих для позивача підстав.
Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.06.2013 по справі №808/4177/13-а було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 та визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області № 1454186 від 08.04.2013 про відмову у скасуванні реєстрації права власності ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1, здійснену 19 лютого 2007 року, реєстраційний номер 17873932, номер запису 2193 в книзі 9 на підставі рішення Комунарського районного суду від 18.12.2006 та зобов'язано відповідача, повторно розглянути заяву ОСОБА_1.
Оскільки, Державний реєстратор реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Нікітенко Людмила Олександрівна 24.01.2013 зареєструвала рішення суду, яке вже було скасовано і на підтвердження цього, і в інвентаризаційній справі є заява позивача від 04.01.2013 з доданими до неї рішеннями та рішення реєстратора від 16 січня 2013 року про відмову у реєстрації. З урахуванням вищезазначеного позивач вважає проведену реєстрації протиправною та просить скасувати рішення Державного реєстратора реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Нікітенко Людмили Олександрівни №201359 від 24.01.2013 про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1, реєстраційний номер 4786723101 та розглянути справу без участі позивача та його представника.
29.08.2013 від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі, на підставі наявних у ній доказів на розсуд суду.
Третя особа 07.08.2013 також надіслала заяву про розгляд справи без її участі, зазначивши, що при винесенні постанови покладається на розсуд суду.
Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Керуючись приписами ст. 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали адміністративного позову, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.12.2006 по справі № 2-5601 задоволено цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Орендного підприємства «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, у зв'язку з чим визнано дійсним договір дарування домоволодіння АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та визнано за ОСОБА_3 право власності на вказаний житловий будинок.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Апеляційний суд Запорізької області своїм рішенням від 12.12.2012 рішення Комунарського районного суду від 18.12.2006 скасував та за результатами апеляційного провадження ухвалив нове, яким відмовив в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації про визнання договору дарування дійсним та визнання права власності на нерухоме майно та в порядку повороту виконання рішення суду скасував реєстрацію права власності ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1, реєстраційний номер 17873932, номер запису 2193 в книзі 9 на підставі рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 18.12.2006.
Судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до реєстраційної служи з приводу виконання рішення Апеляційного суду Запорізької області та поновлення за ОСОБА_1 реєстрації права власності на жилий будинок, однак рішенням №1454186 від 04.04.2013 позивачу було відмовлено у реєстрації права власності з посиланням на порушення Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 №3502/5.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.
Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.06.2013 по справі №808/4177/13-а було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 та визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області № 1454186 від 08.04.2013 про відмову у скасуванні реєстрації права власності ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1, здійснену 19 лютого 2007 року, реєстраційний номер 17873932, номер запису 2193 в книзі 9 на підставі рішення Комунарського районного суду від 18.12.2006 та зобов'язано відповідача, повторно розглянути заяву ОСОБА_1.
Крім того, позивачем у позові зазначено, що під час розгляду адміністративної справи №808/4177/13-а йому стало відомо, що відповідачем проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, попре те, що на момент проведення державної реєстрації вже існувало рішення Апеляційного суду Запорізької області від 12.12.2012 по справі №22-6166/12, копія якого міститься в інвентаризаційній справі.
Не погоджуючись з рішенням Державного реєстратора реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Нікітенко Людмили Олександрівни №201359 від 24.01.2013 про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1, реєстраційний номер 4786723101 позивач звернувся до суду.
Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-ІV від 01.07.2004 (далі - Закону України № 1952-ІV), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з підпунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України № 1952-ІV, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.
Частиною 5 статті 3 Закону України № 1952-ІV встановлено, що державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.
Відповідно до п.26 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №703 від 22.06.2011 (далі - Порядок №703), для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.
Згідно з п. 27 Порядку №703, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є:
1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат;
2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;
3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;
4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати;
5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку;
6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;
7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком;
8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;
9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою;
10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;
12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно;
13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно;
14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;
15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;
16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.
Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України № 1952-ІV, державний реєстратор:
1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:
відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);
відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;
наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;
наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;
2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;
3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;
4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;
5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;
6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом;
8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;
8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки;
9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.
Відповідно зі ст. 24 Закону України № 1952-ІV, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:
1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;
2) об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;
3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;
4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;
5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.
З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що зареєструвавши 24.01.2013 рішення Комунарського районного суду, яке вже було скасовано, Державним реєстратором реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області було порушено Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-ІV від 01.07.2004 та Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №703 від 22.06.2011, оскільки позивачем разом із заявою від 04.01.2013 подавалось рішення Апеляційного суду Запорізької області від 12.12.2012 по справі №22-6166/12, копія якого також містилась в інвентаризаційній справі.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, тому позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного реєстратора реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Нікітенко Людмили Олександрівни, третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Нікітенко Людмили Олександрівни №201359 від 24.01.2013 про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1, реєстраційний номер 4786723101.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 34 (тридцяти чотири) грн. 41 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.О. Артоуз