Справа № 610/1811/13-ц
2/610/512/2013
17.06.2013 року
Балаклійський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Яковлевої В.С.,
за участю секретаря - Вербицької Т.С., Щербак Л.Ч.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,
У травні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.
Позивач як підставу позовних вимог зазначив, що ОСОБА_2 відсутня в квартирі за місцем реєстрації понад 6 місяців. З 01 вересня 2012 року разом з спільною донькою мешкає в іншому місці, а саме у своєї матері. За цей період жодного разу до спірної квартири не з*явилася, особисті речі відповідачки у якій відсутні. Посилаючись на те, що відповідно до ст. 71 ЖК України за тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ним зберігається житлове приміщення протягом 6 місяців, позивач просив суд визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1
Відповідач проти позову категорично заперечувала. В обґрунтування своїх заперечень зазначили, що 01 вересня 2012 року залишила квартиру на вимогу позивача. У зв*язку з неприязними відносинами позивача та відповідачки, остання не може реалізовувати своє право на користування житлом та вимушена проживати у матері, оскільки власного житла не має, а позивач змінив замки спірної квартири.
Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.
З 12 грудня 2003 року сторони перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 16 листопада 2012 року. Згідно договору купівлі-продажу від 12 вересня 2003 року позивач придбав у власність квартиру АДРЕСА_1. (а.с.3) Як член сім*ї власника житла відповідач набула права користування житлом в зазначеній квартирі нарівні з власником, бо при її вселенні між подружжям будь-якої угоди щодо порядку користування спірною квартирою не укладалося.
Правовідносини між власником будинку (квартири) та членами його сім*ї (колишніми членами сім*ї) щодо користування житловим будинком (квартирою) та втрату користування жилим приміщенням регулюються нормами як житлового так і цивільного кодексів.
Позивач просив суд визнати відповідачку такою, що втратила право на користування житловим приміщенням з підстав, передбачених ст.ст. 71, 72 ЖК України.
Відповідно до вимог п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року за №2 „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням ( ст. 71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі їх поважності ( перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї, тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Між тим, згідно до вимог частин 1 та 2 ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім»ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім»ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймачем, а в разі спору-судом.
В ст. 72 ЖК України встановлено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - сусіди сторін, підтвердили лише відсутність відповідачки у спірній квартирі близько 6 місяців, про що не заперечує сама ОСОБА_2.
Свідок ОСОБА_5 підтвердила поважність причин відсутності відповідачки, а саме зазначила, що через постійні сварки з колишнім чоловіком ОСОБА_2 вимушена була залишити квартиру, оскільки він цього вимагав.
Крім того, позивач не заперечує факту зміни замку у спірному житловому приміщенні після залишення його відповідачкою, пояснюючи це проведенням ремонту.
Таким чином доказів, які б свідчили, що відповідачка без поважних причин не проживає в спірній квартирі понад встановлені ч.1 ст. 71 ЖК України строки, позивач, в порушення вимог ч.1 ст. 60 ЦК України, суду не надав.
Статтею 405 ЦК України передбачено, що член сім*ї власника втрачає право на користування житлом в будинку (квартирі), що належить громадянину на праві власності, у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.
Доказів, що відповідач не мешкає і спірній квартирі без поважних причин понад один рік, матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 405 ЦК України, ст.ст. 71,72 ЖК УРСР, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.