Постанова від 21.12.2006 по справі 4/581н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.12.06 Справа № 4/581н-ад.

Суддя господарського суду Луганської області Батюк Г.М., при секретарі судового засідання Лукашишиній Т.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства «Кремінське лісомисливське господарство», м.Кремінна Луганської області

до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Кремінському районі Луганської області, м.Кремінна Луганської області

про визнання недійсним акту

у присутності представників сторін:

від позивача -Токарева О.М., дов. № 1055 від 14.12.06;

- Седих Т.М., дов.№ 1056 від 14.12.06;

від відповідача -Чередниченко Н.А., дов. № 2 від 11.05.06;

- Куніцина О.С.,дов. №6 від 20.12.06.

Суть спору: заявлені вимоги про визнання недійсним акту перевірки Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Кремінському районі Луганської області № 42 від 29.05.06 в частині додатку 6 в частині встановлення класу ризику та страхового тарифу на 2004,2005,2006 роки; зобов'язати Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Кремінському районі Луганської області провести перерахунок страхового тарифу за актом перевірки № 42 від 29.05.06 та встановити клас ризику 24 та страховий тариф 1,2% на 2004,2005,2006 роки.

У судовому засіданні 14.12.05, згідно ст.150 КАС України, по справі була оголошена перерва до 21.12.05.

Постанова господарського суду Луганської області виноситься 21.12.06.

Відповідач у поясненнях на позовну заяву від 07.12.06 № 01/758 та від 18.12.06 № 783 проти позову заперечує, посилаючись на те, що згідно п.7 ст.47 Закону України від 23.09.1999 № 1105-ХІУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків згідно Порядку установлення страхових тарифів для підприємства та організацій, та з підстав зазначених у поясненнях на позовну заяву.

Позивач у запереченні на відзив відповідача, зданого до суду 14.12.06, проти відзиву на позовну заяву заперечує, посилаючись на те, що в пункті 2.2. ст.2 Статуту ДП «Кремінське лісомисливське господарство», як основний вид діяльності за КВЕД 20.10.0 лісопильне та стругальне виробництво не виділене, а випливає з основного виду діяльності за КВЕД 02.02.0- лісове господарство та пов'язані з ним послуги та крім того, звіт про основні показники діяльності підприємств (форма 1-підприємництво) річна, не передбачає особливостей обліку на підприємствах лісового господарства, та з інших підстав, викладених у запереченні.

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 01.09.05, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи суб'єктний склад сторін у справі, де в якості позивача виступає суб'єкт владних повноважень, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі порушене за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Сторони не досягли примирення.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

У позовних вимогах позивач зазначив, що 29.05.06 на ДП «Кремінське лісомисливське господарство»(позивач у справі) Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Кремінському районі Луганської області (відповідачем у справі) проводилася перевірка правильності нарахування, повноти і своєчасності внесків та витрачення коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, за результатами перевірки складено акт № 42 від 29.05.06. Головним спеціалістом Фонду соціального страхування від нещасних випадків було зроблено висновок, що основним видом діяльності підприємства позивача КВЕД 20.10.0- лісопильне та стругальне виробництво та встановлено страховий тариф 6,62% з віднесенням до 66 класу професійного ризику виробництва.

З таким висновком позивач не погодився, та вважає що відповідачем необґрунтовано зроблений висновок у акті перевірки №42 від 29.05.06.

Позивач вказує, що 29.05.06 фахівцями позивача проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та встановлено, що основним видом діяльності ДП«Кремінське лісомисливське господарство»КВЕД 20.10.0 є лісопильне та стругальне виробництво та встановлено страховий тариф 6,62 % з віднесенням до 66 класу професійного ризику виробництва. За результатами перевірки складено акт № 42 від 29.05.06 .

Крім того ДП "Кремінське лісомисливське господарство" засноване на державній власності, створене на підставі наказу Державного комітету лісового господарства України від 17.11.1997 № 109, зареєстроване розпорядженням голови Кремінської районної Ради від 11.02.1998 за № 107, належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України і входить до сфери управління Луганського обласного управління лісового господарства України.

В доказ свого ствердження, позивач зазначає, що в п.2.2 ст.2 Статуту , як основний вид діяльності за КВЕД 20.10.0 лісопильне та стругальне виробництво не виділене, а випливає з основного виду діяльності за КВЕД 02.02.0- лісове господарство та пов'язані з ним послуги .

Позивач вказує, згідно довідок Головного управління статистики у Луганської області про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за №30524 від 18.12.02 та № 43614 від 06.04.05 підприємству присвоєно основний вид діяльності за КВЕД 02.02.0 є надання послуг, пов'язаних з лісовим господарством, згідно листа Державного Комітету лісового господарства України № 07-15/2086 від 08 07.03, підприємствам лісового господарствам присвоєно клас професійного ризику -24, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 № 1423 «Про затвердження Порядку -визначення страхових тарифів»підприємство було віднесено до 11 класу професійного ризику виробництва та відповідно до Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професіональних захворювань»від 22.02.01 № 2272 -111 страховий тариф становив 1,44 %, про що зазначено в повідомленні Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кремінському районі № 201 без дати.

Окрім того, з 25.06.01 відповідачем встановлено страховий тариф 0,2 %. Повідомленням №15-000168 відповідачем з 01.05.03 підприємство віднесено до 24 класу професійного ризику виробництва і встановлений страховий тариф 0,5 %, листом відповідача від 07.08.03 за № 1/304 змінено тариф на 1,4 %, повідомленням № 15000168 з 01.01.06 встановлений страховий тариф 1,2 % . Позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому просить визнати недійсним акт перевірки Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Кремінському районі Луганської області № 42 від 29.05.06 в частині додатку 6 в частині встановлення класу ризику та страхового тарифу на 2004,2005,2006 роки; зобов'язати Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Кремінському районі Луганської області провести перерахунок страхового тарифу за актом перевірки № 42 від 29.05.06 та встановити клас ризику 24 та страховий тариф 1,2% на 2004,2005,2006 роки.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що спірний акт перевірки та повідомлення було проведено та прийнято обґрунтовано, правомірно та в межах повноважень.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, Державне підприємство «Кремінське лісомисливське господарство»(позивач у справі) зареєстроване у Відділенні виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Кремінському районі Луганської області.

Згідно довідок Головного управління статистики у Луганській області про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств , організацій України №30524 від 18.12.02 та №43614 від 06.04.05 підприємству присвоєно основний вид діяльності за КВЕД 02.02.0 - надання послуг, пов'язаних з лісовим господарством.

Згідно Закону України від 23.09.99 №1105-ХІУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі за текстом - Закону України 1105-ХІУ) та листа Державного Комітету лісового господарства України № 07-15/2086 від 08 07.03 підприємствам лісового господарствам присвоєно клас професійного ризику -24.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 № 1423 «Про затвердження Порядку визначення страхових тарифів»підприємство позивача віднесено до 11 класу професійного ризику виробництва та відповідно до Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професіональних захворювань»від 22.02.01 № 2272 -111 страховий тариф становив 1,44 %, про що зазначено в повідомленні Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кремінському районі Луганської області (відповідач у справі) за № 201 без дати.

Як вбачається з матеріалів справи, з 25.06.01 Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кремінському районі Луганської області встановлено страховий тариф 0,2 %. Повідомленням №15-000168 без дати відповідачем з 01.05.03 підприємство віднесено до 24 класу професійного ризику виробництва і встановлено страховий тариф 0,5 %, листом від 07.08.03 за № 1/304 змінено тариф на 1,4 %, повідомленням № 15000168 з 01.01.06 встановлено страховий тариф 1,2 %

Як встановлено, 29.05.06 спеціалістами відповідача проводилася перевірка правильності нарахування, повноти і своєчасності внесків та витрачення коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період з 01.10.02 по 01.04.06. За результатами перевірки складено акт № 42 від 29.05.06, в якому зроблено висновок, що основним видом діяльності підприємства позивача КВЕД 20.10.0 - лісопильне та стругальне виробництво та встановлено страховий тариф 6,62% з віднесенням до 66 класу професійного ризику виробництва.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 7 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 Порядку визначення страхових тарифів (далі за текстом - Порядок), які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №1423 від 13.09.2000 зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України №985 від 27.06.03 з метою визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій (далі-підприємства) на загальнообов'язкове страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі-галузі економіки) диференціюються за класами професійного ризику виробництва згідно з додатком. Згідно з п.2 Порядку галузі економіки іменуються відповідно до Класифікації видів економічної діяльності. Державний класифікатор України ГК 009-96 «Класифікація видів економічної діяльності» (КВЕД) введений в дію Наказом Голови Державного комітету з стандартизації, метрології та сертифікації №441 від 22.10.96. Згідно з п.12 Порядку Фонд відносить підприємства до галузей економіки за видами їх основної діяльності. Якщо страхувальник провадить свою діяльність у кількох галузях економіки, підприємство відноситься до тієї з них, яка має найбільш питому вагу в обсязі реалізованої продукції.

Таким чином, згідно з вищенаведеними нормативними актами, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кремінському районі Луганської області повинно визначати розмір страхового внеску ДП «Кремінське лісомисливське господарство», виходячи з того виду основної діяльності (згідно КВЕД), який має найбільш питому вагу в обсязі реалізованої продукції.

Згідно п.2.1. ст.2 Статуту ДП «Кремінське лісомисливське господарство»зазначено, що підприємство створено з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів, ведення мисливського господарства, охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування підприємству, що і є основними напрямками діяльності позивача. Крім того, у Статуті зазначено, що підприємство може здійснювати інші види діяльності, які випливають з мети та предмету діяльності і не заборонені чинним законодавством України.

Пунктом 2.2 ст.2 Статуту передбачено, що основний вид діяльності за КВЕД 20.10.0 лісопильне та стругальне виробництво не виділене, а випливає з основного виду діяльності за КВЕД 02.02.0 - лісове господарство та пов'язані з ним послуги .

Згідно довідок Головного управління статистики у Луганській області про внесення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) № 43614 від 06.04.05 та № 30524 від 18.12.02, підприємству присвоєно основний вид діяльності за КВЕД 02.02.0 - надання послуг, пов'язаних з лісовим господарством (а.с.19-20).

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.03 № 985 «Про внесення змін до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання»для підприємств лісового господарства присвоєно клас професійного ризику - 24.

Статтею 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які причинили втрату непрацездатності" зазначено, що роботодавець як страхувальник зобов'язаний інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та про зміну технології робіт або виду діяльності підприємства для переведення його до відповідної групи тарифів небезпеки.

Як вбачається з матеріалів справи, підприємство позивача пройшло перереєстрацію в органах статистики, про що має довідку Головного управління статистики у Луганській області № 43614 від 06.04.05, де вказано, що основний вид діяльності за КВЕД 02.02.0 - надання послуг, пов'язаних з лісовим господарством, та свідчить , що ніяких змін, перерахованих у ст.45 вищенаведеного Закону на підприємстві не відбулося.

Як вбачається, відповідач обґрунтовуючи свої висновки, посилається на додаток 2.1 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, та на відомість розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності за 2005 рік (далі-відомість), інформація, яка була заповнена на основі даних бухгалтерської звітності за минулий календарний рік за переліком видів економічної діяльності за КВЕД та на основі тільки цих документів визначає основним видом діяльності підприємства КВЕД 20.10.0 --лісопильне та стругальне виробництво.

Проте, згідно Національного класифікатора України в розділі 3 абзац 2 вказано, що основний вид діяльності може бути змінений органами державної статистики на підставі даних державних статистичних спостережень, в розділі 3 абзац 5 - будь-яке інше використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних чи нормативних), може здійснюватися за власними правилами, під відповідальність користувачів та з належними поясненнями»та в розділі 3.3 вказано, що загальним правилом є зміна основного виду діяльності на великому та середньому підприємстві тільки в тому випадку, якщо новий вид діяльності був підтверджений двічі або тричі при проведенні щорічних обстежень. Тобто відповідач необґрунтовано змінив основний вид діяльності підприємства позивача.

Крім того, звіт про основні показники діяльності підприємств за 2005 рік (а.с.21-22) (форма 1-підприємництво) річна, затверджена Наказом Держкомстату України від 04.11.05 №352, не передбачає особливостей обліку на підприємствах лісового господарства.

Повний обсяг продукції, робіт та послуг лісового господарства у цінах реалізації без ПДВ відображено в звіті про лісогосподарську діяльність за 2005 рік (форма № 3-лг), затвердженої Наказом Держкомстату України 22.06.05 № 159 (а.с.45), в розділі 1 «Обсяги продукції лісового господарства»по рядку 100 «Обсяг продукції, робіт та послуг лісового господарства без ПДВ, в грн.)»за 2005 рік ця сума становить 6999,3 тис.грн.

Згідно звіту про основні показники діяльності підприємства за 2005 рік (форма 1-підприємництво) річна (а.с.21-22), розділ 2 «Розподіл обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг), кількості працівників, операційних витрат з реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності»за видами економічної діяльності чисельність за КВЕД 02 -лісове господарство і пов'язані з ним послуги складає 497 чоловік, або 73,1 % , в той час як за КВЕД DD - виробництво деревини та виробів з деревини - 174 чоловік, або 25,6 %. До того ж обробна промисловість не є на підприємстві окремою галуззю, а тільки похідною від лісового господарства, про що випливає з стр.254 вищеназваної форми 1 - підприємництво, де довідково вказана кількість продукції власного виробництва для внутрішніх потреб підприємства, перерахована по фактичній собівартості у сумі 3040,5 тис. грн., що відповідає стр.1930 графі 7 довідки 3 «Рух лісопродукції на нижньому складі до звіту по ф. 10 - лг «Звіт про виконання виробничого плану по лісовому господарству за 2005 рік». Згідно «Інструкції щодо складання форм державних статистичних спостережень»продукцією, виробленою для внутрішнього споживання є продукція, що не реалізовується за межі підприємства і використовується виключно структурними підрозділами даного підприємства.

Позивач надав пояснення, що у 2001 році підприємство позивача мало розбіжності з відповідачем, щодо розміру страхових внесків. Запит Державного Комітету лісового господарства України до Міністерства праці та соціальної політики України врегулював ці розбіжності. У повідомленні № 201 від 25.06.01 Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кремінському районі Луганської області зменшив страховий тариф.

Відповідач у своєму відзиві на позов вказує на щомісячні грошові виплати з 2001 року. ДП «Кремінське лісомисливське господарство»проводило регресні виплати по травень місяць 2001 року за рахунок власних коштів. Відповідач вважає всіх потерпілих від нещасних випадків на виробництві під час роботи по виду економічної діяльності 20.10.0 -лісопильне та стругальне виробництво.

Позивач надав пояснення, що фактично, з 5 осіб дві особи - Дмитрюк Г.Г. та Федорченко С.М. працювали по виду економічної діяльності 02.02.0 - надання послуг, пов'язаних з лісовим господарством . Впродовж 2002 -2005 р.р. з 6 осіб дві особи - Орел А.О. та Гончаров В.П. здійснювали виробничу діяльність за видом економічної діяльності 02.02.0 - надання послуг пов'язаних з лісовим господарством.

Крім того, відповідачем за період з 01.04.2001 р. по 01.09.2006 р. потерпілим на виробництві позивача сплачено грошові суми у розмірі 79729 грн. 36 коп., але за період з 2002 р. по жовтень 2006 р. позивачем перераховано відповідачу страхових внесків у сумі 181390 грн. 47 коп., що значно перевищує суми виплат.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що вимоги в частині визнання недійсним акту перевірки Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Кремінському районі Луганської області № 42 від 29.05.06 в частині додатку 6 в частині встановлення класу ризику та страхового тарифу на 2004,2005,2006 роки є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають до задоволення повністю.

Суд вважає, що вимоги в частині зобов'язання Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Кремінському районі Луганської області провести перерахунок страхового тарифу за актом перевірки № 42 від 29.05.06 та встановити клас ризику 24 та страховий тариф 1,2% на 2004,2005,2006 роки є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягає до задоволення повністю.

Заперечення відповідача за відзивом відхиляються судом за необґрунтованістю

Згідно до ст. 94 КАС України судовий збір ("державне мито") у сумі 3 грн. 40 коп., який сплачено позивачем, присуджується до відшкодування йому з Державного бюджету України.

Згідно ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що повний текст постанови буде виготовлений та підписаний 26.12.06.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 89, 94, 98, 105, 150, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктами 2-1, 6, 7 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним акт перевірки Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Кремінському районі Луганської області № 42 від 29.05.06 в частині додатку 6 в частині встановлення класу ризику та страхового тарифу на 2004,2005,2006 роки.

3. Зобов'язати Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Кремінському районі Луганської області провести перерахунок страхового тарифу за актом перевірки № 42 від 29.05.06 та встановити клас ризику 24 та страховий тариф 1,2% на 2004,2005,2006 роки.

4. Стягнути з Державного бюджету України, ВДК в Ленінському районі м. Луганська, код 24046582, рахунок № 31111095600006 банк УДК в Луганській області, МФО 804013 на користь ДП «Кремінське лісомисливське господарство», вул.Хвойна, 1, м.Кремінна Луганської області, код ЄДРПОУ 00993604 - судовий збір ("державне мито") у сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 26.12.06 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Г.М.Батюк

Попередній документ
333456
Наступний документ
333458
Інформація про рішення:
№ рішення: 333457
№ справи: 4/581н-ад
Дата рішення: 21.12.2006
Дата публікації: 23.08.2007
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Луганської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Спір про визнання акта недійсним, документ, що оспорюється, видано:; Іншим державним органом