Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 вересня 2013 р. Справа № 805/12067/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі суду:
головуючого судді Мальцевої Н.Г.
розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1, який мешкає в м.Авдіївка,
до Управління Пенсійного фонду України в м.Авдіївці Донецької області, м.Авдіївка,
про визнання протиправною та скасування вимоги
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м.Авдіївці Донецької області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу № Ф-353 від 01.08.2013 року в сумі 750,92 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невідповідність дій відповідача діючому законодавству України, а саме на ті обставини, що відповідачем у справі позивачу неправомірно, на думку останнього, було виставлено вимогу про сплату недоїмки № Ф-353 від 01.08.2013р зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафних санкцій за неподання звітності. Підставами неправомірності прийняття вказаної вимоги позивач вважає те, що він з 1996 року займається підприємницькою діяльністю, зареєстрований як фізична особа-підприємець, знаходиться на спрощеній системі оподаткування та є пенсіонером за віком на пільгових умовах, внаслідок чого, вважає, що він звільнений від сплати єдиного соціального внеску відповідно до ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування".
Відповідачем були надані письмові заперечення, відповідно до яких відповідач заперечував проти позовних вимог, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що, відповідно до ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VІ від 08.07.2010 року платники єдиного внеску звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком, або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 року право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. Відповідач ОСОБА_1 з 1996 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, знаходиться на спрощеній системі оподаткування, не досяг пенсійного віку 60 років, є платником єдиного внеску, та відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VІ від 08.07.2010 року зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок, тому просить відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
06.09.2013 року від позивача та відповідача на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі.
Враховуючи наведене суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд,-
ОСОБА_1 з 03.04.2013 року є пенсіонером за віком на пільгових умовах, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2, виданим Пенсійним Фондом України (а.с.8), та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Авдіївці Донецької області. Згідно з свідоцтвом платника єдиного податку Серії НОМЕР_3 позивач 05.09.1996 року зареєстрований Ясинуватською ОДПІ Донецької області ДПС як фізична особа-підприємець (а.с.8), взятий на облік в УПФ України як фізична особа-підприємець.
06.08.2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в м.Авдіївці Донецької області позивачу було вручено вимогу про сплату недоїмки №Ф-353 від 01.08.2013р в сумі 750,92 грн. (а.с.6). Відповідно до вказаної вимоги зазначено, що заборгованість зі сплати єдиного внеску складає 750,92 грн.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі Закон України № 2464-VI).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України №2464-VІ платником єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Частиною 4 статті 4 Закону України № 2464-VІ визначено, що особи, зазначені у пункті 4 частини 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Тобто, закон визначає два основних критерії звільнення від сплати єдиного внеску, а саме, обрання фізичною особою-підприємцем спрощеної системи оподаткування та наявність у вказаної особи статусу пенсіонера за віком або інваліда.
Як зазначалося вище, позивач є фізичною особою - підприємцем, обрав спрощену систему оподаткування, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного внеску серія НОМЕР_3, та є пенсіонером за віком на пільгових умовах.
Таким чином, позивач повністю відповідає критеріям, які визначені частиною 4 статті 4 Закону України № 2464-VІ, внаслідок чого, він звільняється від сплати єдиного внеску.
Крім цього, за приписом частини 4 статті 4 Закону України № 2464-VІ особи, які звільнені від сплати єдиного внеску, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Стаття 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон України № 1058-IV) зазначає, що право на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування мають особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 цього закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Оскільки матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1, у відповідності до вказаної статті Закону України № 1058-IV, уклав з Пенсійним фондом договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, позивач, як пенсіонер за віком, не є платником єдиного внеску.
Стаття 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.2011р передбачає, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. За вказаним Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. Право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років. На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.
Позивач, ОСОБА_1, не досяг 60-річного віку, однак знаходиться на пенсії за віком, призначеної на пільгових умовах.
Положення ч.4 ст.4 Закону № 2464-VI не пов'язують звільнення від сплати єдиного внеску із досягненням особою певного віку, а передбачають звільнення від сплати внеску всіх пенсіонерів за віком. Також, в зазначеній нормі законодавцем не виключені особи, які є пенсіонерами та отримують пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсіонер це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію. В зв'язку з тим, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, а ч.4 ст.4 Закону № 2464-VI не містить застережень щодо її незастосування до осіб, яким пенсію за віком призначено на пільгових умовах на підставі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд дійшов висновку про те, що позивач не повинен сплачувати за себе єдиний внесок.
Враховуючи зазначене, дії відповідача по нарахуванню єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та складанню вимоги №Ф-353 від 01.08.2013р є протиправними, а вказана вимога Управління Пенсійного фонду України в м.Авдіївці Донецької області про сплату недоїмки підлягає скасуванню.
Згідно з ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Відповідно до квитанції № ПН4622 від 09.08.2013р позивачем був сплачений судовий збір в сумі 114,70 грн., який згідно з приписами ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету України.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 158 - 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Авдіївці Донецької області про визнання протиправною та скасування вимоги по сплаті недоїмки № Ф-353 від 01 серпня 2013 року на суму 750,92 грн. - задовольнити.
Визнати вимогу №Ф-353 від 01.08.2013р протиправною.
Скасувати вимогу про сплату недоїмки №Ф-353 від 01.08.2013р в розмірі 750 (сімсот п'ятдесят) грн. 92 (дев'яносто дві) грн.
Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору у сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 (сімдесят) коп.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Мальцева Н.Г.