"31" березня 2009 р.
Справа № 3/452/08
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Жекова В.І.,
суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.,
секретар судового засідання Стогній С.Ю.
за участю представників
від прокуратури м. Миколаєва- не з'явився
від Миколаївської міської ради - Слободяник О.П.
від ТОВ “Астеліт»- Плачинда Д.А., Галамага А.С.
розглянувши апеляційну скаргу
ТОВ «Астеліт»
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 03.02.2009р.
по справі №3/452/08
за позовом прокурора м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради
до ТОВ “Астеліт»
про знесення самочинно побудованого об'єкту.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.03.2009р., яка надіслана учасникам процесу 05.03.2009р розгляд апеляційної скарги призначено на 31.03.2009р. Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення.
Відповідно до вимог ст.85 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 31.03.2009р., оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
22.12.2008р. прокурор м. Миколаєва звернувся до господарського суду Миколаївскої області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради з позовною заявою про зобов'язання ТОВ “Астеліт» знести самочинно побудовану базову станцію стільникового зв'язку, розміщену на земельній ділянці площею 9 кв.м по вул. Лагерне поле, 7 у м. Миколаєві.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 03.02.2009р. по справі № 3/452/08 (суддя Смородінова О.Г.) позов задоволено у повному обсязі. Зобов'язано ТОВ “Астеліт» знести самочинно побудовану базову станцію стільникового зв'язку, розміщену на земельній ділянці площею 9 кв.м по вул. Лагерне поле, 7 у м. Миколаєві, стягнуто з ТОВ “Астеліт» на користь державного бюджету 85 грн. державного мита, стягнуто на користь ДП «Судовий інформаційний центр» - 118 грн. витрат на інформаційно -технічні послуги забезпечення судового процесу.
Судове рішення вмотивоване тим, що прокуратурою м. Миколаєва проведено перевірку, якою встановлено, що ТОВ “Астеліт» здійснило будівництво базової станції стільникового зв'язку, розміщену на земельній ділянці площею 9 кв.м по вул. Лагерне поле, 7 у м. Миколаєві без видачі дозволу на виконання будівельних робіт інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області.
Також, судом зроблено посилання на те, що в ході перевірки додержання вимог земельного законодавства державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель у м. Миколаєві 06.10.2008 р. встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки, про що було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, з урахуванням на те, що вищезазначене будівництво було здійснено на земельній ділянці, яка є державною власністю та відповідно до діючого законодавства перебуває у віданні Миколаївської міської ради.
Виходячи з наведених підстав, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням ТОВ “Астеліт» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду від 03.02.2009р. скасувати та припинити провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.
В свою чергу, не погоджуючись з апеляційною скаргою прокуратурою м. Миколаєва було надано відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду, в якому просить залишити рішення господарського суду Миколаївської області без змін, а апеляційну скаргу ТОВ “Астеліт» без задоволення.
В судовому засіданнях представник відповідача підтримав апеляційну скаргу.
Представник позивача з доводами, наведеними в апеляційних скаргах не погоджується, вважає оскаржуване рішення таким, що прийнято відповідно до обставин справи та вимог чинного законодавства.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню наступних підстав.
Як вбачається з пояснень ТОВ «Астеліт», 31.08.2006р. між НВП «Акро» та ТОВ “Астеліт» було укладено договір про надання послуг № MY 0041/2 згідно з яким НВП «Акро» зобов'язався, зокрема, надавати послуги щодо розміщення телекомуніційного та іншого обладнання ТОВ “Астеліт», а саме, забезпечити право розміщення обладнання з правом експлуатації для здійснення господарської діяльності, забезпечувати безперешкодний доступ до встановленого обладнання, надавати інформацію щодо несанкціонованого втручання в роботу обладнання та інформувати про це ТОВ “Астеліт». 01.06.2007р.договір про надання послуг був продовжений на наступний строк на тих самих умовах.
За результатами проведеної перевірки прокуратурою м. Миколаєва було встановлено , що ТОВ «Астеліт» здійснило будівництво базової станції стільникового зв'язку за адресою: м. Миколаїв, вул. Лагерне поле, 7 без дозволу інспекції ДАБК, в порушення ст. 29 Закону України «Про планування та забудову територій», згідно якої здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення на зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством, про що відповідно інспекцією була прийнята постанова про адміністративне правопорушення від 30.10.2008р № 113.
Також, в ході перевірки додержання вимог земельного законодавства державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель у м. Миколаєві було виявлено факт самовільного зайняття земельної ділянки, стосовно чого був складений протокол про адміністративне правопорушення № 170 від 06.10.2008р.
Відповідно до вимог ст.14, 16 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекорстивучам, без відшкодування витрат , понесених за час незаконного користування ними.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», будь які дії особи, які свідчать про фактичне використання ненаданої їм земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до цього державної реєстрації є самовільним зайняттям земельних ділянок.
За змістом ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети, або без належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України , якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання прав власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.
За приписами ст. 152, 158 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодуванням завданих збитків. Земельні спору з приводу володіння, користуванням і розпорядженням земельними ділянками, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, вирішуються виключно судом.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги по справі, порушив норми матеріального та процесуального права, колегією до уваги не приймаються, оскільки апелянт в апеляційній скарзі не послався на норми матеріального права які порушені судом а з оскаржуваного судового рішення такі порушення не вбачаються.
Що стосується доводів апелянта стосовно порушення судом норм процесуального права в частині не залучення матеріалів, які на його думку впливають на суть спору, то колегія зазначає, що апелянт не був позбавлений такого права як в суді першої інстанції так і при розгляді справи в апеляційному порядку, оскільки за умовами діяльності судів, а саме «Інструкції з діловодства в господарських судах України» матеріали необхідні для розгляду справи подаються через канцелярію відповідного суду, де реєструються та відповідно в автоматичному режимі долучаються до матеріалів справи.
Матеріали на які посилається апелянт, не здавались до канцелярії судів першої та другої інстанції, а відтак доводи в цій частині апелянта є необґрунтованими.
Отже, з огляду на викладене рішення господарського суду є законним та обґрунтованим, а тому зміні або скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 85, 99, 101-105 ГПК України,
колегія суддів,
Рішення господарського суду Миколаївської області від 03.02.2009р. по справі № 3/452/08 -залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до вимог ст.105 ГПК України і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя
В.І. Жеков
Судді
В.І. Картере
В.Т. Пироговський
Повний текст постанови підписано 06.04. 2009р.